Гензьора Т.М.

Формування творчої  особистості майбутнього вчителя  біології

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна

 

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується зміною пріоритетних і соціальних цінностей, що привело до зміни цілей в освіті. Сьогодні потрібні не просто освічені люди, а особистості інтелектуально розвинені, самостійні, творчі, які орієнтуються в складних проблемах, розуміють і враховують закони розвитку суспільства і оточуючого середовища.

На цьому шляху оновлення та  процесу демократизації ,суспільству потрібні творчі, обдаровані особистості. Тому виховання особистості із високим творчим потенціалом, яка здатна  адекватно орієнтуватись у сучасних умовах життя, приймати правильні рішення, гнучко і креативно працювати, генерувати нові ідеї і задуми, вміло використовувати новітні технології і підходи для вирішення нових завдань і прогресивних ідей є однією із нагальних потреб суспільства. Такою людиною, в умовах підвищення конкурентоспроможності  фахівців на ринку праці, повинен стати вчитель. Вчитель повинен бути тією особистістю, ,, яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, вмінням не зупинятись на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники,, [ 1, c. 93] . Масштаб творчості може бути різним, але в усіх випадках у процесі творчої діяльності відбувається створення, відкриття чогось нового, розвиток діяльності за ініціативою творчої людини.До творчої діяльності людину може спонукати зовнішнє середовище. За останні 20 років навколо нас змінюється все: світогляд, країна, технології тощо, але в будь-якому випадку необхідними будуть : знання, творчість і комунікабельність.

Поряд із поняттям творчості й творчого мислення у психології зустрічається поняття "креативність". Цим терміном визначається здатність людини до творчості.

Американський психолог П. Торренс виділив такі основні параметри креативності: творча продуктивність (здатність до висування великої кількості ідей за одиницю часу); оригінальність (здатність придумати унікальні, нові ідеї, які можуть здивувати); гнучкість (здатність до всебічного розгляду предмету, здібність ураховувати при прийнятті рішень різні обставини: економічні, географічні, політичні, особистісні, медичні, національні...); деталізація (здатність працювати над ідеєю - "шліфувати" ідею, стільки, скільки потрібно для надання їй лоску, закінченості форми (або незакінченості та нескінченості). [ 3, с. 315 ] Якщо для здійснення певних психічних процесів людині приходять на допомогу механізми і пристрої, то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною. Тож і у загальноосвітніх закладах зростає інтерес до креативності: так за дванадцяти бальною системою оцінювання найвищий бал  отримують учні, які виявляють саме творчі здібності. А, як відомо, творчий учень є дзеркальним відображенням творчого вчителя. Тому проблема розвитку у студентів, як майбутніх педагогів, педагогічної творчості є досить актуальною проблемою сучасної педагогіки. Слід зазначити, що проблемі формування творчості приділяли багато уваги в своїх працях такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як : А. Маслоу, Ф. Осборн, Г. Буш, Я. Пономарьов, О. Половинкін, А. Капська та інші. Ідея творчого характеру педагогічної діяльності не нова для педагогічної думки. А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, Ш.О.Амонашвілі, С.М.Лисенкова в своїх працях трактують педагогічну діяльність як творчий процес.  У сучасних умовах ця проблема знову актуалізувалась.

Саме тому у наш час все більше спостерігається зростання інтересу до творчого вчителя, до процесу творчості. Адже саме від творчості вчителя залежить і науково – технічний прогрес і, як результат, розвиток творчого підростаючого покоління. Як зазначає Г.Чередник ,,творчість – це діяльність, результатом якої  є створення матеріальних і духовних цінностей, найвищий рівень пізнання [ 4,с. 24] .Розрізняють наукову, художню, літературну, педагогічну творчість та інші види творчості.

 Творчість – педагогічно складний процес. У центрі його – уява, навколо неї задіяні інші процеси: увага, пам'ять, мислення, які виявляються в тих знаннях, що є в людини. Уява доповнюється здібностями і вміннями, мотивами цілеспрямованої діяльності .Процес творчості відбувається в чотири етапи: підготовчий, на якому відбувається зародження ідеї; визрівання – людина нагромаджує, концентрує знання, які прямо чи побічно відносяться до її проблеми, здобуває нові знання; осяяння, інсайт – це головний, специфічно творчий процес, коли людина свідомо чи несвідомо працює над матеріалом, інтуїтивно « схоплює» очікуваний результат; перевірка і доопрацювання – цей етап необхідний, щоб переконатися в тому, що створено саме те, що задумано, аби творіння було досконалим [ 4,с. 24] .

Професійна готовність студента, як майбутнього вчителя, до педагогічної творчості включає психологічну готовність, теоретичну підготовку ( системно розвинуте, узагальнене уявлення про творчість, про проблему її розвитку, що відображається з позицій загальних і суттєвих характеристик), практичну підготовку( вміння застосовувати творчий підхід в педагогічній діяльності.

 Педагогічна творчість майбутнього педагога формується як в процесі навчання, так і в процесі проходження педагогічних практик, ознайомлення з досвідом роботи видатних педагогів, в процесі самоосвіти, що в цілому стимулює творче мислення і, як результат сприяє готовності до педагогічної творчості. Формуванню творчої особистості майбутнього вчителя в цілому сприяють і  впровадження  у вищих навчальних закладах педагогічних технологій, які ефективно реалізують вище зазначені завдання, моделюють систему знань студентів, навчально-виховний процес, його методичне управління, перелік вимог, яким повинен відповідати майбутній учитель.

Педагогічна творчість зумовлюється педагогічною технологією, яка включає такі компонент:- когнітивний – орієнтовні основи знань про педагогічний процес, знання технології педагогічної діяльності; мотиваційно-ціннісний – усвідомлення педагогічних цінностей і операційно-діяльнісний - оволодіння технологією педагогічної дії як системою інваріантних педагогічних умінь по вирішенню педагогічних завдань і вмінь моделювання освітнього процесу на концептуальному, нормативному, проектному і технологічному рівнях (вміння моделювати зміст професійної підготовки, адекватний основним вимогам соціальної дійсності та особливостям різних професій і рівнів підготовки; вміння моделювати систему і послідовність власних дій з урахуванням особливостей процесу і результатів своєї діяльності)

Творчість в філософському словнику визначається як процес діяльності людини, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності. Творча діяльність не містить шаблонів, вона є проявом індивідуальності людини. Навчити творчості взагалі не можливо, але можна і необхідно сформувати передумови до творчої праці, закласти в структуру навчальної діяльності умови для розвитку пізнавальної активності майбутнього педагога.

          Література

1. Актуальні проблеми соціально – педагогічної роботи ( модульний курс дистанційного навчання ) / За ред.А.Й. Капської. – К. , 2002 . – С.91-96

2. Моляко В.О.Психологічна готовність до творчої праці.–К:1989.- 48с.

3.Психологія: Підручник  / За ред.. Ю.Л. Трофімова. – К. : Либідь, 2000.С. 315- 337

4.Чередник Г.В. Психологія для початківців // Психолог. 2003. -№ 14. – С.21-24.