Демчук О.М.

Науковий керівник – Сливка Н.В

Буковинська державна фінансова академія

Оцінювання фінансової стійкості підприємства в ринкових умовах

Постановка проблеми. Фінансова стійкість на підприємстві є однією з головних умов життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства. Саме фінансова стійкість підприємства характеризує ефективність операційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами і зобов’язаннями. Як свідчить практика, фінансова стійкість підприємства мають переваги над іншими підприємствами цієї ж галузі в залученні інвестицій, виборі постачальників, підборі кваліфікованих кадрів. Окрім того, вони не вступають у конфлікт з державою через перерахування податків і неподаткових платежів та з суспільством – через виплату заробітної плати, дивідендів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оцінку фінансової стійкості підприємства висвітлювали у своїх працях такі вітчизняні науковці: М.Д. Білик[2], І.О. Бланк[3], В.А. Забродський[8], Г.О. Крамаренко, М.Я. Коробков, М.Л. Котляр, Н.А. Кизим, Л.Н. Лахтіонова, Н.А. Мамонтова, В.С. Марцин, Є.В. Мних, Н.Ю. Невмержицька, О.В. Павловська та інші. Значний внесок в розробку методологічних і методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства внесли російські вчені: М.С. Абрютіна, Л.В. Андрєєва, В.В. Ковальов, В.І. Макар’єва, Е.В. Негашев, Л.А Орланюк-Малицька та інші.

Мета дослідження - є дати оцінку фінансовому стану підприємства, оцінити можливі напрямки розвитку підприємства в ринкових умовах,визначити вплив різних факторів на підвищення фінансової стійкості підприємства та визначення напрямів їх удосконалення.

Основні результати досліджень. У процесі визначення поняття « фінансова стійкість»в ринкових умовах необхідно передусім з’ясувати сутність терміна «стійкість». Стійкість у словнику української мови визначається як здатність довго зберігати і проявляти свої властивості, не піддаватись руйнуванню і псуванню. Фінансова стійкість – це складова частина загальної стійкості підприємства, збалансованість фінансових потоків, наявність коштів, які дозволяють організації підтримувати свою діяльність протягом визначеного періоду часу, обслуговуючи кредити та виробляючи продукцію[6]. Фінансова стійкість розглядається у вузькому значенні як спроможність підприємства за рахунок власних коштів забезпечувати діяльність або запаси і витрати, у широкому – як складова загальної стійкості підприємства й особливий фінансовий стан. Отже, фінансова стійкість підприємства означає здатність господарюючого суб’єкта функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у мінливих умовах внутрішнього і зовнішнього середовищ.

Фінансова стійкість на підприємстві впливає на підтримання ліквідності, а в ринкових дозволяє підприємству самостійно формувати свій асортимент та номенклатуру виробів, виходити на нові сегменти ринку, максимально задовільнити потреби споживачів, забезпечує інвестиційну привабливість, є важливою передумовою конкурентоспроможності підприємства, є важливим чинником забезпечення кредитоспроможності, дозволяє забезпечити платоспроможність у довгостроковому періоді.

Особливу роль фінансові показники відіграють у процесі стратегічного планування, оскільки від цього буде залежати подальша діяльність підприємства.

Однією з причин існування в Україні великої кількості низько рентабельних підприємств є поява та збереження дотепер великої кількості збиткових і низькорентабельних підприємств, що слугує серйозним гальмом на шляху розвитку промислового виробництва. Значною мірою це сталося тому, що програми реформ із самого початку концентрувались переважно на основних принципах і способах здійснення макроекономічної, головним чином фінансової політики. Відбувалося згортання державного централізованого планування на користь економічної свободи підприємств і часткової заміни державних планів на державні цільові програми, які доповнювалися локальними інноваційно-інвестиційними програмами.

З метою розширення можливостей підприємств щодо залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів варто було б формувати товариства взаємного кредитування – кредитні установи, що здійснювали б кредитування підприємств на взаємних засадах. Їх фінансовою базою могли б слугувати сконцентровані у них амортизаційні відрахування підприємств, які повинні використовуватися виключно на кредитування інвестиційних проектів учасників товариства. Напрями цільового використання коштів, зосереджених у товариствах взаємного кредитування, мають бути закріпленні в їх статутних документах, що виключить нецільове використання амортизації. У межах обсягів коштів амортизаційних фондів, які передаватимуться підприємством у товариство, і нарахованих на них процентів підприємство матиме право одержувати безпроцентні кредити. Кредити, що перевищуватимуть відповідну частку підприємства, повинні надаватися на конкретні інвестиційні проекти, та під процент, який є нижчим від банківського і встановлюється загальними зборами членів товариства.

Отже, для подолання збитковості підприємств і запобігання їх появі в майбутньому необхідно вжити комплекс заходів щодо вдосконалення управління їх фінансами на інноваційній основі, а також активізації ролі держави у подальшій діяльності підприємства. Ці заходи доцільно розробляти і здійснювати на підприємствах не тільки в разі настання кризової ситуації, але й для запобігання її виникнення в умовах нормальної діяльності.

Список використаних джерел:

1. Кремень В.М. Оцінювання фінансової стійкості підприємства / В.М. Кремень // Актуальні проблеми економіки – 2011 - №1 с. 107-116.

2. Олійник В.Я. Стійкість фінансового як чинник інноваційного розвитку підприємств / В.Я. Олійник // Вісник БДФА – 2008 - №1 – с. 98-105.

3. Шаблита Л.В. Механізм подолання збитковості підприємств і забезпечення їх фінансової стійкості / Л.В. Шаблиста // Економіка України – 2009 - №6 с.53-64

4. Костирко Р.О Внутрішній контроль фінансово-економічного стійкості підприємства: зміна існуючої парадигми в кризових умовах / Р.О. Костирко, В.О. Шевчук // Статистика України – 2009 - №3 с. 34-39

5. Рогов Г.І. Показники фінансової стійкості в системі стратегічного управління підприємством / Г.І. Рогов // Економіст – 2010 – №7 – с. 50-52.