Войченко А.Д.

Харківський національний економічний університет, Україна

Теоретичні засади організації надання інтегрованих банківських продуктів

Однією з найважливіших складових ефективного функціонування економіки України на сучасному етапі є здатність банківської системи задовільнювати потреби фізичних та юридичних осіб в комплексному банківському обслуговуванні. Тому аналіз теоретичних засад організації надання інтегрованих банківських продуктів є важливим та актуальним для вітчизняних банків при впровадженні даних продуктів на сьогоднішній день.

Об’єктом дослідження є банківські послуги та банківські продукти.

Предметом дослідження є організація надання інтегрованих банківських продуктів.

Метою дослідження є аналіз теоретичних засад організації надання інтегрованих банківських продуктів.

Висвітленням проблем впровадження інтегрованих банківських продуктів в Україні займались провідні вітчизняні економісти А. Басов, В. Фурман, Е. Жуков, В. Зубарєв, В. Галанов, М. Мних, Ю. Головін, А. Іванов, О. Лаврушин, Ю. Масленчеков, Б. Рубцов, О. Лилик, Н. Тарасова, Л. Ширинян, І. Брітченко, О. Момот, а також іноземні вчені Б. Бухвальд, Ханс-Ульріх Деріг, Ю. Зайтц, Ф. Котлер, З. Де Куссерг, Же.-Ж. Ламбен, Б. Маруа, Д. Норкотт, М. Портер, П. Роуз, Дж. Еванс.

Формування теоретичної основи традиційних банківських послуг і інтегрованих послуг як їх подальшої модифікації відбувалось поступово разом з розвитком економічної думки в світі та Україні.

На сьогоднішній день багато вітчизняних та іноземних вчених не приділяють увагу розгляду банківських послуг як механізму залучення ресурсів на поточні банківські рахунки, оскільки головним джерелом доходів банківських установ вони вважають кредитні операції банків.

Таким чином для забезпечення нормальної діяльності банкам достатньо обмежитись депозитними та кредитними операціями, проте в українських банків рано чи пізно виникає необхідність розширення продуктового ряду для збереження конкурентоспроможності на ринку, яких стрімко розвивається. В результаті цього банки намагаються надавати різноманітні банківські продукти фізичним та юридичним особам.

Банківським продуктом є спосіб надання послуги клієнту та бувають простими, тобто продуктами, які реалізуються одним функціональним підрозділом банку шляхом надання однієї послуги клієнту, та складними, в реалізації яких можуть бути задіяні кілька підрозділів банку протягом тривалого часу шляхом надання комплексної послуги клієнтові.

Таким чином, інтегрованими банківськими продуктами слід вважати складні банківські продукти, в основі яких лежить об`єднання декількох банківських продуктів в один [3].

Впровадження інтегрованих банківських послуг створює більш привабливі умови для клієнтів банку та здатне сформувати залучені ресурси комерційного банку при суттєво менших витратах у порівнянні із традиційними банківськими механізмами, що і є головним завданням впровадження інтегрованих банківських продуктів [5].

В світовій практиці виділяють наступні напрями інтегрування банківських продуктів в розрізі класифікації банківських послуг: розрахункове обслуговування, бухгалтерський облік, депозити, кредитування, торгівельні послуги, управління ризиками, бази даних та аналітика, професійні послуги на фондовому ринку, IT-послуги та інші [6].

Слід зазначити, що інтегрування можливе як в межах одного сегменту послуг, наприклад, мультивалютні рахунки, так і за допомогою злиття двох сегментів, прикладом чого є електронний банкінг та контокорентні рахунки. Проте в світовій практиці інтегрування банківських продуктів можливе навіть за межами суто банківської діяльності, прикладом чого є банківське страхування bancassurance та сумісництво банківської діяльності з діяльністю професійних учасників фондового ринку, наприклад сумісництво банківської і брокерської, банківської та дилерської, та банківської і депозитарної діяльності.

Механізм розширення продуктового ряду банку складається з наступних етапів [1, 2]:

1. Виявлення потреб клієнтів у нових банківських послугах;

2. Розробка постановки завдання зі створення продукту, реалізація якого забезпечує надання необхідної послуги;

3. Розробка регламенту надання необхідної послуги;

4. Розробка методики інформаційного забезпечення процесу надання послуги;

5. Вирішення організаційних питань щодо створення робочої групи (у разі необхідності) для надання послуги;

6. Вирішення питань з оцінки вартості надання послуги;

7. Вирішення питань, пов'язаних з матеріальним стимулюванням виконавців послуги і розробників продукту;

8. Розробка комплексу документації та договору із замовником, що регламентують надання послуги.

Для стимулювання просування інтегрованих продуктів банки зазвичай застосовують багато методів, серед яких слід визначити наступні: метод інформування клієнтів, який реалізується шляхом надання клієнтам інформації про переваги певних продуктів банку; метод залучення клієнтів до нових можливостей, який демонструє переваги споживання продуктів певного банку, які відсутні в банках-конкурентах, наприклад зберігання коштовності у депозитних скриньках і спеціалізованих сейфах; метод цінової мотивації, який реалізується шляхом зменшення вартості банківських продуктів у порівнянні з попередньою ціною або ціною на відповідні продукти банків-конкурентів, що збільшує кількість клієнтів і просуває пакет послуг певного банку без додаткових витрат на рекламу; метод привілеїв та додаткових пільг, прикладами яких є розміщення реклами на сайті, або у приміщенні банку, право першо-, або позачергового обслуговування по касовим операціям, обслуговування у додатковий та продовжений час; метод формування іміджу клієнта банку [4].

Що до нормативного забезпечення інтегрованих банківських продуктів, то слід зазначити, що на сьогоднішній день спеціальних нормативно-правових актів, які б повністю регулювали порядок надання окремих видів даних продуктів в Україні немає, тому нормативно-правове забезпечення інтегрованих банківських продуктів потрібно розглядати в розрізі окремих продуктів. В якості нормативного забезпечення таких продуктів можна виділити нормативно-правові акти, які регламентують та регулюють порядок надання окремих банківських послуг, тобто відкриття, використання та закриття банківських рахунків в національній та іноземній валютах, кредитування фізичних та юридичних осіб тощо.

Література:

1. Золотарев В. С. Финансовый менеджмент: учебное пособие. / под ред. В.С. Золотарева. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.

2. Стоянова Е. С. Финансовый менеджмент: теория и практика: учебник. / Е. С. Стоянова. — М. , 2000.

3. Татаркулова А. К вопросу о сущности и классификации банковских услуг / А. Татаркулова // Вестник Северо-Кавказского государственного технического университета. – 2009. – № 4 (21).

4. Брітченко І. Г. Маркетингова стратегія впровадження та використання інтегрованих банківських послуг для пенітенціарної системи [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/NVUU/Ekon/2009_28_2/statti/5.htm

5. Момот О. М. Інтегровані банківські послуги та їх впровадження в Україні: автореф. дис…канд. екон. наук: спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / О. М. Момот. – К., 2010. – 21 с.

6. Fidelity National Information Services, Inc: офіційний сайт [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.fisglobal.com/Products/Core/CoreAccountProcessing/IBS/index.htm