Демчук О.М.

Науковий керівник – Безродна С.М.

Буковинська державна фінансова академія

Іноземні інвестиції в Україні

Останнім часом ми постійно чуємо від нашого уряду, що нашу економіку врятують іноземні інвестиції, але наскільки це так і чи насправді іноземні інвестиції - велике благо? Спробуємо в цьому розібратися. Насамперед, з'ясуємо, що ж таке іноземні інвестиції? Іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Принаймні так зазначено у декреті Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» та Законі України «Про іноземні інвестиції»[1].

Дослідженням чинників інвестиційного клімату займалися такі науковці: О. С. Власюк, Б. В. Губський, Б. А. Карпінський, М. Д. Лесечко, М. Г. Оробчук,  А. А.Пересада, А. О. Чемерис[2].

Україна має значні проблеми залучення іноземного капіталу. Традиційно до них відносять такі: політичну нестабільність, громіздке й недосконале законодавство і таку саму систему оподатковування(інвестиційний клімат). Спробуємо проаналізувати кожну із зазначених проблем.

Політична нестабільність. Звісно інвестор буде почуватися невпевнено, коли політичний курс країни змінюється майже щодня. Невідомо яку політику провадитиме нова влада, а слабка економіка України не завжди може запропонувати такі швидкі і високі прибутки, щоб ризикувати капіталом. Громіздке й недосконале законодавство. Так громіздке, так недосконале, але давайте придивимося до трьох основних нормативних актів, що регулюють діяльність іноземних інвесторів в Україні: Декрет Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування», Закон України «Про іноземні інвестиції» та Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження». До укладання останнього документу в перших двох ми бачимо майже повну вседозволеність для іноземних інвесторів і відсутність будь-якої протекції для національного виробника.

Бюрократія та корупція - жахлива проблема нашого адміністративного апарату. Справді тут все закладено ще у нашому пострадянському менталітеті, а також у малій заробітній платі мілким та середнім посадовцям. Але якщо казати відверто, то корупція часто слугує шляхом для лобіювання певних питань інвесторами, тому, як бачимо, коментувати це явище можна по-різному[2].

Щодо кредитного рейтингу, то за оцінками Standard & Poor's, Moody's та Fitch Ratings Україна має кредитний рейтинг ВВП, що відповідає відсотковій ставці при кредиті 11%. Звісно проти 2%-5% європейських країн - це великий показник, але як стверджує А.Яценюк: «В Україні є інвестиційний рейтинг. Категорія інцест-рейтингу обраховується в залежності від агентства, що ставить рейтинг. В Україні він - позитивний і я не бачу умов казати, що Україна - поза інвестиційним рейтингом.»

Також проблема в тому, що багато крупних інвесторів з приходом на нові ринки, де ще не склалися певні відносини починають тиснути на уряд, щоб створити собі ще більш вигідні умови. А коли їм відмовляють, то вони починають обурюватись та кричати про поганий інвестиційний клімат.

Проаналізуємо статистичні дані: загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну, на 1 січня 2011 р. склав 43 млрд. 026,8 млн. дол., що на 12,5% більше обсягів інвестицій на початок 2010 р. та в розрахунку на одну особу становив 892,6 дол[3].

Чистий приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2010 р. становив 5 млрд. 634,6 млн. дол., що становить 51,6% надходжень 2009 р., за даними Держкомстату. З країн ЄС надійшло 4 млрд. 016,8 млн. дол. (71,3% загального обсягу), з країн СНД - 1 млрд. 064,7 млн. дол. (18,9%), з інших країн світу - 553,1 млн. дол. (9,8%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 941 млн. дол.

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці, за 2010 р. склав 4 млрд. 410,4 млн. дол., що становить 72,6% рівня попереднього року.

Інвестиції надійшли зі 125 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 8 млрд. 593,2 млн. дол., Німеччина - 6 млрд. 613 млн. дол., Нідерланди - 4 млрд. 002 млн. дол., Російська Федерація - 2 млрд. 674,6 млн. дол., Австрія - 2 млрд. 604,1 млн. дол., Сполучене Королівство - 2 млрд. 375,9 млн. дол., Франція - 1 млрд. 640,1 млн. дол., Сполучені Штати Америки - 1 млрд. 387,1 млн. дол., Віргінські Острови, Британські - 1 млрд. 371 млн. дол. та Швеція - 1 млрд. 272,3 млн.дол[4].

Найбільш інвестиційно привабливими в Україні залишаються підприємства оптової торгівлі і посередництва в торгівлі - 996,3 млн.дол. (15,0% загального обсягу інвестицій) і підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів - 988,3 млн.дол. (14,8%). Інтерес у нерезидентів також викликають підприємства машинобудування (виробництво машин, електричного, транспортного та електронного устаткування) - 597,3 млн.дол. (9,0%), транспорту і зв'язку - 524,8 млн.дол. (7,9%), металургії та оброблення металу - 338,0 млн.дол. (5,1%), хімічної та нафтохімічної промисловості (хімічне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробів) - 319,3 млн.дол. (4,8%), а також організації, що здійснюють фінансову діяльність - 490,9 млн.дол. (7,4%), операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 347,9 млн.дол. (5,2%)[4].

У підприємства колективної форми власності спрямовано іноземних інвестицій на суму 4970,2 млн.дол. (74,7% загального обсягу), у підприємства, що є власністю інших держав, - 1567,9 млн.дол. (23,5%), державної форми власності - 52,1 млн.дол. (0,77%), приватної та комунальної - відповідно 65,2 млн.дол. (1,0%) та 2,2 млн.дол. (0,03%).

Іноземні інвестиції вкладено у 9442 підприємства України. Серед регіонів провідні місця за обсягами інвестицій продовжують утримувати м.Київ - 2123,4 млн.дол., Дніпропетровська - 598,4 млн.дол., Київська - 473,7 млн.дол., Запорізька - 442,0 млн.дол., Донецька - 434,2 млн.дол., Одеська - 361,7 млн.дол., Львівська - 304,9 млн.дол., Харківська - 267,9 млн.дол. області та Автономна Республіка Крим - 224,2 млн.дол. У зазначені регіони спрямовано 78,5% обсягу інвестицій[4].

У 2009 році з України в економіку інших країн світу спрямовано 69,8 млн. дол. прямих інвестицій. Інвестування здійснювалось переважно у вигляді грошових внесків.

Обсяг прямих інвестицій з України в економіку країн світу, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці, на 1 січня 2010 року становив 6 млрд. 223,3 млн. дол., у т.ч. у країни ЄС - 5 млрд. 908,3 млн. дол. (95% загального обсягу), у країни СНД - 220,1 млн. дол. (3,5%), в інші країни світу - 94,9 млн. дол. (1,5%). Прямі інвестиції з України здійснено до 51 країни світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру.

Основними інвесторами з України є підприємства, що належать до таких видів економічної діяльності, як операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, обсяги інвестицій яких склали 66,4 млн.дол. (40,6%), транспорт - 55,1 млн.дол. (33,7%), державне управління - 14,8 млн.дол. (9,0%), фінансова діяльність - 8,3 млн.дол. (5,1%), машинобудування - 6,3 млн.дол. (3,8%), хімічна та нафтохімічна промисловість - 4,3 млн.дол. (2,6%), будівництво - 3,4 млн.дол. (2,1%), металургія та оброблення металу - 2,5 млн.дол. (1,6%)[4].

Найбільші обсяги інвестицій здійснено підприємствами Харківської - 52,2 млн.дол. (31,9%), Одеської - 36,5 млн.дол. (22,3%), Вінницької - 17,1 млн.дол. (10,5%) областей, міст Києва - 19,4 млн.дол.США (11,9%) та Севастополя - 18,9 млн.дол. (11,6%). У 2009 року ЄБРР надав Україні найбільше інвестицій. Про це повідомляє прес-служба українського представництва Міжнародної фінансової організації[4].

Економічні процеси в Україні мають кримінальну направленість, а тіньовий характер розподільчих і перерозподільних відносин підриває всю систему зацікавленості, надійності і перспективності розвитку інвестиційної діяльності. Крім того, закони про інвестиційну діяльність ні формально, ні змістовно не відповідають вимогам і потребам потенційних інвесторів в ринковій економіці. Для створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні уряду слід унормувати нормативну базу, врегулювати політичну нестабільність, та приймати розумні рішення при прийнятті податкового кодексу.

Список використаної літератури:

1. Закон України "Про режим іноземного інвестування" вiд 19.03.1996 № 93/96-ВР.

2. Мельник М. І. Інвестиційний клімат регіону: теоретичні та прикладні засади дослідження: монографія / М.І. Мельник. - Львів: ІРД НАН України, 2005. - 302с.

3. Попельнюхов Р. В. Інвестиційна привабливість економіки України (інвестиційний клімат) / Р.В. Попельнюхов // Інвестиції: практика і досвід. - 2009. - № 21. - С. 24-28.

4. Дані Держкомстату України.

5. http://www.ucipr.kiev.ua/ukrainian/focus/zvit-fg1.html.