Экономические науки/ 5.Управление трудовыми ресурсами

Гавалешко С.

Наук.кер. Богач Б.М.

Буковинська державна фінансова академія

 

Значення проведення аналізу продуктивності праці в сучасних ринкових умовах

 

В умовах ринкових відносин задача підвищення продуктивності праці як джерела реального економічного прогресу стає життєво важливою для подальшого розвитку економіки. Як показує світовий досвід останніх десятиліть, економічними лідерами стають не ті країни, які мають значні ресурси, а ті, які досягли високої продуктивності праці. Не випадково в економічно розвинених країнах функціонують спеціальні установи, які займаються дослідженням і розробкою технології управління продуктивністю праці.

Продуктивності праці приділяється значна увага і на рівні організацій всіх сфер діяльності як одному з найважливіших показників ефективності, який характеризує рівень раціонального використання ресурсів і використовується для внутрішнього аналізу і планування ефективної господарської діяльності підприємства [1, 199].

Теоретико-методологічним проблемам значення і підвищення продуктивності праці присвячені роботи відомих вчених економістів: О.А.Бугуцького, В.І. Іващенко, В.П. Савчук М.А. Болюх, В.С. Дієсперова, В.М. Єрмоленко,  Є.С. Карнаухової, С.Г. Колєснєва,  П.П. Руснака та ін.              

Важливою умовою для проведення достовірного аналізу є  визначення методики проведення аналізу, оскільки саме вона може гарантувати точність аналізу, і забезпечити правдиву оцінку, що в свою чергу дасть можливість прийняти відповідні рішення для підвищення продуктивності праці на підприємстві. 

Тому, важливою передумовою визначення результативності праці є правильне обчислення рівня і динаміки продуктивності праці в усіх сферах економіки.

Вимірювання продуктивності праці має грунтуватися на розумінні економічного її змісту, визначенні показників, які можуть характеризувати рівень продуктивності праці у часі і просторі.

Методи аналізу продуктивності праці мають відповідати таким вимогам [3, 167]:

1)  одиниця виміру не може викривляти показники продуктивності праці;

2)  повністю враховувати фактичний обсяг робіт і затрати робочого часу;

3)  забезпечувати єдність методів вимірювання продуктивності праці;

4)  показники продуктивності праці мають бути наскрізними, зведеними, порівняльними, мати високий ступінь узагальнення, бути універсальними у застосуванні.

Продуктивність праці вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу). Залежно від прямого або зворотного відношення маємо два показники: виробіток і трудомісткість.

Виробіток - це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць.

Трудомісткість - це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції (тобто зворотна величина виробітку).

Чим більший виробіток продукції за одиницю часу, або чим менші затрати часу на одиницю продукції, тим вищий рівень продуктивності праці. Проте відсоток підвищення виробітку не рівнозначний відсотку зниження трудомісткості [2, 289].

Поряд із показником рівня продуктивності праці визначається показник динаміки або темпів зростання продуктивності праці, що дає змогу прослідити її тенденцію за ряд аналізуючих періодів, визначити чинники зміни і резерви підвищення [4, 135].

Розвиток ринкових відносин в Україні потребує ефективності підвищення господарювання, саме тому в даний час це питання особливо актуальне, але за період кризи показники ефективності в країні значно погіршилися: зменшилися обсяги виробництва, знизилась його рентабельність, а покращення цих показників є можливим лише за умови проведенням аналізу продуктивності праці.

Отже, на даному етапі продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки степінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. А це означає, що фундаментальним направленням розвитку нової ринкової системи повинні стати стабілізація вітчизняного виробництва і ріст на цій основі продуктивності праці, а досягти цього можна тільки завдяки проведенню аналізу продуктивності праці, на основі правдивої і достовірної інформації.

 

Література:

1.   Економічний аналіз господарської діяльності. / В.І. Іващенко, М.А. Болюх – К.: ЗАТ «Нічлава», 2008. – 215 с.

2.   Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченко. – К.: КНЕУ, 2007. – 540 с.

3.   Економічний аналіз: Навчальний посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП «Рута», 2008. – 680 с.

4.   Економічний аналіз діяльності підприємств і організації. ППК/ В.П. Савчук - К.: Урожай – 222 с.