к.е.н. КРАСОВСЬКА О.Ю.,

ЮДІНА О.І.

Дніпропетровський університет економіка та права імені Альфреда Нобеля

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: СУЧАСНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ

Підвищення ефективності суспільного виробництва – важливіше питання економічної стратегії на сучасному етапі і тривалій перспективі. З повною підставою можна підтверджувати, що в області економіки немає зараз більш важливої і водночас складної проблеми, чим підвищення ефективності виробництва на основі всемірної її інтенсифікації.

Основним показником досягнутих результатів на рівні економіки країни є національний доход, на рівні окремих підприємств – обсяг продукції, зробленої відповідно до виробничої програми.

Основним критерієм для економіки держави є конкурентоспроможність на рівні країни, підприємства і конкретного товару.

Ось чому проблема конкурентоспроможності у сучасному світі має універсальний характер, і від того, наскільки успішно вона вирішується, залежить багато чого в економічному і соціальному становищі будь-якої країни.

Методологічною основою досліджень у цьому напрямі є праці вітчизняних і зарубіжних економістів, у яких розглядається широке коло питань, пов’язаних із конкурентоспроможністю. Зокрема, можна відзначити праці таких відомих фахівців, як Г. Багієв, І. Герчикова, М. Рогоза, В. Перебийніс, О. Кендюхов, Ю. Кожаєв, А. Старостіна, О. Азарян, С. Ковальчук, Р. Фатхутдінов, Д. Чиняєв, Д. Аакер, Т. Амблер, С. Гупта, П. Дойль, Ф. Котлер, Ф. Кохінакі, Ж. Ламбен, Ж. Ландреві, Д. Лемані, Дж. Ленсколд, Д. Ліндонп, Н. Малхотра, М. Скотт, П. Чевертон та ін.

Проте, незважаючи на значну кількість праць, у яких досліджується питання оцінки конкурентоспроможності продукції, недостатньо чітко висвітлено питання щодо сучасних методів оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Проведений аналіз існуючих методичних підходів щодо визначення конкурентоспроможності підприємств дозволяє зробити висновок про те, що більшість з них заснована на порівнянні досліджуваного підприємства з відповідною базою (лідером). Серед існуючих підходів слід виділити групу таких, що надають можливість одержати конкретну, кількісно визначену оцінку рівня конкурентоспроможності, і групу таких, де відсутня чисельна визначеність, що пов’язано із застосуванням методу експертних оцінок.

Аналіз міжнародного досвіду, виповнений Н.К. Моісеєвою [1], свідчить про те, що у практиці існує шість основних методів оцінки конкурентоспроможності підприємств.

Перший метод – оцінка конкурентоспроможності з позицій порівняльних переваг – полягає у тому, що країна, яка спеціалізується на виробництві і експорті тих товарів, які в інших країнах порівняно дешевше, ніж всередині даної, тому що кожна країна спеціалізується на виробництві тих товарів, за якими її питомі витрати більш низькі, ніж у конкурентів.

Другий метод – оцінка за теорією рівноваги організації і галузі (за факторами виробництва) міститься, відповідаючи теорії А.Маршалла [2], у тому, що в умовах рівноваги, коли у виробника не існує стимулів для переходу в інший стан, він досяг максимально можливого об’єму випуску й збуту товару при незмінному характері попиту і рівні розвитку техніки на даному ринку. У цих умовах кожний з факторів виробництва використовується з однаковою і разом з тим найбільшою продуктивністю. При цьому у організацій галузі відсутній і зверх прибуток, обумовлений дією будь-якого з факторів виробництва, і, отже, у сторонніх фірм немає стимулів для вступу у галузь.

Третій метод – структурний, за ринковими позиціями організації виходить зі знання рівня монополізації галузі, тобто концентрації виробництва і капіталу, і бар’єрів для організацій, що тільки-но вступили на галузевий ринок. До числа основних перешкод на шляху нових конкурентів звичайно належать: економічність крупно масштабного виробництва, ступінь диференціації продукції, абсолютні переваги у витратах в існуючих фірм, розмір капіталу, необхідний для організації ефективного виробництва.

Четвертий метод – функціональний полягає у визначені співвідношення: витрати-ціни, навантаження виробничих потужностей, обсягів випуску продукції, норми прибутку тощо.

П’ятий метод – оцінка конкурентоспроможності виробника за якістю продукції з використанням багатокутних профілів базується на виявлені критеріїв задоволення потреб споживачів стосовно конкурентного продукту, встановлення ієрархії потреб, їх порівняльної вагомості у межах того спектра, який може оцінити споживач. Потім робимо порівняння техніко-економічних показників даного продукту з іншими конкуруючими продуктами.

Шостий метод – матрична методика оцінки конкурентоспроможності «Бостонської консалтингової групи» (БКГ) засновуваний на побудові матриць і попередньому виборі стратегії.

Провівши SWOT-аналіз «Roshen», можна зробити висновок про те, що самої головний для підприємства проблемою є дослідження ринку і вихід на нові сегменти споживачів. Другою по важливості проблемою, що вимагає особливої уваги, є проблема подальшого розширення роздрібної мережі і стимулювання обсягів продажів, і що дуже важливо – надалі зміну роздрібного формату.

Основною метою компанії "ROSHEN" є перетворення продукції підприємства в продукцію масового споживання для максимізації прибутку та збільшення обсягів реалізації.

Таким чином, місткість сегмента ринку шоколаду становить:

_{Е=130120*24*0,03*0,8=74949,12 (од)}

Отже, сегмент ринку "ROSHEN" на ринку шоколаду в м. Суми складає 74950 покупців на 1 рік. Виходячи з статистичних даних про те, що в середньому за рік людина споживає 2,5 кг шоколаду, а чисельність м. Суми становить 229954 чол., розраховуємо місткість ринка шоколаду м. Суми:

Містк. =2,5*229954=574885 кг.

Основна суть товарної політики підприємства "ROSHEN" - формування такого асортименту продукції, який приносив би підприємству прибуток, задовольняв запити споживачів (якість). Підприємство піклується про товари, що мають перспективи на ринку.

ТМ "ROSHEN" здійснює маркетингову цінову політику з метою збільшення обсягів реалізації - орієнтація на збут продукції. Ціна встановлюється на невисокому рівні, бо це зумовлює збільшення обсягів реалізації.

Ціни на ринку не є незмінними. Їх рівень може змінюватися і коливатися. Залежно від характеру змін і факторів, що їх зумовлюють.

На формування ціни ТМ "ROSHEN" впливає багато різних чинників зовнішнього характеру. Передусім сюди належать споживачі. Їх поведінка на ринку, купівлі, що здійснюються, тісно пов'язані з рівнем цін на товари. Як правило, чим нижче ціна, тим більше попит. Зміна ціни робить попит еластичним.

Взаємозв'язок між ціною і купівлями споживачів пояснюється двома економічними причинами: законом попиту і ціновою еластичністю попиту і сегментацією ринку. Закон попиту свідчить, що споживачі, як правило, купують більше товарів за низькою ціною, ніж за високою. Цінова еластичність попиту визначає чутливість покупців до змін в цінах.

Обсяг реалізації продукції фабрики ТМ "ROSHEN" у 2008 році становив 103000 одиниць продукції. Кожен рік обсяги реалізації збільшуються на 7,5% за рахунок збільшення обсягу збуту продукції в мережі власних спеціалізованих магазинів, тому в наступному році теж припускається таке збільшення.

Таким чином, в умовах становлення і розвитку ринкових відносин перед кожним підприємством постає проблема оцінки своєї конкурентоспроможності з тим, щоб посилити конкурентну позицію та відповідно запропонувати ефективні напрями її підвищення. Оцінка конкурентоспроможності є вихідним етапом для розробки стратегічних альтернатив щодо підвищення конкурентних позицій підприємства.

Сьогодні для успішного функціонування промислового підприємства на ринку оцінка його конкурентоспроможності є об'єктивною необхідністю. Як процес виявлення сильних і слабких місць підприємства вона дає можливість максимального удосконалення його діяльності та виявлення його прихованих потенційних можливостей.

ЛІТЕРАТУРА

1 Моисеева Н.К. Международный маркетинг. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1998.

2 Маршалл А. Принципы экономической науки, т.І. Пер. с англ. – М.: Издательская группа „Прогресс”, 1993.

3 Портер М. Стратегія конкуренції / Пер. З англ.. А.Олійника, Р.Скілького – К.: Основи, 1998. – 380 с.