Д’якур М.В.

Науковий керівник – Підгірна А.Л.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці, Україна

Сучасний стан та перспективи розвитку облікової політики підприємства в Україні

Важливою умовою ефективного функціонування кожного господарюючого суб’єкта в Україні є якісно побудована система бухгалтерського обліку, що передбачає формування та прийняття на тривалу перспективу чіткої облікової політики - сукупності принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для складання та подання фінансової звітності. Облікова політика відіграє важливу роль як інструмент подальшого стабільного розвитку підприємств.

         Значний внесок у розвиток теоретичних і практичних аспектів формування облікової політики підприємств зробили такі провідні вчені-економісти, як Г.Андрющенко, Т.Бондур, С.Гироль, Т.Греськів, І.Рузмайкіна та ін.

Проте особливості діяльності малих підприємств та недостатнє знання їхнім керівництвом завдань, які має вирішувати облікова політика, призводять до неповного розуміння її значущості. За таких умов науковці й бухгалтерии-практики все частіше змушені шукати відповіді на запитання, що треба зробити для підвищення статусу та дієвості цієї політики на підприємстві.

Система бухгалтерського обліку - це своєрідний механізм підготовки та відображення ін­формації про майнове та фінансове становище підприємства. Завдяки цій інформації внутрішні та зовнішні її користувачі мають уявлення про реальний стан справ на підприємстві.

Організація бухгалтерського обліку в кожному підприємстві розпочинається із розробки облікової політики, положення якої фіксуються у відповідному наказі. Наказ про облікову політику для підприємства має стати одним з основних документів, після законів, постанов, інструкцій та стандартів, що регулюють ведення управлінського обліку. Тому доцільно проаналізувати законодачу базу облікової політики.

Таблиця1

Нормативне регулювання питань формування облікової політики

 

Види нормативно-правового акта

Питання, які регулює нормативно-правовий акт

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Правові засади визначення та організації облікової політики на підприємствах

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

Розкриття інформації про облікову політику в примітках до фінансової звітності підприємства.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»

Внесення змін до облікової політики політики підприємства

 

Як зазначає Г.Г.Кірейцев, формування облікової політики є відповідальним завданням і полягає, насамперед, у застосуванні нормативно передбачених принципів ведення бухгалтерського обліку, складання і подання бухгалтерської фінансової звітності, у виборі методів і процедур обробки облікової інформації.

Формування облікової політики відбувається на трьох рівнях:

1) державному – це сукупність процедур по встановленню загальних принципів ведення бугхалтерського обліку в країні через розробку стандартів, норм і правил.

2) регіональному (міждержавному) – це сукупність норм, правил та стандартів, що використовуються для організації бухгалтерського обліку в межах об'єднань країн.

3) локальному (на рівні підприємства) – це сукупність правил і процедур по формуванню методичних прийомів та способів організації бухгалтерського обліку в підприємстві [2, 82].

Основним призначенням облікової політики є задоволення інформаційних потреб власника підприємства й зовнішніх користувачів. Таким чином, усі три рівні, наведені вище, мають однакову важливість у виблрі відповідних елементів облікової політики підприємства.

Вимогами до формування облікової політики підприємства є: законність, адекватність, гласність, ефективність та єдність. Кожен із зазначених принципів забезпечує формування цілісного ефективного механізму функціонування облікової політики на всіх рівнях [2, 82].

Одним з вихідних моментів у формуванні податкової політики є її зарагламентованість, і це, мабуть, одне із найбільш складних місць, від якого походять інші спірні та помилкові положення.

Безумовно, законодавчі регламенти повинні знайти своє місце в обліковій політиці підприємства, проте не вони мають визначати необхідність її формування. Наприклад, маркетингова чи інші види діяльності ніяк не регламентуються законодавчо, хоча кожна з них засновується на обранні переважних варіантів, тобто має альтернативний характер і власну політику поведінки. [5, 38].

Від того, як підприємство зорієнтує власну систему управління в складній економічній ситуації, яка визначається структурами зовнішнього середовища, яку лінію її поведінки воно обере, будуть залежати реальні економічні результату.

З огляду на потребу в здійсненні додаткових заходів щодо забезпечення подальшого стійкого розвитку малих підприємств в Україні та підвищення ролі їх облікової політики в сучасних умовах господарювання основними шляхами її поліпшення є:

1) доповнення чинних принципів бухгалтерського обліку принципом раціональності, який забезпечить ефективне ведення бухгалтерського обліку виходячи з умов господарської діяльності та розміру організації.

2) удосконалення національних П(С)БО в частинні формування та оприлюднення облікової політики з використанням досвіду зарубіжних країн.

3) розробка та затвердження у П(С)БО єдиної структури наказу про облікову політику для всіх підприємств, яка має складатися із трьох частин (методологічної, методичної, організаційної) та типової форми наказу про облікову політику. [1, 14].

Таким чином, облікова політика – це вибрана підприємством, з урахуванням встановлених норм та особливостей, методологія бухгалтерського обліку, яка спрямована на досягнення його цілей і завдань та використовується з метою забезпечення надійності фінансової звітності та якісної системи управління. І саме реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню статусу облікової політики на підприємствах, прискорить затвердження та стабілізує її дотримання, що забезпечить подальший розвиток підприємництва в Україні

 

Список використаної літератури:

1. Андрющенко Г.   Актуальні питання формування облікової політики малих підприємств / Г. Андрющенко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – №11. – С. 10-14. – Бібліогр.: с.14

2. Бондур Т. О.   Роль облікової політики підприємств в організації обліку виробництва продукції рослинництва / Т. О. Бондур // Економіка АПК. – 2008. – №10. – С. 81-85

3. Гироль С. В.   Складові облікової політики сільськогосподарських підприємств / С. В. Гироль, О. Д. Радченко // Економіка АПК. – 2008. – №10. – С. 73-77

4. Греськів Т. С.   Формування та вдосконалення облікової податкової політики підприємства / Т. С. Греськів // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2008. – №6. – С. 76-79

5. Рузмайкіна І.   Облікова політика як складова загальної стратегії управління підприємством / І. Рузмайкіна // Економіст. – 2010. – №5. – С. 36-41