Педагогічні науки / Проблеми підготовки спеціалістів

Хищенко О.О.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»

Сутність і зміст підготовки майбутнього вчителя до керівництва проектно-технологічною діяльністю учнів старшої школи

Система шкільної технологічної освіти, яка в більшості країн приходить на зміну трудовому навчанню, і є першою сходинкою сучасної молодої людини на шляху до повноцінного життя в новому інформаційно-технологічному суспільстві. Ці зміни ініціюють поглиблення фахової підготовки в напрямі використання інноваційних методів та засобів навчання. Майбутні вчителі трудового навчання мають вільно володіти та широко застосовувати на практиці ці методи та засоби, зокрема: кейс-методи, ситуаційні і ділові ігри, проектно-технологічну діяльність тощо.

Щодо трудового навчання важко сприйняти термін проект, тому що для вчителів загальнотехнічних дисциплін, як і для багатьох інших спеціальностей, він пов’язаний із поняттям технічного проекту (використовується в будівництві, машинобудуванні, літакобудуванні, архітектурі тощо). Якщо взяти до уваги лексичне значення слова проект (у перекладі з лат. означає «кинутий уперед – план, задум тощо»), то щодо трудового навчання, проект слід розуміти як самостійну творчу роботу учня, яка виконується (від задуму до його втілення в життя) під контролем та за умови постійного консультування учителя [1].

Предметна галузь „Технологія” та навчальні предмети, що входять до її складу, мають можливості для гармонійного розвитку учнів через доцільне поєднання теоретичної і практичної діяльності. На думку В.К. Сидоренка, основою побудови оновленого змісту трудового навчання повинен стати проектно-технологічний підхід, який інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. Творчу проектно-технологічну діяльність школярів слід розглядати як інтегративний вид діяльності щодо створення виробів чи послуг, що мають об'єктивну чи суб'єктивну новизну і особисту чи суспільну значущість[3].

Формування у майбутніх учителів трудового навчання досвіду проектної діяльності здійснюється за двома основними напрямами: 1) включення методу проектів у процес вивчення різних дисциплін, передбачених навчальним планом; 2) введенням у навчальний план підготовки спецкурсу з основ виконання творчих проектів.

Одержуючи проектне завдання, студенти повинні отримати можливість самостійно вибрати тему проекту за інтересами, виходячи зі своїх власних уявлень про необхідність вирішення тієї чи іншої проблеми; навчитися виявляти проблему, визначати мету і завдання, знаходити шляхи їх реалізації. Важливо, стимулювати інтерес студентів у використанні попередньо отриманих знань з інших навчальних предметів.

Вибір проектної форми організації і проведення підсумкових занять зумовлена тим, що вона, як пріоритетна для викладання, дозволяє значно підвищити ефективність навчання у ВНЗ. Звідси, основними принципами навчання є: 1) активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів на всіх рівнях засвоєння нового матеріалу й оволодіння різними видами діяльності; 2) підґрунтям навчання є оволодіння теорією і методикою проектного методу, а результатом – творчий проект; 3) співробітництво і взаємодопомога в режимі викладач – студент на всіх рівнях свідомого засвоєння навчального матеріалу і практичного його застосування.

З урахуванням наведених вище принципів, проектна технологія навчання студентів має забезпечувати: 1) необхідний і достатній обсяг теоретичних знань і практичних навичок студентів при ефективному зворотному зв’язку, контролі і регулюванні на всіх етапах навчання; 2) умови для використання методики як засобу навчання; 3) свідомість і глибину сформованих фахових знань, умінь і навичок[2].

Отже, майбутній педагог, включений у систему проектної діяльності, володітиме такими професійними якостями: мистецтвом комунікації, умінням організувати і вести дискусії, не нав’язуючи власного погляду, не тиснучи на аудиторію своїм авторитетом; здатністю генерувати нові ідеї, спрямовувати учнів на пошук шляхів вирішення поставлених проблем; умінням встановлювати і підтримувати в тимчасовому проектному колективі стійкий, позитивний емоційний клімат; володінням інформаційною-технологічною культурою та методикою інтеграції знань з різних галузей для вирішення проектних завдань.

Для загальної оцінки виконання проекту доцільно враховувати додаткові критерії: оригінальність виконання; використання нових ідей і раціоналізаторських пропозицій, економія матеріалів; відповідність вартості виробу ринковій ціні; засвоєння алгоритму проектно-технологічної діяльності; якість оформлення проектної документації та ін.

Література

1. Коберник О.М. Проектно-технологічна система трудового навчання / О.М.Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 4. – С. 8 – 12.

2. Коньок М.М. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках з трудового навчання / М.М. Коньок // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка ; вип. 53. – Чернігів: ЧДПУ, –2008. – С. 97 – 100.

3. Сидоренко В.К. Проектно-технологічний підхід як основа оновлення змісту трудового навчання школярів / В.К Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2004. – № 1. – С. 2 – 4.