Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

К.пед.н. Волкова В.В.

Запорізький національний університет, Україна

Формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців при навчанні іноземної мови

Інтенсифікація міжкультурних контактів і прагнення представників багатьох галузей знань зробити ці контакти максимально ефективними, оскільки розвиток комунікацій відкриває нові можливості, які звільняють людей від колишніх обмежень і створюють нові підстави для особистого розвитку, обумовлює актуальність питання формування комунікативної компетентності студентів при навчанні іноземної мови.

Іноземна мова для майбутніх фахівців виступає як засіб комунікації в їх професійній діяльності. Наслідком цього є зміна вимог до іноземної мови як навчального предмета у вищій професійній школі, до числа яких входить надбання студентами комунікативної компетентності і знань соціокультурного характеру. Іноземна мова потрібна майбутнім фахівцям як засіб комунікації і як джерело професійного зростання, оскільки вона надає багату можливість залучення до світового досвіду, сприяє самовизначенню, самореалізації і соціальній адаптації особистості.

Дослідження мовної свідомості людини в контексті конкретної лінгвокультури є вимогою часу. Функціонування мови невіддільно від мовної свідомості його носіїв і від їх національного менталітету.

У мові відбиваються як менталітет, так і поведінка соціуму, що спілкується цією мовою. Культура передається і розвивається через спілкування, за допомогою якого здійснюється формування суспільства і забезпечення взаєморозуміння. У зв'язку з цим виникла необхідність перегляду старих і створення нових підходів для підвищення якості і дієвості іншомовної освіти. Таким цілям якнайповніше відповідає формування компетентності майбутнього фахівця у рамках відповідного підходу, який визначається як "компетентнісний".

Сьогодні освіта, особливо професійна, має бути орієнтована не лише на різносторонній розвиток того, хто навчається, і його особисті потреби, але і враховувати потреби суспільства. Використання компетентнісного підходу в освіті значною мірою сприяє досягненню цих цілей.

При навчанні студентів немовних ВНЗ іноземної мови формування комунікативної компетентності студентів відповідатиме сучасним вимогам до професійної підготовки і підвищуватиме її ефективність, якщо воно будується на основі:

- розгляду різноманітних підходів і виділення напрямів, що визначають роль комунікативної компетентності в розвитку сучасного суспільства;

- виділення можливостей комунікативної компетентності, які визначаються вимогами до студента як особистості, як фахівця, що володіє іноземною мовою на необхідному рівні;

- визначення концептуальних підходів і методів формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця у ВНЗ;

- комунікативно-орієнтованого навчання і розвитку іншомовної комунікативної компетентності по видах мовленнєвої діяльності;

- урахування необхідності розвитку базових компетентностей: мовної, мовленнєвої, соціокультурної, лінгвокультурологічної, предметної, інформаційної і компетентності самоосвіти.

В той же час, питання формування комунікативної компетентності студентів немовних факультетів ВНЗ потребує вирішення низки протиріч між:

- домінуванням граматичного аспекту при навчанні іноземної мови і цілями комунікативно-орієнтованого опанування іноземної мови в ситуаціях реального і професійного спілкування;

- зростанням об'єму професійно-спрямованої інформації іноземною мовою у зв'язку з розвитком інформаційних технологій і нездатністю випускника немовного факультету ВНЗ в достатній мірі використовувати її для свого професійного і кар'єрного зростання;

- недостатньою кількістю навчального часу, що відводиться програмою з іноземної мови, і розробленістю в теоретичному і практичному плані технологій самостійної та індивідуальної роботи, спрямованої на самоосвіту.

Вирішення цих протиріч потребує створення якісно іншої системи навчання іноземних мов студентів немовного профілю у ВНЗ, що неможливо без урахування потенціалу нових технологій навчання. Серед них особливе місце належить інформаційно-комунікативним технологіям навчання, що спираються на дидактичний потенціал комп'ютерних засобів навчання іноземних мов. Тому сьогодні необхідно вирішити декілька невідкладних завдань. Так, необхідно обґрунтувати систему компетентностей для реалізації завдань навчання професійного міжкультурного спілкування фахівців; розробити і запропонувати засоби формування дискурсивної компетентності фахівців нелінгвістичного профілю з опорою на екстралінгвістичні підстави професійної текстової діяльності; розкрити і обґрунтувати специфіку реалізації провідних дидактичних принципів навчання іноземних мов у ВНЗ, обґрунтувати спеціальні принципи навчання в умовах системного використання комп'ютерних засобів.

При вирішенні перелічених вище завдань розробки системи навчання іноземних мов кожному з них повинна відповідати конкретна система принципів і підходів до навчання, яка разом з цілями формує характер інших компонентів системи. З цієї причини принципи і підходи до навчання можуть трактуватися як відносно самостійні вищі внутрішні рівні шуканої системи навчання, що впливають на елементи нижчого рівня, до яких в порядку зниження рівня ієрархії відносяться зміст, методи, засоби, форми, технології і процес навчання.

Сьогодні, при модернізації вітчизняної системи освіти вважається, що особливу значущість набуває виявлення ефективних прийомів і форм роботи з навчання студентів найбільш адекватного і повного розуміння змісту іншомовних текстів, спілкування і комунікації іноземною мовою. Після закінчення вивчення курсу "Іноземна мова спеціальності" у ВНЗ багато студентів так і не опановують ряд умінь і навичок, що характеризують іншомовне спілкування. Причиною такого стану речей є, передусім, відсутність цілеспрямованої роботи з розвитку необхідних умінь і навичок мовленнєвої діяльності, про що свідчать більшість підручників і навчальних посібників з англійської мові, орієнтованих головним чином на засвоєння студентами мовного матеріалу.

Формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців - випускників ВНЗ здійснюється при реалізації наступних можливостей: соціокультурних, що відбивають затребуваність фахівців, які мають високий рівень мовної компетентності; соціально-психологічних, пов'язаних із ухваленням викладачами ВНЗ єдиного змісту знань, умінь, навичок, професійно-важливих особистісних і суб'єктних якостей фахівців; педагогічних, що орієнтують навчально-виховний процес на структурно-динамічну модель лінгвогуманітарної компетентності, пошук особистісних смислів іншомовної освіти і навчання. Реалізація можливостей, що їх перераховано вище, передбачається за наявності об'єктивних, суб'єктивних і об'єктивно-суб'єктивних чинників оптимізації процесу формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця.

Але, нова парадигма освіти вносить певні корективи до традиційного трактування цілей професійної освіти. Формування ключових компетентностей: психолого-педагогічної, комунікативної, інформаційної, соціокультурної - у своїй сукупності стають головною метою формування особистості відповідно до вимог сучасного інформаційного полікультурного світу.

Серед цих компетентностей іншомовна комунікативна компетентність є той, що утворює систему, і стрижневою для низки предметів і дисциплін, оскільки органічно інтегрує формування всіх інших компетентностей, не лише як мета, але і як засіб ефективного розвитку особистості в процесі навчання іноземної мови.