Дворник М.С.

Херсонський державний університет, Україна

Експериментальне дослідження смислового простору спілкування

В сучасному світі все більш актуальним постає питання сутнісного наповнення міжособистісного спілкування. Як ключова соціальна потреба, спілкування є базисом гармонійного становлення особистості в суспільстві [7]. Тому пошук та формулювання закономірностей ефективного спілкування наразі становить провідне завдання наукової практики.

Суть, смисл, зміст – категорії, що відображують значення певних явищ, які є необхідними у декодуванні комунікативних посилань. В семіотиці та семантиці загальне значення знакових систем поділяють на дві частини: предметне значення і смисл. Перша відображує об’єм певного виразу, яким називають предмет, явище або клас предметів, явищ. Разом з тим кожний вираз несе в собі деякий мисленнєвий зміст, який і називають смислом [1]. В загальному розумінні, смисл – це сутність будь-якого феномену, яка не співпадає з ним самим і пов’язує його з більш широким контекстом реальності; смисл феномену справджує існування феномену, оскільки визначає його місце в цілісності, вводить відношення частина-ціле, робить його необхідним в якості частини цього цілого. У вужчому контексті, смислом називають уявне або реальне призначення певних понять, закладене конкретною особистістю або спільнотою [4]. Саме в цьому вимірі можливим є пошук спільного як необхідне підґрунтя вдалого комунікативного акту.

Семантичне відношення до категорії спілкування розглядалось нами в системі інтерпретацій, присвоєння особистісних смислів знаковим зображенням. За використаним О.Р. Лурією у праці «Культурні розбіжності та інтелектуальна діяльність» [2] тестом геометричних фігур ми пропонували досліджуваним назвати певним означенням відповідне зображення з семи представлених (рисунок 1):

Рисунок 1. Геометричні фігури в дослідженні О.Р. Лурії

Дана методика була обрана нами як образний аналог дослідження особистісних смислів досліджуваних. Перцептивні процеси тут поєднуються з вербально-мисленнєвими, тому дають можливість прослідкувати за особливостями присвоєнням досліджуваними семантичних смислів поданим зображенням.

Дослідження категорії спілкування проводилося нами за тестом В.Ф. Раяховського на виявлення загального рівня комунікативності. За цією методикою [5] досліджуваним пропонувалося відповісти на 16 ситуаційних запитань. Варіанти відповідей варіювалися в межах: «так» - 2 бали, «ні» - 0 балів, «іноді» - 1 бал. У відповідності з цим, підраховувалася сума набраних балів, яка позначала рівень комунікативності від явно відсутньої спрямованості на спілкування до хворобливого характеру комунікабельності.

Загалом у дослідженні прийняло участь 25 осіб віком від 16 до 23 років.

Методика за О.Р. Лурією у вигляді геометричного тесту дала наступну картину семантичного простору, представленого у таблиці 1.

Таблиця 1. Матриця відповідей досліджуваних за геометричним тестом

№ досліджуваного	Зображення 1	Зображення 2	Зображення 3	Зображення 4	Зображення 5	Зображення 6	Зображення 7
1.	обличчя	трикутник музичний, гонг	сережка	гра змійка	безкінечність	ялинка	гора
2.	кільце	мензурка	капа	м’ясорубка	басейн	терка	олівець
3.	обруч	ваза	буси	фоторамка	вікно	ялинка	фара
4.	кільце	ваза	груди	рамка	телевізор	мурашник	дах
5.	м’яч	колба	підкова	кубик Рубіка	вікно	дах	трикутник для гри
6.	млинець	трикутник музичний	кільце в ніс бику	марка	значок	купка цукерок	піраміда
7.	сонце	трикутник музичний	посмішка	люди навколо	пеньок від дерева	аварійний знак	дах
8.	сонце	колба	сережка	фоторамка	картина	підставка для чайника	трикутник музичний
9.	земля	торшер	буква u	гра змійка	монітор	ялинка в снігу	піраміда
10.	смайлик	піраміда	буква c	роздрукований квадрат	скляний кубик	ялинка	трикутник запрошення до столу
11.	серцевина у квітки	змазаний трикутник	акваріум	рамка в графічному редакторі	«коробочка» воєнний хід	птахи, що відлітають на південь	значок на жіночому туалеті
12.	колобок	обрізана упаковка від молока	відкушений бублик	крапки	стовп	упаковка від молока в проекті	упаковка від молока
13.	диск	пробірка/колба	скибка кавуна	недобудований дім	цеглина	сир	дорожній знак
14.	чашка	колба	посмішка	трафарет	рамка для картини	дорожній знак	піраміда
15.	голова	тулуб	підкова	вікно	кнопка	пірамідка	дорожній знак
16.	тарілка	годинник	буси	дзеркало	браслет	палатка	трикутник
17.	повня	спідниця	підкова	16 крапок	чотирикутник	піраміда	трикутник запрошення до столу
18.	дорожній знак	дівчинка без голови	підкова	стакани на столі	коробка	частина узору	верхівка ялинки
19.	тир	абажур для настільної лампи	кольє	хліб	монітор	горошини	трикутник музичний
20.	сонце	сукня	пивний живіт	марка	стіна	мурахи	дорожній знак
21.	кнопка	хвіст	ніс	рамка	пуфик	піраміда	платок
22.	колобок	обрізаний трикутник	ніс	кліпса	віконна рама	зграя птахів	вперед, курсор мишки
23.	кільце	сумка	акваріум	східці	стіл	стрілка	піраміда
24.	рот	ваза	чашка	частокіл	картина	сирена	годинник
25.	планета	спідниця	ніс	іншопланетяни	монітор	чоловічки	ялинка

Для подальшого аналізу, ми скористалися процедурою переведення якісних даних, отриманих за геометрично-семантичною методикою, у кількісні показники. Оскільки нас цікавив аспект спілкування у смисловому вимірі, ми визначили симптомокомплекс, який потенційно вказував на комунікативні інтенції, у таблиці 2.

Таблиця 2. Визначення симптомів (характеристик відповідей до малюнків) спрямованості на спілкування

Симптом (характеристика відповіді до зображення)	Кількісний показник (відсутність/наявність симптому)
Живий (природній) об’єкт	0 / 1 / 2
Типовість (визначається за повторюваністю означення або його роду серед загальної кількості спостережень)	0 / 1 / 2
Цілісність образу	0 / 1 / 2
Глобальність поняття, його широта	0 / 1 / 2
Демонстративність	0 / 1
Предметність (на противагу абстрактності)	0 / 1
Неофіційність	0 / 1
Утилітарність, функційність	0 / 1 / 2

За розробленим симптомокомплексом семантичної комунікативності максимальною кількістю балів для кожного досліджуваного є показник 91. На прикладі першого досліджуваного ми присвоїли інтерпретаціям зображень відповідні бали (таблиця 3).

Таблиця 3. Присвоєння кількісних показників інтерпретаціям зображень (на прикладі першого досліджуваного)

Зображення Симптом	Зображення 1 (обличчя)	Зображення 2 (музичний трикутник)	Зображення 3 (сережка)	Зображення 4 (гра «змійка»)	Зображення 5 (безкінечність)	Зображення 6 (ялинка)	Зображення 7 (гора)	Суми
Живий (природній) об’єкт	2	0	0	1	0	2	2	7
Типовість	1	2	2	1	0	2	1	9
Цілісність образу	1	1	1	1	2	1	1	8
Глобальність поняття, його широта	0	0	0	0	2	1	1	4
Демонстративність	1	0	1	1	1	0	0	4
Предметність (на противагу абстрактності)	1	1	1	0	0	1	1	5
Неофіційність	1	0	1	1	1	1	1	6
Утилітарність, функційність	1	1	1	1	0	1	1	6
Суми	8	5	7	6	6	9	8	49

У відповідності до представленого у таблиці 3 алгоритму було підраховано показники комунікативності за аспектом смислового навантаження для кожного досліджуваного.

Задля наочної демонстрації первинних показників за методиками, показники комунікативності за аспектом семантичних відмінностей було порівняно з балами, отриманими в результаті застосування опитувальника В.Ф. Раяховського (таблиця 4).

Таблиця 4. Порівняння присвоєних балів за методикою О.Р. Лурії та отриманих балів за опитувальником В.Ф. Раяховського

№ досліджуваного	Присвоєні бали семантичної комунікативності	Бали комунікативності
	49	13
	36	13
	50	16
	49	11
	48	13
	36	8
	50	12
	49	9
	57	17
	47	15
	39	7
	43	14
	47	14
	51	19
	57	6
	51	14
	55	12
	47	15
	48	15
	51	12
	57	14
	49	18
	50	9
	54	11
	63	12

Як видно з таблиці 4, спостерігається певна непропорційність співвідношення балів, отриманих за першою та другою методиками, тому виникає необхідність експериментальної перевірки еквівалентності даних і виявлення закономірностей та зв’язків між рядами даних.

Оскільки отримані дані не можуть бути порівнюваними через різні шкали оцінювання досліджуваної характеристики, ми скористалися процедурою стандартизації первинних оцінок [6]. Відповідно до цього ми використали Z-стандартизацію, підраховуючи індивідуальні показники досліджуваних за формулою 1:

Де: Z – стандартний бал на стандартній шкалі Z (з центром 0 і відхиленням 1), X – сирий бал за тестом, ¯X – середній бал по вибірці стандартизації, S – стандартне відхилення за вибіркою стандартизації.

Відповідно, за методиками ми отримали показники, подані у таблиці 5.

Таблиця 5. Розподіл стандартних балів за методиками О.Р. Лурії та В.Ф. Раяховського

Методика О.Р. Лурії. № досліджуваного	Сирий бал	Z-бал	Методика В.Ф. Раяховського. № досліджуваного	Сирий бал	Z-бал
1.	49	-0,05		13	0,07
2.	36	-2,11		13	0,07
3.	50	0,11		16	0,99
4.	49	-0,05		11	-0,54
5.	48	-0,21		13	0,07
6.	36	-2,11		8	-1,46
7.	50	0,11		12	-0,23
8.	49	-0,05		9	-1,15
9.	57	1,22		17	1,3
10.	47	-0,37		15	0,69
11.	39	-1,64		7	-1,77
12.	43	-1		14	0,38
13.	47	-0,37		14	0,38
14.	51	0,27		19	1,91
15.	57	1,22		6	-2,07
16.	51	0,27		14	0,38
17.	55	0,9		12	-0,23
18.	47	-0,37		15	0,69
19.	48	-0,21		15	0,69
20.	51	0,27		12	-0,23
21.	57	1,22		14	0,38
22.	49	-0,05		18	1,61
23.	50	0,11		9	-1,15
24.	54	0,74		11	-0,54
25.	63	2,17		12	-0,23
Середні	49,32	0,0008	Середні	12,76	0,0004

Дізнавшись еквівалентні порівнювані дані, ми отримали можливість з’ясувати, чи пов’язані особистісні смисли щодо спілкування з рівнем комунікативності досліджуваного. Для цього скористаємося підрахунком r-кореляції за Пірсоном (формула 2) [6].

Де x_i та у_i – значення двох змінних, ¯Х та ¯Y – їх середні значення, s_x та s_y – їх стандартні відхилення; n – кількість пар значень.

Підрахувавши за формулою 2 коефіцієнт кореляції, ми визначили його показник, що складає 0,15. Це свідчить про наявність прямого зв'язку між масивами даних, а отже гіпотеза про те, що особистісні смисли у соціокультурному просторі спілкування та рівень комунікативності досліджуваних є взаємопов’язаними, підтверджується. Тобто комунікабельність, налаштованість на процес спілкування досліджуваних певним чином є пов’язаною з мінливістю семантичних процесів у їх смисловій парадигмі. А отже смислові відмінності мають вагоме значення в ситуації спілкування молодих людей.

Коли особливості присвоєння смислів в семантичній структурі мислення особистостей не співпадають, або є дуже різними, можливе виникнення комунікативного протиріччя. Тому для збереження життєво важливих соціальних відносин, в структуру яких, безумовно, входить спілкування, необхідними стають угруповання, сформовані за подібністю семантичних структур.

Проведене дослідження може стати підґрунтям для встановлення причинно-наслідкових залежностей між семантично-смисловими відмінностями та категорією спілкування у соціальному середовищі.

Література:

1. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 352 с.

2. Лурия А.Р. Культурные различия и интеллектуальная деятельность / В кн. Этапы пройденного пути: Научная автобиография. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 47-69.

3. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. – Львів: ПАІС, 2006. – 120 с.

4. Почепцов Г.Г. Семиотика. – К.: Ваклер, 2002. – 432 с.

5. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. Пособие. Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ВЛАДОС, 1999. – с. 52-55.

6. Руденко В.М., Руденко Н.М. Математичні методи в психології. – К.: Альма-матер, 2009. – 384 с.

7. Філоненко М. Психологія спілкування. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 224 c.