Право/2. Административное и финансовое право

Олексіїва І.М.

Луганський державний  університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

Перевірка доказів та процесуальних джерел їх закріплення у справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті

 

Окремим елементом процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті є перевірка доказів та їхніх процесуальних джерел. Метою перевірки є визначення придатності зібраних доказів та їхніх процесуальних дже­рел для встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи про адміністративне правопорушення на автотранспорті. Щодо змісту перевірки, як елементу процесу дока­зування, в юридичній літературі існують різні точки зору. Одні науковці вважають, що суть перевірки полягає у виявленні правильності чи неправильності дока­зів [1, с. 303]. Інші вказують, що перевірка спрямована на встановлення достовірності та допустимості одержаних в ході розслідування даних [2, с. 12]. На думку третіх, перевірка включає в себе як оцінку доказів, так і оцінку їхніх процесуальних джерел [3, с. 86-89].

Слід підкреслити, що в системі процесуального доказу­вання перевірка доказів є самостійним елементом, і не може включати в себе інші елементи цієї діяльності. Наприклад взаємозв’язок перевірки з оцінкою доказів та їхніх джерел полягає в тому, що пере­вірка завжди передує оцінці, а в процесі оцінки орган адміністративної юрисдикції може повернутися до до­даткової перевірки доказової інформації. Крім того перевірка здійснюється логічним, тобто розумовим шляхом, а також за допомогою практичних дій, оцінка ж є винятково розумовою діяльністю. Отже, перевірка полягає у виявленні доброякісності зіб­раних доказів (їх здатності нести правдиву інформацію) для встановлення обставин вчиненого адміністративного правопорушення на автотранспорті.

Перевірці мають піддаватися всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення на автотранспорті докази, а також процесуальні джерела, в яких вони містяться. Тобто дослідження змісту доказів не може здійснюва­тись у відриві від процесуальної форми їх одержання. Відо­мості про факти тільки тоді набувають доказового значення, коли вони одержані в передбаченому адміністративно-процесуальними нормами порядку та містяться у визна­чених законом процесуальних джерелах. На доброякіс­ність доказів можуть впливати як властивості самого дже­рела, так і якість відомостей. Порушення правил збирання доказів, одержання відомостей з непередбачених законом процесуальних джерел суттєво впливають на їхню придат­ність щодо встановлення обставин, що мають значення для справи.

Як відомо, перевірка здійснюється двома шляхами: а) за допомогою розумової діяльності; б) шляхом проведення нових чи додаткових практичних дій.

Логічний шлях перевірки доказів та їхніх джерел полягає в аналізі та дослідженні змісту кожного доказу окремо, а також у зіставленні з іншими доказами у справі про вчинення адміністративного правопорушення на автотранспорті. Починається перевірка із з’ясування надійності процесуального джерела. Наприклад, якщо джерелом до­казів у нас виступає документ, то необхідно перевірити компетентність осіб, від яких виходить цей документ, наяв­ність у ньому необхідних реквізитів, є документ оригіналом чи копією, чи немає в ньому явних слідів підробки тощо.

Зміст кожного доказу окремо аналізується з позицій йо­го повноти, несуперечливості, логічної послідовності тощо. Проте слід пам’ятати, що перевірка кожного взятого окре­мо доказу не завжди дає тверде переконання в його добро­якісності. Тому зіставлення цього доказу з іншими доказами допомагає з’ясувати їх збіг, неповноту чи неправ­дивість відомостей, суперечності, причини таких супереч­ностей, а отже встановити надійність одержаної інформа­ції.

Іншим шляхом перевірки доказів та їхніх процесуаль­них джерел є проведення додаткових або нових адміністративно-процесуальних дій. Так, наприклад, може скластися ситуація, коли в результаті аналізу кожного окремого доказу чи зіставлення доказів у їхній сукупності посадовій особі органу адміністративної юрисдикції не вдасться визначитися з їх придат­ністю та доброякісністю для використання при досягненні мети доказування у справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті, або ж дослідження доказів та їхніх дже­рел вказує на їхню неповноту, суперечливість одержаної інформації тощо.

У цьому випадку орган адміністративної юрисдикції вправі провести будь-які адміністративно-процесуальні дії, передбачені КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, з метою перевірки доказів. Такі адміністративно-процесуальні дії можуть бути як додатковими, так і нови­ми. Наприклад, перевіряючи докази, які містяться в поясненнях потерпілого, працівник ДАІ виявив їх неповноту. Для того щоб усунути цю прогалину, він прово­дить додаткове опитування потерпілого, правопорушника чи свідків, призначає експертизу тощо.

Література:

1. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. – Т. 1. – М., 1968. – 459 с.

2. Савицький Д.О. Процес доказування у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2003. – 18 с.

3. Трусов А.И. Основы теории судебных доказательств. – М., 1960. - 176с.