Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Войтко В.О., студентка IV курсу Коваль І.А. к.б.н. Рогач В.В., к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту на динаміку накопичення різних форм вуглеводів у рослин перців

Одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві є застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних стимуляторів росту рослин [1].

Перець – важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти [2].

У 2014 р. дослідження проводили на насадженнях перців СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту: 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна. Загальний вміст цукрів та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [3]..

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту перців під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів (рис.). Аналіз динаміки накопичення цукрів у корінні перців сорту Антей вказує на те, що в процесі вегетації відбувається відтік вуглеводів від підземного вегетативного органу. Обробка рослин стимуляторами росту дещо уповільнювала процеси відтоку усіх видів вуглеводів. При застосуванні 6-БАП уповільнення відтоку цукрів відбувалося за рахунок редукуючих форм, а за дії ГК₃ за рахунок сахарози. На кінець вегетації вміст редукуючи цукрів, сахарози та крохмалю у корені за дії ГК₃ перевищував контроль на 0,5, 16 і 3%, а після обробки 6-БАП на 8, 5, 11%.

Провівши аналіз динаміки накопичення цукрів у стеблах рослин перців, констатуємо факт їх відтоку від осьового вегетативного органу, як у контролі

так і у варіантах із 1-НОК та ГК₃ за рахунок редукуючої форми. При застосуванні 6-БАП на початку вегетації вміст редукуючих цукрів зменшувався, а в другій половині вегетації зростав і перевищував контрольний показник на 34%. Зростав вміст редукуючих цукрів за дії 1-НОК (17%). ГК₃ зумовлювала посилений (до 10%) відтік редукуючих цукрів із стебел.

Аналіз динаміки накопичення сахарози у стеблах дослідних рослин свідчить, що при застосуванні 1-НОК та 6-БАП відбувалося зростання вмісту цієї форми цукрів. На кінець досліджуваного періоду він перевищував контрольний показних на 7%. ГК₃ також посилювала накопичення сахарози у стеблах, однак на початку фази карпогенезу її вміст був зменшувався на 10%.

Аналіз динаміки накопичення крохмалю свідчить, що на початку вегетаційного періоду спостерігається зменшення запасаючої форми полісахариду. Пік зниження співпадає із фазою масового цвітіння. З початком фази активного карпогенезу вміст крохмалю суттєво зростав в усіх варіантах досліду. Дія препаратів посилювала відтік полісахариду із стебел до листків і плодів. Так на кінець досліджуваного періоду стимулятори росту 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП зменшували вміст полісахариду у стеблах, відповідно, на 15, 5, 18%.

Досліджено, що в процесі вегетації відбувається постійне зменшення вмісту усіх форм вуглеводів у листках рослин. Стимулятори росту посилювали відтік редукуючих цукрів та крохмалю з листків до плодів, що формуються.

Найбільш інтенсивно це відбувалося за дії 6-БАП. Під його впливом вміст редукуючих цукрів зменшувався в кінці досліджуваного періоду на 43%. При застосуванні 1-НОК показник зменшувався на 38%, а за дії ГК₃ на 35%.

Нами встановлено, що у фазу активного катпогенезу 1-НОК та ГК₃ збільшували вміст сахарози у листках дослідних рослин відповідно на 36 та 40%. Тоді як за дії 6-БАП вміст сахарози зменшувався на 23%.

Стимулятори росту 1-НОК та ГК₃ сприяли накопиченню з листків дослідних рослин крохмалю. На момент закінчення досліджень вміст полісахариду у листках рослин перців збільшувався відповідно на 56 і 82%. Одночасно 6-БАП вміст крохмалю у листках не змінював.

Динаміка накопичення різних форм вуглеводів у плодах свідчить, що протягом вегетації відбувалося інтенсивне накопичення цукрів, за рахунок редукуючих форм та зменшення вмісту крохмалю у контролі і у досліді.

Аналіз динаміки накопичення крохмалю свідчить, що при застосуванні 1-НОК та ГК₃ відбувається інтенсивний відтік основної запасаючої форми полісахаридів з вегетативних органів до плодів та швидка його реутилізація в них. В кінці досліджуваного періоду вміст крохмалю під впливом вказаних препаратів зменшувався відповідно на 36 і 52%. Даний факт може свідчити про посилення процесу утворення плодів за дії стимуляторів росту за рахунок, як кількості, так і розмірів. За дії 6-БАП вміст крохмалю у плодах дослідних рослин у фазу активного плодоутворення зростав на 44%.

Нами встановлено, що стимулятори росту рослин 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП збільшували вміст цукрів у плодах перців за рахунок редукуючих форм відповідно на 15, 16, 11%. Одночасно препарати1-НОК, ГК_3, 6-БАП зменшували вміст сахарози у плодах відповідно на 23, 14, 20%.

Такі зміни у накопиченні та перерозподілі вуглеводів у органах рослин перців позитивно впливали на продуктивність культури. Нами встановлено, що за дії 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП сира маса плодів на кінець періоду досліджень перевищувала контроль відповідно на 27, 28, 36%.

Отже, застосування стимуляторів збільшувало урожайність перцю. Нами встановлено, що середня маса одного плоду за дії 1-НОК становила 47,54±2,30г., при застосуванні ГК₃ 46,92±2,28 г., а після обробки 6-БАП 47,88±2,17 г. У контролі показник середньої маса одного становив 46,39±2,24 г.

Література

1. Бокарев К. С. Новый стимулятор роста растений / К. С. Бокарев, Л. В. Молчанов // Физиология растений. – 1981. – Т. 28, вып. 3. – С. 663-665.

2. . Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

3. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.