Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Гирко О.В., студентка IV курсу Сьомак О.В.

к.б.н. Рогач В.В., .к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів на динаміку накопичення різних форм азоту у рослин перців

Зростаючі потреби сучасного аграрного виробництва визначають необхідність пошуку нових шляхів та способів підвищення урожайності культур. Серед регуляторів росту рослин значну цінність у аграрній практиці отримали ретарданти. Вони впливають на характер донорно-акцепторних відносин у рослині, а від так і на перерозподіл пластичних речовин [4].

Важливою овочевою культурою є солодкий перець. Він багатий на вітаміни, флавоноїди, мінеральні речовини. Перець застосовують як лікарську рослину для лікування серцево-судинних, шлунково-кишкових та шкіряних захворювань. Тому доцільним є вивчення дії ретардантів на анатомо-морфологічні особливості перців та їх продуктивність [3].

У вегетаційний період 2014 року дослідження проводили на насадженнях перців СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницької області. Рослини сорту Антей обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна [1]. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [3]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [1].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту перців під впливом ретардантів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту у органах дослідних рослин (рис.). Нами встановлено, що застосування препаратів 2-ХЕФК та ССС-750 зумовлювало відтік азотовмісних сполук із коренів рослин перців за рахунок білкової форми. Аналогічною була динаміка азоту у контролі.

Однак, інгібітори росту зменшували інтенсивність відтоку в порівнянні з контролем. На кінець досліджуваного періоду 2-ХЕФК і ССС-750 зменшували вміст білкового азоту у підземному вегетативному органі відповідно на 18 і 17%.

За дії EW-250 відбувалося зростання вмісту білкового азоту у корінні дослідних рослин. В кінці досліджуваного періоду цей показник перевищував контроль на 61%. Динаміка накопичення небілкового азоту у корінні дослідних рослин протягом вегетації мала тенденцію до зниження. Найбільш інтенсивне зниження небілкового азоту зафіксовано у контрольному варіанті та варіанті з ССС-750. При застосуванні 2-ХЕФК та EW-250 зниження вмісту небілкового азоту було не таким суттєвим.

Провівши аналіз динаміки накопичення азоту в стеблах дослідних рослин нами встановлено, що протягом вегетації спостерігався зменшення вмісту усіх форм азоту, як у контролі, так і у досліді. В цілому при застосуванні антигіберелінових препаратів протягом вегетаційного періоду відносний вміст білкового та небілкового азоту був вищим ніж у контролі. При цьому, за дії 2-ХЕФК таке зростання відбувалося за рахунок небілкової форми азоту, а при обробці EW-250 за рахунок білкової форми. У варіанті з ССС-750 зростання в однаковій мірі відбувалося за рахунок обох форм азоту.

В кінці доліджуваного періоду вміст усіх форм азоту зменшувався і наближався до контрольного значення окрім варіанту з EW-250. У фазу початку активного карпогенезу вміст загального азоту перевищував контрольний показник на 13% переважно за рахунок небілкової форми.

Дослідивши динаміку накопичення різних форм азоту у листках рослин перців сорту Антей, вважаємо за необхідне зазначити, що у період активного формування плодів ретарданти EW-250, а особливо ССС-750 зумовлювали різке зменшення вмісту білкового азоту на відміну від 2-ХЕФК, за дії якого показник зростав в порівнянні з контролем.

На нашу думку, такі зміни у вмісті азоту в листках, за дії ретардантів вказують на посилений відтік білків до плодів, які у цей час активно формуються. Одночасно за дії 2-ХЕФК, як і у контролі відбувалося стійке зниження вмісту сполук білкового азоту листках.

Провівши аналіз вмісту різних форм азоту в процесі формування плодів нами встановлено, що під час вегетації відбувається зменшення вмісту усіх форм азоту, як у контролі так і у досліді. Найбільш інтенсивне зменшення вмісту усіх форм азоту відбувалося після обробки рослин перців EW-250. На нашу думку, це пов’язано з посиленою реутилізацією різних форм азоту для формування плодів, яких на оброблених даним ретардантом рослинах закладалося більше. За дії 2-ХЕФК в плодах спостерігалося накопичення різних форм азоту, що знижувало продуктивність .

Найбільш високі показники вмісту різних форм азоту на початку вегетаційного періоду зафіксовані при обробці ССС-750. Однак, за дії цього ж препарату відбувалася найбільш швидка та інтенсивна реутилізація азоту.

За результатами наших досліджень встановлено, що внаслідок обробки рослин перців ретардантами відбувалася підвищення продуктивності культури. На 40-й день після обробки EW-250 і ССС-750 кількість плодів збільшилася у порівнянні з контролем на 29 і 16%.

Таким чином, посилене навантаження рослин урожаєм під впливом і інгібіторів інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотмістких сполук з вегетативних органів рослини до плодів, що формуються. Найбільш ефективним в даному випадку виявилося застосування EW-250.

Література

1. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

2. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

3. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.

4. Прусакова Л. Д. Регуляторы роста растений / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова, В. Г. Головатый. – М. : Агропромиздат -1989. – С. 27-33.