Кошелєв О.І., Дубініна Ю.Ю., Седашова Т.В., Червякова А.В.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького. Україна

СЕЗОННЕ РОЗМІЩЕННЯ ЖОВТОНОГОГО МАРТИНА LARUS CACHINNANS PALLAS, 1811 ОБИТІЧНОЇ ЗАТОКИ (ПІВНІЧНЕ ПРИАЗОВ’Я) ПО ДАНИМ КІЛЬЦІВАННЯ

В Україні звичайними місцями мешкання жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pallas, 1811) є узбережжя та острови Чорного, Азовського морів; низов’я річок Дністра, Дніпра, Дунаю. Великі гніздові поселення відомі в Криму, на Сиваші, у Північно-Західному та Північно-Східному Приазов’ї Зимує біля північних берегів Чорного моря, а в суворі зими відлітає до узбережжя Болгарії та південних чорноморських берегів Кавказу. В останні роки у великій кількості залишається на зимівлю і Північно-Західному Приазов`ї, на Сиваші, а також відлітає до країн Західної Європи [4-6]. В Азово-Чорноморському регіоні мешкає 80 % гніздової популяції жовтоногого мартина [1]. Детальних відомостей про територіальні зв’язки птахів окремих гніздових поселень та колоній вкрай мало. Тому метою дослідження стало вивчення територіальних зв'язків жовтоногого мартина з гніздових колонії, що розташовані в Обиточної затоки. З 1988 по 2014 рр. нами було окільцьовано понад 3273 пташенят. Від них отримано 52 повідомлення про повернення кілець [4-7].

Річний життєвий цикл жовтоногого мартина нами був розділений на сезони: весняної міграції, гніздовий, післягніздовий, осінньої міграції, зимовий. За віком птахи було розділено на групи: до року (молоді); птахи віком 1 - 3-х років (статевонезрілі); птахи у віці старше 3-х років (дорослі, половозрелі). Дальність та напрями розльотів мартинів було встановлено завдяки картам Google maps. Доля повернень кілець від мартинів із поселень коси Обитічної склала: для молодих – 65,38 %, статевонезрілих – 23,07%, дорослих – 11,53%.

У гніздовий сезон отримано 13,46% повернень. У даному сезоні переважають повернення від статевонезрілих та дорослих мартинів. Частина мартинів (до 20%) прагне до островів Молочного лиману, що вказує на обмін особинами. У північному напрямку мігрує 14,28% птахів. Молоді мартини розповсюджуються уздовж русла Дніпра; віддалення за напрямом склало 225 км. У північно-західному напрямку мігрує 57,1 % мартинів; з них 28,58% складають статевонезрілі мартини, які розповсюджуються уздовж русла Дніпра та риборазводних ставків у Дніпропетровській області. Частина з них долає відстані понад 1000 км, зустрічається на внутрішніх водойм та побутових звалищ Німеччини. Молоді мартини з островів Обитічної коси також були зареєстровані на території Німеччини [4-6]. Реєстрація мартинів у гніздовий період на внутрішніх водоймах у континентальній частині Європи, вказує на можливість формування за їхній рахунок нових колоній [3]. Середня відстань їх віддалення від рідних поселень становить 774,66 км. Середня величина дальності розльотів по групам становить для молодих – 225 км, статевонезрілих – 1076,5 км, дорослих – 61,25 км.

У післягніздовий період отримано 38,46% повернень, з них 90% складають молоді мартини, 5% - статевонезрілі, 5% - дорослі. У північному напрямку відмічено 5 % дорослих мартинів, віддаленістю до 15 км від рідного поселення. У північно-західному напрямку, середнім віддаленням до 136 км, мігрує 25% молодих та статевонезрілих мартинів. У північно-східному напрямку, середнім віддаленням 93 км, мігрує 10 % молодих птахів, досягають Донецької області, м. Маріуполь. У південно-західному напрямку 15% молодих мартинів тяготіть до центральних та південних районів Криму, середнім віддаленням 259,66 км. У післягніздовий період 40% молодих і 5% дорослих мартинів поки тримаються в радіусі 10 км, поблизу рідного поселення коси Обитічної. В межах України 5% статевонезрілих мартинів досягають Дніпропетровської області, 25% молодих мартинів відмічені у Дніпропетровській, Донецькій областях та АР Крим. У західному напрямку 5% молодих мартинів скоюють дальні міграції, віддаленість 1400 км. Середній радіус за сезон – 155,65 км; молодих – 159,28 км, статевонезрілих – 231 км, дорослих – 15 км.

В період осінніх міграцій отримано 36,53% повернень кілець: від молодіх – 61,15%, статевонезріліх – 31,57%, доросліх – 5,26%. Особливість даного сезону – збільшення кількості птахів, що покидають гніздову область та прямують до Криму, південних областей України та розповсюджуються уздовж русла Дніпра. У північно-західному напрямку 31,57% мартинів мігрує в межах України, середнім віддаленням 232,5 км від рідного поселення. З них 21,05% молодих мартинів зустрічаються в Дніпропетровської, Полтавської, Запорізької областях. У північно-східному напрямку 5,26% молодих мартинів затримуються поблизу портових та промислових споруд у Донецькій області, віддаленістю від рідного поселення 102 км. У південно-західному напрямку отримано 36,83 % повернень, середнім віддаленням 538,71 км. З них 21,05% молодих мартинів відмічено на південному заході України (Одеська, Миколаївська область, Крим). Незначна частка статевонезрілих мартинів (10,52%) та одиничні особини (5,26%) дорослих мартинів скоюють дальні перельоти у південно-західному напрямку до чорноморського узбережжя Болгарії. Поблизу рідного поселення коси Обитічної в радіусі 10 км тримається 21,04% статевонезрілих мартинів. В радіусі до 1000 км відмічено 10,52 % статевонезрілих мартинів. Дальні відстані, понад 1000 км долають 5,26 % дорослих мартинів. Дистанція середньої віддаленості розльотів за сезон – 284,05 км; в т.ч. для молодих – 169,25 км, статевонезрілих – 267,33 км, дорослих – 1400 км.

В період зимівлі отримано 11,53 % повернень від молодих та статевонезрілих особин. Молоді мартини відмічені у південному (о. Кіпр), південно-західному (Миколаївська обл.) та східному (Обитічна коса) напрямах. Поблизу коси Обитічної, в радіусі 10 км відмічено 16,66% молодих мартинів. Значна доля молодих та статевонезрілих мартинів (50 %) долає відстані до 500 км, середнім віддаленням 286,66 км, осідаючи у Миколаївській та Херсонській областях. Дальні перельоти скоюють 33,33 % молодих та дорослих мартинів, середнім віддаленням 837,5 км. Середня дистанція розльотів за сезон – 710,5 км; для молодих – 592,66 км, для статевонезрілих – 828,33 км.

Таким чином, у гніздовий період молоді птахи народжені у гніздових колоніях Обитічної затоки розповсюджуються по найближчих гніздових поселеннях виду в межах Північного-Західного Приазов'я. В радіусі до 10 км від островів відмічено - 12,50% молодих та статевонезрілих мартинів, доля дорослих мартинів склала - 14,28%. В радіусі до 100 км, поблизу сусідніх колоній, відмічено 42,86 % дорослих птахів. В радіусі до 500 км, відмічено 29,56 % молодих і статевонезрілих мартинів. У післягніздовий сезон мартини різного віку, переміщаються поблизу гніздового поселення в радіусі до 10 км; молоді - 40 %, дорослі – 5 % птахів; в радіусі до 100 км переміщується - 20 % молодих особин мартинів. В подальшому дистанція розльотів молодих і статевонезрілих мартинів збільшується. Частина молодих птахів - 20 % відмічені на відстані до 500 км від місця гніздування - у АР Крим і Дніпропетровській області. Пріоритетними напрямками розльотів у післягніздовий період є південний та північно-західний. Для не значної кількості статевонезрілих мартинів (до 5,26 %) властиві дальні переміщення до 1400 км. У південно-східному і східному напрямку мігрує 40 % молодих мартинів. В осінній сезон в області гніздування поблизу рідної колонії в радіусі до 10 км відмічено 21,04 % молодих мартинів. В радіусі до 100 км відмічено разом молодих та статевонезрілих - 10,52%. Наприкінці сезону дальність розльотів збільшується, в радіусі від 500 до 1000 км від рідних поселень відмічено 10,52 % статевонезрілих та 5,26% дорослих мартинів. Переважними напрямками осінніх міграцій є південний, південно-західний, південно-східний.В зимовий період поблизу Обитічної затоки відмічено 16,60% статевонезрілих мартинів. Більшість птахів розповсюджуються уздовж чорноморського узбережжя південно-західних областей України. Для переміщення молодих та статевонезрілих мартинів (83,31%) властиві південний, південно-західний, південно-східний та східний напрямки, для дорослих мартинів (16,66%) північно-західний. Для мартинів Обитічної затоки характерні висока прив’язаність дорослих мартинів до острову впродовж всього року, широкий розмах післягніздових кочівель та дисперсія молодих та статевонезрілих птахів, освоєння нових трас в раніше не характерному південно-західному напрямку, обмін особинами між сусідніми великими колоніями та поселеннями в регіоні.

Литература:

1. Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского региона Украины / [В.Д. Сиохин, И.И. Черничко, Ю.А. Андрющенко и др.]; Под общей ред. В.Д. Сиохина.- Бранта: Мелитополь-Киев.- 2000.- 476 с.

2. Дубініна-Пахуща Ю.Ю. Сезонні переміщення та територіальні зв’язки жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pallas, 1811) з о. Довгий Молочного лиману (Північно-західне Приазов’я) за результатами кільцювання // Природничий альманах. Серія: Біологічні науки.- Вип. 17.- Херсон, ПП Вишемирський.- 2012.- С. 93-108.

3. Грищенко В.Н. Каневская чайка-хохотунья загнездилась в Польше / В.Н. Грищенко, Е.Д. Яблоновская-Грищенко // Беркут.- № 14.- 2005.- С 30-32.

4. Мациевская Н. Б. Информация регионального банка данных о возвратах окольцованных птиц. Сообщение 1. Веслоногие, Голенастые, Чайковые / [Н. Б. Мациевская, А.И. Кошелев, Е. А. Дядичева] // Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. Вып .№ 1.- Мелитополь: Бранта.- 1998.- С. 130-142.

5. Мациевская Н. Б. Информация регионального банка данных о возвратах окольцованных птиц. Сообщение 2. Веслоногие, чайковые (дополнение) / [Н. Б. Мациевская, А.И. Кошелев, И.Д. Белашков и др.] // Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. Вып. № 2.- Мелитополь: Бранта.- Симферополь: Сонат.- 1999.- С. 209-218.

6. Мациевская Н. Б. Информация регионального банка данных о возвратах окольцованных птиц. Сообщение 4. Веслоногие, голенастые, чайковые (дополнение) / [Н. Б. Мациевская, А.И. Кошелев, И.Д. Белашков и др.] // Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. Вып. № 4. - Мелитополь: Бранта.- Симферополь: Сонат.- 2001.- С. 147-150.

7. Полиморфизм чайки-хохотуньи (Larus cachinnans) в колониях Северного Приазовья / [Кошелев А.И., Загальска М., Пересадько Л.В. и др.] // Чтения памяти А.А. Браунера: Материалы ІІІ международной научной конференции.- Одесса: Астропринт.- 2003.- С. 139 –141.