УДК 504.064.3:504.75

Йоркіна Н.В. (Україна, Мелітополь)

асистент кафедри екології і зоології Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького

Еколого-хімічна оцінка атмосферного повітря міста Мелітополя

Для оцінки рівня аеротехногенного забруднення урбоекосистеми Мелітополя за період з 2008 по 2012 роки було виділено 11 зон різного функціонального призначення,. В кожній з них розраховані комплексні індекси аеротехногенного забруднення. В процесі проведення розрахунків використовувалися наступні показники: діоксид азоту, монооксид вуглецю, фенол, діоксид сірки, аміак, вміст завислих речовин. За показником комплексного індексу забруднення атмосферного повітря (Р_а) було виділено декілька зон.

До територій із сильним рівнем аеротехногенного забруднення відносяться ділянки промислових об’єктів (район заводів МЗТГ, Рефма) та житлових масивів (Новий Мелітополь, Мікрорайон, Піщане, Кізіяр).

Найбільш забрудненими функціональними зонами згідно індексу Р_а виявилися території промислового обєкту «Рефма» (Р_а у 2012 - 18,6) та житлового масиву Кізіяр (Р_а=18,8), де також відмічена значна динаміка росту цього показнику. В районах автомагістралей Південний Переїзд (Р_а=11,6) та Телецентр (Р_а=11,2) в 2012 році зафіксовано високий рівень забруднення атмосферного повітря, але величина Р_а у порівнянні з 2008 суттєво не змінилася.

Ділянки із середнім рівнем аеротехногенного забруднення представлені функціональними зонами житлового масиву Авіагородок та територією рекреаційного призначення Центр (міський парк). Величина показника Р_а в районі парку в 2012 році дещо знизилася, тоді як в Авіамістечку був зафіксований незначний ріст – від слабкого до середнього рівня аеротехногенного забруднення (Р_а – 7,5 у 2008 році, Р_а – 8,3 в 2012).

Відносно сприятливий екологічний стан повітря був відмічений у рекреаційній зоні Лісопарк. Однак спостерігалася тенденція до зростання величини комплексного індексу аеротехногенного забруднення. В 2008 році величина Р_а складала 6,2, тоді як у 2012 – 7,5, що відповідає слабкозабрудненій території.

За досліджуваний період вагомий внесок в забруднення функціональних зон внесли діоксид сірки, діоксид азоту та зважені частки. Найбільше перевищення ГДК за даними показниками спостерігалося в районі житлового массиву Кізіяр та заводу «Рефма». Так, концентрація діоксиду азоту у функціональній зоні Кізіяр в 2012 році складала 2,4 ГДК, діоксиду сірки - 3,8 ГДК, фенолу – 5,2 ГДК, зважених часток – 4,1 ГДК. У районі промислового обєкту «Рефма – діоксид азоту (3 ГДК), фенол (3,3 ГДК), діоксид сірки (3,4 ГДК) та зважені речовини (4,2 ГДК).

За зменшенням комплексного індексу аеротехногенного забруднення Р_а досліджувані функціональні зони утворюють наступний ряд: Кізіяр > район заводу «Рефма» > Піщане > Новий Мелітополь (район заводу МЗТГ) > Мікрорайон > Новий Мелітополь (житловий масив) > Південний переїзд > Телецентр > Авіамістечко > Центр (міський парк) > Лісопарк.

Література:

1. Другов Ю. С. Мониторинг органических загрязнений природной среды. 500 методик : практическое руководство / Ю.С. Другов, А.А. Родин. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. – 893 с.

2. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янин. – М.: Недра, 1990. – 335 с.

3. Фролов А.К. Окружающая среда крупного города и жизнь растений в нем. – СПб.: Наука, 1998. – 328 с.