Данило С. І.

Ужгородський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Системно-структурні аспекти формування та напрями удосконалення інституційно-економічного механізму регулювання розвитку роздрібної торгівлі регіону

Об’єктивно, що особливостями інституційно-економічного механізму є застосування більшою мірою інституційних інструментів та заходів, що спрямовані на посилення економічних характеристик регулювання роздрібної торгівлі. Але аспекти регулювання залежно від територіальної організації, інфраструктурного забезпечення, рівня інвестування, інноваційної, ділової активності та купівельної спроможності населення тощо об’єктивно змінюють акценти. Таким чином, важливо визначити напрями зорієнтованості інституційно-економічного механізму, в межах яких можна сформувати засоби та інструменти ефективного регулювання роздрібної торгівлі (рис. 1).

Очевидно, що регулювання роздрібної торгівлі повинно бути системним, а відтак в основі формування дієвої системи регулювання розвитку роздрібної торгівлі повинні бути закладені базові заходи, як удосконалення інституційно-правового забезпечення, підвищення рівня впливу та ефективності реалізації концептуальних функцій, формування сприятливого інституційного середовища, регіоналізація комерційних господарських відносин, планова розбудова мережі торговельних об’єктів, покращення фінансово-ресурсного забезпечення. При цьому необхідно врахувати, що для досягнення високих результатів потрібно впроваджувати нові способи стимулювання. Відтак системний розвиток роздрібної торгівлі на регіональному рівні повинен також це передбачати.

У такому контексті особливо актуальними стають питання вирішення завдань стимулювання для підсилення всіх функціональних підсистем роздрібної торгівлі. Насамперед це стосується фінансової складової торговельної політики. Так, за умови відсутності достатніх ресурсних можливостей економічними агентами роздрібної торгівлі можуть створюватись спільні фінансові фонди економічного розвитку, у т.ч. на засадах державно-приватного партнерства та в межах міжсекторального співробітництва.

Напрями зорієнтованості інституційно-економічного механізму

Системний розвиток роздрібної торгівлі на регіональному рівні

³ раціональне і комплексне розміщення об’єктів, а також продук-тивних сил та ресурсів роздрібної торгівлі в територіальному аспекті;

³ системний розвиток роздрібної торгівлі на локальному рівні;

³ комплексна реалізація ролі та функцій роздрібної торгівлі;

³ формування всіх необхідних елементів інституційного середовища торгівлі;

³ охопленість нормативно-правовим забезпеченням усіх торговельних відносин;

³ наявність достатніх економічних стимулів для підсилення всіх функціональних підсистем роздрібної торгівлі (фінанси, інвестиції, інновації, техніко-технологічна база, інтелек-туально-кадрове забезпечення тощо)

Структурно-збалансований розвиток

³ вирівнювання територіальних деформацій розвитку роздрібної торгівлі;

³ удосконалення структури видів і форматів торгівлі;

³ посилення ролі малого торговельного підприємництва;

³ активізація діяльності інвестиційно-інноваційних форматів торговельного бізнесу;

³ зміцнення конкурентних позицій товарів вітчизняного та місцевого виробництва в роздрібному товарообороті;

³ покращення структури зайнятості і оплати праці в роздрібній торгівлі

Рис. 1. Головні напрями та системні і структурні аспекти формування інституційно-економічного механізму регулювання розвитку роздрібної торгівлі регіону (авторська розробка)

Водночас, фінансова підтримка з боку органів виконавчої влади може бути надана завдяки спрощенню процедур впровадження у практику комерційного господарювання таких інструментів, як брокерські рахунки, облігації, іпотеки, фінансовий лізинг. Попри це в регіоні повинні дієти потужні інвестиційні посередники, зокрема банківські установи, небанківські фінансові установи (кредитні спілки, ломбарди), інститути спільного інвестування.

Але все більший вплив на розвиток роздрібної торгівлі мають інвестиційні та інноваційні процеси. Зокрема в країнах з розвиненою економікою головні акценти в підвищенні ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності ставляться на товарний (створення та виведення на ринок інноваційних товарів), маркетинговий (використання нових форм і методів для забезпечення та підтримки прийнятного рівня лояльності споживачів) та ринковий (інтеграція у сферу виробництва та придбання товарів) напрями. При цьому важливу роль відводять інформаційній підтримці суб’єктів торгівлі, створенню центрів допомоги для надання юридичних і консультаційних роз’яснень, налагодженню роботи агенції регіонального чи місцевого розвитку.

Виходячи з цього діяльність органів влади та місцевого самоврядування повинна концентруватись на підготовці і промоції перспективних інвестиційних проектів. Так, для здійснення супроводу інвестиційних проектів на місцевому рівні актуальним є створення мережі фондів економічного розвитку та фондів розвитку територій. На ці державні структури покладатимуться базові функції залучення інвестицій, а також операційні функції підтримки інвесторів в реалізації проектів, а саме в отриманні ліцензій та дозволів, розробці та реєстрації проектно-кошторисної документації, вирішенні проблем з підготовки й підвищення кваліфікації персоналу, підготовці необхідних документів для отримання неподаткових пільг у формі державних грантів, безвідсоткових кредитів та субсидій. Відзначимо, що в міжнародній практиці підвищення інвестиційної привабливості базових видів економічної діяльності, до яких і відносить роздрібна торгівлі, на місцевому рівні поширене також формування електронних інвестиційних «атласів» територій з доступною повноцінною інформацією про інвестиційні проекти, можливості та конкурентні переваги територій, стан підтримки і розвитку підприємництва, інституційне забезпечення, ін. [1].

Враховуючи, що роздрібна торгівля має значний вплив на задоволення попиту населення, формування інституційно-економічного механізму повинно враховувати організаційні аспекти торгово-технологічного процесу. Так, важливою є розробка нормативно-методичного забезпечення щодо модернізації матеріально-технічної бази торговельних об’єктів, покращення техніко-технологічних схем планування торгових залів обслуговування. А це потребуватиме впровадження роздрібними торговельними підприємствами найбільш раціональних методів продажу товарів, що дозволить прискорити операції з їх продажу, збільшити пропускну спроможність торгових залів.

Досягти високих результатів від формування та реалізації інституційно-економічного механізму неможливо без належного інтелектуально-кадрового капіталу та стимулювання інтелектуальної творчої діяльності. Для цього покращується якість трудового життя, соціального захисту і соціальних гарантій, реалізуються програми професійно-кваліфікаційного розвитку, соціального страхування та пенсійного забезпечення, підвищується рівень автоматизації та механізації праці, застосовуються системи участі персоналу в прибутках підприємства через пайовий капітал. При цьому пріоритетними напрямами політики інтелектуалізації підприємств роздрібної торгівлі вважають підвищення якості системи професійного навчання, перекваліфікації і підвищення кваліфікації кадрів, покращення ресурсної забезпеченості науково-дослідної та інноваційної діяльності.

Окрім системного розвитку, політика формування інституційно-економічного механізму регулювання розвитку роздрібної торгівлі повинна бути направлена на структурно-збалансований, який передбачатиме вирівнювання територіальних деформацій розвитку роздрібної торгівлі, удосконалення структури видів і форматів торгівлі, посилення ролі малого торговельного підприємництва, активізацію діяльності інвестиційно-інноваційних форматів торговельного бізнесу, зміцнення конкурентних позицій товарів вітчизняного та місцевого виробництва в роздрібному товарообороті, покращення структури зайнятості і оплати праці в роздрібній торгівлі.

На нашу думку в умовах розвитку товарно-грошових відносин ринкового типу є підстави для висновку про поєднання, узгодження і реалізації заходів структурно-збалансованого розвитку в аспекті комплексної модернізації просторово-територіальної організації торговельної діяльності, видів і форматів торгівлі, ресурсної бази реального сектора економіки, процесів зміцнення конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів, інвестиційно-інноваційних процесів, соціалізації торгівлі.

Важливо, щоб формування базової моделі модернізації роздрібної торгівлі відповідало свідомо регульованим динамічним процесам трансформації її підсистем, структур і відносин на базі наукових знань та інновацій для їх якісного оновлення. А враховуючи різноманіття їх типів і видів для економіки на стадії інтенсивного розвитку актуальним є використання інтеграційно-інноваційної моделі модернізації в сфері роздрібної торгівлі на базі синтезу зовнішніх (інноваційних технологій, електронних комунікацій, інформаційних систем, методів активізації торгівлі) і внутрішніх (фінансово-кредитних, кредитних, організаційно-управлінських, матеріально-технічних) ресурсів [2, с. 25].

Потрібно зазначити, що з огляду на широту функцій та специфіку сфери роздрібної торгівлі інституційно-економічне забезпечення ефективного її регулювання має комплексний характер та охоплює системно-структурні, просторові, інвестиційно-інноваційні, організаційно-правові аспекти розвитку галузі. Відтак постає необхідність діагностики сучасного стану і тенденцій розвитку роздрібної торгівлі, ефективності формування та реалізації інституційно-економічного механізму її регулювання.

Література

1. Васильців Т. Г. Напрями підвищення інвестиційної привабливості прикордонних територій західних регіонів України : аналітична записка / Т. Г. Васильців, Р. Л. Лупак [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lv.niss.gov.ua/public/File/1/AZ%20Invest%207.10.14.pdf

2. Ситник Н. С. Модернізація внутрішньої торгівлі України: теорія і практика : автореф. дис. ... док. екон. наук : 08.00.03 / Н. С. Ситник ; Львівська комерційна академія. – Л., 2015. – 36 с.