Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Аспірант Білоусов Є.Ю.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТА КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

Органічне землеробство як альтернатива сучасним системам виробництва сільськогосподарської продукції розвивається досить давно. На жаль, в незалежній Україні цей процес значно відстає від передових країн світу. Якщо в Японії, США, ЄС, Швейцарії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії органічні площі становлять тисячі гектарів, то в Україні його організація у значних масштабах лише починається. Процес формування законодавчої бази тривалий і громіздкий, сертифікація та стандартизація вимагає відповідних погоджень із міжнародними структурами, оскільки перспективним є налагодження експорту органічних продовольчих продуктів [2].

Основні завдання органічного землеробства полягають у виробництві органічної екологічно чистої продукції, збереженні довкілля, підвищенні родючості ґрунту, забезпеченні дохідності органічних підприємств. В цілому органічне землеробство дозволяє вирішувати завдання на екологічному, агротехнічному, мікро- і макроекономічному рівнях. У змістовному плані це означає, що органічне сільське господарство здатне виробляти продукцію і використовувати нові технології, які б не порушували природного функціонування природного середовища і створює умови для нормального економічного відтворення усіх форм власності і господарювання, вирішення соціальних проблем сільських територій.

У мікроекономічному плані – це здатність агроформувань без збитку для національної економіки перейти з одного способу виробництва на інший. Зокрема, з "витратної" ресурсо- та енергоємної технології на ресурсозберігаючу, на новий спосіб ведення землеробства як економічно вигідний [5]. У агротехнічному плані – це можливості аграрного виробництва підтримувати родючість ґрунту на належному рівні протягом тривалого періоду обробітку сільськогосподарських культур. У макроекономічному плані – здатність усього сільського господарства на забезпечення населення повноцінним харчуванням, створення бази продовольчої безпеки, розширення позицій країни на світових аграрних ринках екологічної чистої продукції.

Сильною конкурентною перевагою органічного землеробства є його опора на незалежність від виробництва та наявності хімікатів і доступні на місцевому рівні засоби виробництва та захисту рослин [4]. Органічне землеробство базується саме на традиційних принципах, але воно значно вдосконалене сучасними дослідженнями і новими методиками. Проте в Україні існує ряд причин, які стримують розвиток органічного землеробства. Насамперед, це недостатня інформованість населення як споживача та слабкий розвиток ринків збуту органічної продукції; відсутність системи моніторингу, маркетингових досліджень та стратегій збуту органічної продукції; переоцінка ризиків, пов’язаних з можливими змінами кон’юнктури ринку органічної продукції; фінансові втрати внаслідок зменшення обсягів виробництва, особливо для господарств, що активно застосовували інтенсивні технології; фінансові витрати на закупівлю спеціальної техніки та обладнання, навчання персоналу; відсутність дієвого механізму та спеціальних джерел страхування ризиків в органічному виробництві.

Вагомим стимулом до поширення в Україні органічного землеробства, з одного боку, стала світова тенденція до зростання попиту на органічну продукцію та сировину, ціна на яку значно вища порівняно з традиційною, а з іншого – усвідомлення світовою спільнотою необхідності збереження навколишнього природного середовища, соціальної відповідальності, екологізації господарської діяльності та популяризація здорового способу життя. Тому для забезпечення розвитку органічного землеробства необхідно реалізувати комплекс інституційних заходів, а саме [1]:

- прийняття закону України “Про органічне виробництво”, що відповідає або узгоджений з нормативно-правовими актами ЄС;

- удосконалення податкової системи у зв’язку з розвитком господарських відносин в органічному землеробстві;

- удосконалення державної політики щодо екологізацію розвитку сільських територій, сільського господарства, збереження родючості ґрунтів та якості довкілля шляхом прийняття закону України “Про екологічну сертифікацію”;

- інформаційне забезпечення населення про переваги органічної продукції, яке створюватиме ринок органічної продукції, дозволить підвищити рівень освіченості товаровиробників, призведе до збільшення обсягів виробництва і покращення якості продукції. Можливість реалізації цього заходу залежить від впровадження відповідних освітніх програм, діяльності сільськогосподарських дорадчих служб, використання інтернет-ресурсів;

- стимулювання виробництва органічних добрив та біологічних засобів охорони рослин і тварин;

- забезпечення інноваційної підтримки впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій із залученням інвестиційних засобів.

Органічні системи землеробства стануть більше прибутковими за рахунок застосування інноваційної біотехнології, внаслідок чого знижуються виробничі витрати, зменшується частка відходів, збільшуються урожаї, прискорюється інтенсивність зростання рослин, підвищується їх сухо- та морозостійкість [3]. У сукупності це вплине на зниження собівартості продукції, внаслідок чого збільшиться попит споживачів і прибутки виробників. Подальший розвиток органічного сільського господарства сприятиме створенню додаткових робочих місць у сільській місцевості, нових перспектив для малих фермерських господарств та домогосподарств, підвищенню життєздатності сільських громад та інших соціальних переваг для розвитку сільських територій.

Література:

1. Бегей С.В. Екологічне землеробство: [підручник] / С.В. Бегей. – Львів: ПП "Новий Світ-2000", 2010. – 429 с.

2. Дудар О.Т. Розвиток органічного агровиробництва в Україні / О.Т. Дудар // Економіка АПК. – 2012. – № 3. – С. 121-126.

3. Діяльність клубу органічного землеробства [Електронний ресурс] // Клуб органічного землеробства. – Режим доступу: http://cluboz.net

4. Кобець М. І. Органічне землеробство в контексті сталого розвитку / М.І. Кобець // Проект “Аграрна політика для людського розвитку ”. – К., 2004. – 22 с.

5. Ткачук В. А. Організаційно-економічні умови розвитку органічного виробництва в Україні/ В. А. Ткачук, В. Ю. Ніщета // Вісник Сумського Національного аграрного університету. – 2012. – Вип. 3(51). – С. 36.