Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н., доц. Носик О. М., Таран К. А.

Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Підходи до визначення дефініції «організаційно-економічний механізм управління підприємством»

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг, впровадження ефективних форм господарювання, активізації підприємництва, повного задоволення потреб громадян у продукції з високими споживчими властивостями. Тому на сучасному етапі виникає необхідність безперервного розвитку підприємства та впровадження системи стратегічного управління, що сприяє визначенню ефективних напрямків у здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства, орієнтації в фінансових можливостях і перспективах.

Незважаючи на значний інтерес до окресленої проблематики з боку науковців та фахівців, система ефективного управління розвитком підприємств чітко не окреслена. Крім того, відсутня загальновизнана точка зору щодо основних індикаторів розвитку промислових підприємств, методології його діагностики, та вибору ефективного інструментарію управління діяльністю господарюючих суб'єктів для забезпечення активізації їх економічного розвитку.

У сучасній науковій літературі практично відсутні вдалі спроби розробки універсальних технологій управління розвитком підприємств та визначення сутності організаційно-управлінського механізму, що суттєво, перешкоджає підвищенню ефективності їх діяльності.

Так, А. Н. Азриліян приводить таке визначення категорії механізму: «Механізм – це послідовність станів, процесів, що визначають будь-яку дію, явище» [1]. На думку французького економіста А. Кульмана [2], поняття «економічний механізм» – це лише один з багатьох елементів, аналіз яких дозволяє економічній теорії будувати власні узагальнення, тобто «економічний механізм» – це сукупність правил, принципів та підходів до функціонування об’єкту чи системи, що спрямована на досягнення кращих результатів діяльності підприємства шляхом раціонального управління витратами.

Ю. Лисенко дає таке визначення поняття «організаційно-економічний механізм»: «Організаційно-економічний механізм – це система формування цілей і стимулів, що дозволяють перетворити у процесі трудової діяльності рух (динаміку) матеріальних і духовних потреб членів суспільства на рух засобів виробництва і його кінцевих результатів, спрямованих на задоволення платоспроможного попиту споживачів» [3].

В. Маєвський розглядає економічний механізм як складову господарського механізму [4]. Економічний механізм складається з планування і економічного стимулювання. У свою чергу, планування є оперативне і техніко-економічне; економічне стимулювання забезпечується через госпрозрахунок, фінанси, ціни.

В економічній енциклопедії за редакцією Л. І. Абалкіна поняття «економічний механізм» ототожнюється з поняттям «господарський механізм» [5]. Господарський механізм визначається як сукупність економічних, структурних інструментів, форм і методів господарювання, за допомогою котрих здійснюється ув’язування і узгодження суспільних, групових і приватних інтересів, забезпечується функціонування і розвиток економіки.

За визначенням Я. А. Кронрода [6], господарський механізм – це механізм дії економічних законів, що представляє сукупність об’єктивних економічних форм, які виражають взаємозв’язок і взаємодію економічних потреб, інтересів і стимулів, централізованих і децентралізованих форм управління і господарювання. Як конкретний спосіб господарювання, конкретна система управління економічним процесом, господарський механізм є взаємопов’язаною системою конкретних економічних форм, за допомогою яких реалізується система інтересів і діють закони економіки.

М. І. Молдованов виділяє категорію «механізм управління» як засіб організації управління суспільним виробництвом з властивими йому формами, методами, засобами, що відповідає кожній історичній епосі [7].

На підставі проведеного дослідження запропоновано таке визначення механізму, як: організаційно-економічний механізм управління підприємством являє собою систему взаємозалежних організаційно-економічних елементів (принципів, методів управління, організаційних форм, норм і нормативів), а також спеціальних функцій управління, спрямованих на досягнення цілей підприємства.

Таким чином, організаційно-економічний механізм можна означити як послідовну низку причинно-наслідкових зв’язків здійснення будь-якого процесу системи, що базується на відповідних їй засобах, методах та принципах функціонування. Тобто будь-яка система функціонує за принципом організації її трансформації з одного стану в інший і безумовно має відповідати принципу економії (кращі результати при менших витратах), що і відповідає сутності категорії організаційно-економічного механізму.

Література:

1. Большой экономический словарь: 25000 терминов / под ред. А. Н. Азрилияна. – 7-е изд., доп. – М. : Институт новой экономики, 2010. – 1472 с.

2. Кульман А. Экономические механизмы / Кульман А.; пер. с франц. Е. П. Островской; общ. ред. Н. И. Хрусталевой. – М. : Прогресс, 1993. – 188 с.

3. Лисенко Ю. В. Теоретичні засади управління конкурентостійкістю підприємства / Ю. В. Лисенко, І. В. Радамовська // Прометей. – 2013. – № 1 (40). – С. 172-177.

4. Маевский В. Логистика и финансы / В. Маевский // Финансовий директор. – 2005. – № 6. – С. 13-17.

5. Абалкин Л. М. Диалектика социалистической экономики / Л. М. Абалкин. – М., 1981, 351 с.

6. Кронрод Я. А. Некоторые вопросы диалектики экономических отношений социализма / Я. А. Кронрод. – М., 1966. – 98 с.

7. Энциклопедический словарь бизнесмена. Менеджмент, маркетинг, информатика / [под ред. М. И. Молдованова]. – К.: Техника, 1993. – 856 с.