к.е.н., доцент С.І. Мороз, ст.викладач І.І. Шрамко

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Free та open source software

в управлінні аграрними підприємствами

Прийняття рішень в аграрному бізнесі потребує великих обсягів належним чином і в потрібні строки зібраної та обробленої інформації. Останнє можливе лише за рахунок використання різного роду прикладного програмного забезпечення (ПЗ). Вітчизняні сільськогосподарські підприємства історично використовують переважно бухгалтерське ПЗ, ліцензоване чи піратське або власні, як правило, не ліцензовані розробки. Використання комерційного ПЗ для рішення окремих задач управління (прогнозування, планування, аналізу, ведення клієнтської бази тощо) часто фінансово не виправдано, тому фахівці мають знаходити і включати в інформаційні системи підприємств додаткове безкоштовне чи вільне ПЗ.

За критерієм розповсюдження й права використання програмне забезпечення розподіляють на три основні групи [1].

1. Комерційне ПЗ, використання якого передбачає придбання ліцензії. Головною метою ліцензування є заборона вільного розповсюдження і внесення змін у програмний продукт, а також отримання прибутків фірмою-розробником чи дистриб’ютором за продаж ліцензованих пакетів та супутніх послуг. Залежно від умов придбання, користувачу гарантуються оновлення ПЗ протягом деякого періоду, технічна підтримка тощо.

Аграрним підприємствам доречно використовувати ліцензоване бухгалтерське ПЗ (1С: Підприємство, Парус: Підприємство, БЕСТ, Акцент, M.E.DOC тощо) задля забезпечення системного збору інформації й коректного формування фінансової й податкової звітності, адже вони є об’єктом прискіпливої перевірки з боку контролюючих органів й кредитних установ.

2. Комерційне ПЗ, використання якого не передбачає придбання ліцензії (freeware) чи дозволено протягом установлено терміну (trial) або спеціальна версія продукту з деякими функціональними або юридичними обмеженнями (shareware або demo). Зазначені програми створюються з метою популяризації платних пакетів чи тестування нових версій програм. Для цих класів програм відсутнє право внесення змін.

Розробники комерційного ПЗ іноді використовують термін «вільна програма», маючи на увазі безкоштовність поширення. На сайтах розробників пропонуються безкоштовні версії, зокрема корпорація Галактика пропонує систему Галактика Экспресс СРВ (СРВ – свободно распространяемая версия).

В мережі багато серверів, що пропонують різного роду ПЗ (рис. 1), проте скачувати й встановлювати пакети слід з обережністю, адже в корисні програми може бути вставлене шкідливе програмне забезпечення (віруси, трояни, хробаки). Так, 26 квітня 2015 року виповнилося 10 років з часу першої глобальної комп’ютерної атаки. Написаний тайванським студентом вірус CIH, відомий також як Чорнобиль, уразив близько півмільйона комп’ютерів по всьому світу. Сучасне шкідливе ПЗ направлено переважно на зняття інформації, кодів підключення й паролів з комп’ютера тощо. Зокрема, восени 2014 року з підроблених поштових адрес Державної фіскальної служби України розсилалось шкідливе ПЗ.

Рис. 1. Основні розділи й умови використання ПЗ

на сервері freeware.com.ua

В цілому ПЗ цієї групи (freeware, trial, shareware або demo) важливе для навчальних цілей, адже для ознайомлення з принципами роботи не обов’язково купувати повноцінну програму.

Перспективним є використання хмарного сервісу Bitrix, що може виступати як основним середовищем комунікацій з клієнтами для фермерських господарств, невеликих приватних підприємств й обслуговуючих кооперативів, так і додатковим інструментом обслуговування клієнтів великими компаніями. Сервіс можна використовувати для приймання замовлень на доставку продукції у населення та співробітників компанії, спілкування з дистриб’юторами, магазинами, надання повідомлень для персоналу тощо.

3. Відкрите або вільне ПЗ, що розповсюджується з відкритим вихідним кодом текстів програм (open source) (у ряді випадків може також передбачати придбання ліцензії). Основною особливістю даного ПЗ є його відкритість – усі вихідні коди доступні безкоштовно, для використання, модифікації й поширення. Вільне ПЗ представлено переважно пакетами GNU та розмаїттям дистрибутивів на основі ядра Linux, які можна завантажувати з офіційних репозиторіїв й деякими програмами-напіваналогами комерційних программ [2]. Аграрним підприємствам варто використовувати офісні пакети OpenOffice чи LibreOffice, браузери Mozilla Firefox чи Chromium, програми для управління проектами OpenProj або GanttProject, пакети статистичного аналізу PSPP чи OpenStat2 та інші. Але справедливо відмітити, що у використанні вільного ПЗ є ряд проблем, які без додаткових зусиль програміста не вирішити, зокрема інтегрованість з основним ПЗ, різноформатність вхідних й вихідних даних, відсутність супроводу та переважно форумна підтримка ентузіастами Linux.

Література:

1. Вонг К. Электронный учебник для начинающих изучение информационной экономики, общества и политики. / К.Вонг, Ф. Сайо. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unesco.kz/publications/ci/moscow/undp-foss-ru.pdf

2. Каталог вільного ПЗ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_free_and_open-source_software_packages