Экономические науки/ 2. Внешнеэкономическая деятельность

Бурдяк О.В., Іліка Г.П.

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Окремі аспекти сучасної зовнішньої торгівлі товарами України

Економіку будь-якої країни практично не можливо уявити без торгівлі загалом і зовнішньої торгівлі як її складової зокрема. Країни експортують товари задля отримання грошей для імпортування всього необхідного, того, чим вони не можуть забезпечити себе самостійно або якщо таке забезпечення є неефективним. Окрім того міжнародна торгівля збалансовує кількість товарів в країні, дозволяє отримувати продукти, які є в дефіциті та реалізовувати надлишкові. На міжнародну торгівлю, як і на будь-яку іншу форму міжнародних економічних відносин, відчутно впливають економічні явища в різних країнах світу та економічні процеси у світовому масштабі.

Міжнародна торгівля, в широкому розумінні, охоплює обмінну діяльність як товарами, так і іншими продуктами людської праці. Більше того, міжнародна торгівля охоплює і предмети, що не створюються людьми, а іноді й не зовсім досяжні для людей (наприклад, ділянки на іншій планеті). Тобто загалом міжнародну торгівлю можна визначити як систему відносин обмінного характеру (купівлі-продажу), що виникають та існують між суб’єктами міжнародних економічних відносин і базуються на міжнародному поділі праці.

За визначенням офіційного сайту Світової організації торгівлі, зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими, яка передбачає оплачуване вивезення (експорт) та ввезення (імпорт) товарів і послуг. У своїй сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю, яка до того ж є складною соціально-економічною категорією, її можна розглядати з двох позицій – операційної та державно-політичної [1].

З операційної точки зору міжнародна торгівля – це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами різних держав, державами та міжнародними організаціями. Тобто йдеться про рух товарів (у т.ч. послуг, ліцензій, ноу-хау, інжинірингу тощо), інструменти й механізми розширення товарообігу, вдосконалення структури експорту та імпорту, прогнозування й оцінку світових товарних ринків, планування можливостей експорту і потреб імпорту, організацію контрактної роботи, контроль за поставками та відвантаженням товарів, здійснення валютно-фінансових операцій тощо [2, с. 132].

Україна, яка є великою європейською країною, має добре розвинуту промислову базу, родючу землю сільськогосподарського призначення, висококваліфіковані кадри та розвинуту систему освіти. Усе це позитивно впливає на розвиток міжнародної торгівлі товарами та послугами. За даними Державної служби статистики України, обсяг експорту товарів з України у 2013 році склав 62,3 млрд. дол. США. У тому числі експорт у країни СНД – 21,76 млрд. дол. США, а в інші країни – 42,63 млрд. дол. США.

За даними 2014 року експорт товарів становив 53,9 млрд. дол. США, імпорт – 54,4 млрд. дол. США. Порівняно із 2013 р. експорт скоротився на 13,5% або на 8,39 млрд. дол. США, імпорт, у свою на чергу, на 28,3 % та на 21,45 млрд. дол. США відповідно. Негативне сальдо становило 468,3 млн. дол. США, а в 2013 р. воно дорівнювало 13,52 млрд. дол. США.

На формування негативного товарного сальдо вплинуло переважання імпорту по окремих товарних групах, зокрема: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки – 13103,7 млн. дол., пластмаси, полімерні матеріали – 2462,9 млн. дол., фармацевтична продукція – 2217,1 млн. дол., засоби наземного транспорту, крім залізничного – 2157,8 млн. дол., механічні машини – 1936,4 млн. дол., електричні машини – 1124,2 млн. дол. [3].

Варто зазначити, що товарний експорт України переважно складається з напівготової продукції, що приносить значну шкоду для вичерпних ресурсів, які використовуються при виготовлені такої продукції, адже ціна напівфабрикату приблизно вдвічі дешевша за ціну готової продукції, тому економіка України втрачає значні суми через відсутність потужностей для виготовлення кінцевих продуктів з наявних матеріалів.

Розглянувши географічну структуру експорту України можна сказати, що експорт до Росії у 2014 році впав для всіх основних товарних груп, а також послуг. Даний спад можна пояснити негативним впливом на торгівлю військового протистояння з Росією. Загалом зовнішньоторговельні операції проводилися із партнерами із 217 країн світу. Обсяг експорту до країн ЄС становив трохи більше 17 млрд. дол. США або 31,5 % від загального обсягу експорту, що на 2,6 % більше ніж в минулому році. Зокрема, зріс обсяг поставок жирів та олії тваринного та рослинного походження на 58,4 %, деревини і виробів з деревини – на 21,8 %, електричних машин – на 10,6 %, механічних машин – на 5,5 %, зернових культур – на 5 %. Найбільш вагомі експортні поставки серед країн ЄС здійснювалися до Польщі – 4,9 % від загального обсягу експорту, Італії – 4,6 %, Німеччини – 3 % та Угорщини 2,8 % експорту. Найбільш популярними товарами які експортувалися до цих країн були чорні метали, зернові культури електричні машини та ін.

Якщо порівнювати географічну структуру товарного експорту у 2014 році порівняно з 2013, то можна сказати, що відбувся значний зсув від Митного союзу у сторону ЄС. На сьогоднішній день ЄС є ключовим напрямком розвитку українського експорту. Падіння ж експорту до Росії не є хорошою новиною, проте воно знижує залежність України від російського ринку.

Український товарний імпорт з основних країн-партнерів за 2014 рік порівняно з 2013 роком збільшився тільки з Білорусі на 10,7 % та Угорщини на 4,6 %, а з усіх інших країн-партнерів він зменшився: з Росії – на 45,1 %, США – на 29,9 %, Китаю – на 27,4 %, Італії – на 26,9 %, Польщі – на 24,3 % та Німеччини – на 19,5 %. Загалом імпорт товарів із країн ЄС в 2014 році зменшився на 5,7 млрд. дол. США або на 21,3 % порівняно з 2013 роком.

Підсумовуючи статистичні показники зовнішньоторговельного балансу товарів та послуг України за 2014 рік (без врахування показників тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя) варто зазначити, що загальне сальдо було позитивним. Українські підприємства експортували товарів та послуг на 63,9 млрд. дол. США, а імпортували на 60 млрд. дол. США (з них: негативне сальдо у торгівлі товарами становило 468,3 млн. дол. США, позитивне сальдо у торгівлі послугами – 5,59 млрд. дол. США). Експорт товарів у 2014 році склав 53,9 млрд. дол. США або 84% від загального експорту, послуги – 11,2 млрд. дол. США або 16 % відповідно.

Виходячи з об’єктивних обставин розвитку відносин Україна та ЄС, варто наголосити, що пріоритетним аспектом цих відносин виступає економічне співробітництво та транзит енергоресурсів (дослідження доводять, що ЄС покладає неабиякі надії на те, що Україна і надалі буде відповідальним і політично солідарним з ЄС транзитером енергоресурсів, а також виконуватиме положення Енергетичної Хартії ЄС). Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС слід вважати етапом у створенні поглибленої зони вільної торгівлі. І хоч військовий конфлікт на сході України є ключовою причиною слабкого експорту, переорієнтація з ринку Росії на ринок ЄС дає можливість більш повно використовувати експортний потенціал України.

Література:

1. Офіційний сайт СОТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org

2. Миклашевская Н. А. Международная экономика: [Підручник] / Н. А. Миклашевская, А. В. Холопов. – М.: Изд-во МГУ; Дело и сервис, 2004. – 352 с.

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk