Экономические науки/3. Финансовые отношения

Панасюк М.М.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ «Університет «Україна», Україна

Прискорення оборотності дебіторської заборгованості як напрямок поліпшення управління діловою активністю ПАТ «Котовська меблева фабрика»

Ефективність діяльності підприємства в значній мірі залежить від розробленої системи шляхів і напрямів їх реалізації щодо раціоналізації рівня ділової активності та своєчасності прийняття оперативних управлінських рішень. Зростання ділової активності підприємства полягає насамперед у підвищенні ефективності використання ресурсів підприємства за рахунок прискорення оборотності ресурсів і скорочення періоду їх обороту.

Підвищення ділової активності залежить від збільшення грошового потоку шляхом встановлення чітких договірних умов постачань і платіжної дисципліни, раціональної організації збуту готової продукції, використання прогресивних форм розрахунків, своєчасного оформлення документації і прискорення її руху, налагодженої роботи транспорту тощо.

Збільшення статей дебіторської заборгованості може бути викликане необачною кредитною політикою суб’єкта господарювання, неплатоспроможністю деяких покупців, труднощами в реалізації продукції. Скорочення ж дебіторської заборгованості може свідчити про покращення платіжної дисципліни, успішне проведення заходів по стягненню боргів з дебіторів, раціональним вибором ділових партнерів. Але не слід вважати, що зростання дебіторської заборгованості є виключно негативним явищем, а скорочення – позитивним. Адже дебіторська заборгованість може збільшуватися через збільшення обсягів продажів, а зменшуватися через зниження обсягів відвантаження продукції. Отже, динаміку зміни дебіторської заборгованості необхідно відстежувати, зіставляючи з динамікою виручки від реалізації (чистого доходу від реалізації) (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка дебіторської заборгованості та чистого доходу від реалізації продукції ПАТ «Котовська меблева фабрика»», %

Як видно з рисунку, у 2011-2013 рр. спостерігалися коливні тенденції щодо зміни величини чистого доходу від реалізації продукції та дебіторської заборгованості підприємства ПАТ «Котовська меблева фабрика». Так, на кінець 2011 р. чистий доход від реалізації продукції зріс в 1,25 рази, а дебіторська заборгованість скоротилася в 0,96 рази. В наступному періоді спостерігається одночасне зменшення аналізованих показників, але зменшення дебіторської заборгованості виявилося випереджаючим. Вже на кінець 2013 р. ситуація докорінно змінилася на протилежну: величина чистого доходу від реалізації продукції зменшилася швидшими темпами, аніж обсяг дебіторської заборгованості.

Ситуація, яка склалася на підприємстві свідчить про те, що зменшення дебіторської заборгованості було викликане не скороченням обсягів реалізації продукції, а неефективним керуванням даним видом заборгованості досліджуваного підприємства.

Важливим інструментом управління дебіторською заборгованістю господарюючого суб’єкта з метою підвищення рівня його ділової активності є скорочення обсягів простроченої дебіторської заборгованості.

Для розробки пропозицій щодо впровадження даного заходу на досліджуваному підприємстві виконаємо спочатку більш детальний аналіз дебіторської заборгованості, використавши наступні показники:

1. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів (j_ДЗ):

, (1)

де ДЗ – дебіторська заборгованість; ПА(ОА) – поточні (оборотні) активи.

2. Частка сумнівної дебіторської заборгованості і загальному складі дебіторської заборгованості (j_С.ДЗ.):

(2)

3. Питома вага ДЗ в обсязі реалізації (j_ДЗ/Vр):

(2)

Результати розрахунку наведених показників представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Аналіз дебіторської заборгованості ПАТ «Котовська меблева фабрика»

(за станом на 31.12)

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	1205	671	654
Сума простроченої дебіторської заборгованості, тис. грн.	208	236	251
Частка дебіторської заборгованості, %:
- в загальній сумі поточних активів	10,2	5,9	5,9
- у чистому доходів від реалізації продукції	4,0	2,3	3,1
Частка простроченої дебіторської заборгованості у загальній сумі дебіторської заборгованості, %	17,3	35,2	38,4

З результатів проведених розрахунків можна зробити висновок про здебільшого негативні тенденції, що спостерігалися протягом 2011-2013 рр. у досліджуваному підприємстві ПАТ «Котовська меблева фабрика» щодо управління дебіторською заборгованістю. На кінець 2012 р. частка дебіторської заборгованості у поточних активах скоротилася та залишилася не змінною до кінця 2013 р.

Частка дебіторської заборгованості у чистому доході від реалізації продукції скоротилася на кінець 2012 р. на 1,7 в.п., проте вже до кінця 2013 р. підвищилася на 0,8 в.п. Крім того, поступово зросла частка простроченої дебіторської заборгованості, що свідчить про неефективне управління нею на досліджуваному підприємстві.

Важливим аспектом аналізу дебіторської заборгованості є оцінка давності її утворення. Наявність простроченої дебіторської заборгованості призводить до фінансових ускладнень: буде відчутною нестача фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати та ін. Також слід враховувати, що заморожування коштів у дебіторській заборгованості приводить до уповільнення оборотності капіталу. Чим більше термін простроченої дебіторської заборгованості, тим вище ризик її непогашення і зменшення прибутку підприємства. Тому будь-яке підприємство прагне до скорочення строків погашення дебіторської заборгованості.

Найбільшу частину простроченої дебіторської заборгованості ПАТ «Котовська меблева фабрика» складає заборгованість строком до 3 місяців. Така ситуація не загрожує діяльності підприємства, проте слід постійно контролювати її зміни, адже ця заборгованість характеризується найбільшими сумами боргу, тому не можна допустити збільшення терміну простроченості. Негативною є тенденція зростання простроченої заборгованості строком понад 1 рік. Особливо звертає увагу різке її зростання на кінець 2013 р. з 1,2% до 14,2%. Ця ситуація потребує швидкого вирішення, адже зі зростанням терміну простроченості зростає і ризик невиплати боргу, що призведе до втрати прибутку підприємством. Особливо важливо ефективно керувати дебіторською заборгованістю в умовах інфляції, коли відбувається знецінення грошей.

Для характеристики непрямих втрат від дебіторської заборгованості використано систему показників, наведених в таблиці 2.

Таблиця 2

Непрямі втрати від простроченої дебіторської заборгованості

ПАТ «Котовська меблева фабрика» (за станом на 31.12)

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Коефіцієнт втрати купівельної спроможності	0,908	1,002	1,002
Збитки від несвоєчасної оплати рахунків (зміна величини власного капіталу)	9	+1	1
Втрати від недовикористання коштів	185	210	194
Втрати від надання безпроцентної відстрочки	17	27	12
Втрати від залучення позикових коштів	29	35	36
Сума втрат	240	271	243

Проведені розрахунки доводять важливість врахування підприємством непрямих втрат при наданні відстрочки платежу. Так, наприклад, на кінець 2011 р. в результаті знецінення грошей реальна величина власного капіталу зменшилася на 9 тис. грн., а на кінець 2013 р. – на 1 тис. грн. Втрати від недовикористання коштів на кінець 2011 р. склали 185 тис. грн., а на кінець 2013 р. дещо більше – 194 тис. грн. Якщо припустити, що надана відстрочка була безпроцентною, то втрати від її надання на кінець 2011 р. склали 17 тис. грн., а на кінець 2012 р. – 27 тис. грн. Щоправда на кінець 2013 р. даний показник становив лише 12 тис. грн.

Підтримання відповідного рівня дебіторської заборгованості потребує джерел фінансування. Кожне джерело має свою вартість. Більшість підприємств для покриття нестачі обігових коштів звертається до банківських кредитів. Враховуючи дані щодо рівня банківських процентних ставок, можна розрахувати, що залучення позик коштувало б досліджуваному підприємству у 2011 р. 29 тис. грн., а у 2013 р. на 7 тис. грн. більше, тобто 36 тис. грн.

В цілому, можна стверджувати, що покращення управління дебіторською заборгованістю − важливий чинник покращення ділової активності будь-якого господарюючого суб’єкта та досліджуваного ПАТ «Котовська меблева фабрика», зокрема. В межах управління дебіторською заборгованістю важливо оптимізувати величину та структуру дебіторської заборгованості, забезпечити скорочення термінів інкасації дебіторської заборгованості, розробити заходи щодо мінімізації впливу інфляційних факторів. Також підприємство може розробити індивідуальну систему якісних та кількісних критеріїв, на підставі яких оцінюватиме дебіторів та формуватиме диференційовані умови надання кредиту.

Крім того на підприємстві повинна вестися активна дебіторська політика шляхом ефективного вирішення наступних задач:

1) аналіз дебіторської заборгованості і визначення на його основі загальних принципів надання відтермінування платежу (своєрідного товарного кредиту);

2) розробка правил встановлення термінів товарного кредиту;

3) визначення гарантій, під які надається товарний кредит;

4) розробка методів оцінки надійності покупця;

5) встановлення правил визначення суми товарного кредиту, що надається одному покупцеві;

6) розробка способів «збору» дебіторської заборгованості;

7) побудова ефективної системи контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

Література:

1. Лігоненко Л.О. Управління дебіторською заборгованістю підприємства: Навчальний посібник / Л.О. Лігоненко, Н.М. Новікова. – К.: Київ. нац. торг.-економ. ун-т, 2005. – 275 с.

2. www.smida.gov.ua