Мехеда Н.Г., Федорова В.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

ФІНАНСОВА ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА: СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ

Фінінсова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей.

Підприємницька діяльність - це діяльність, яка здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації").

Фінансову діяльність підприємництва спрямовано на вирішенні таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничогоі соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямами:

- фінансове прогнозування та планування;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

- оперативна, поточна фінансово-економічна робота [1. c. 14]

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою одержання економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємницька діяльність - це діяльність, яка здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації").

Основними функціями підприємницької діяльності є:

- творча - генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві); [2. c. 11-12]

- ресурсна - формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;

- організаційно-супровідна - практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.

Фінансову діяльність, як правило, визначають під час складання звіту про рух грошових коштів.

Фінансова робота складається з процедур різного рівня складності і відповідальності. Перший рівень - ухвалення фінансових рішень з перспектив розвитку і поточної діяльності, залученні джерел фінансування і їх використовування, проведення певної фінансової політики. Це завдання вищого рівня складності і відповідальності, їх рішення входить у компетенцію вищих керівників підприємства і лише частково делегується більш низьким ланкам управління.

Якщо в управлінні виробничо-господарською діяльністю керівники підприємства можуть йти на істотну децентралізацію, тобто делегувати нижчестоячим ланкам, наприклад філіалам, відділен-1 ням, іншим підрозділам, широкі повноваження з ухвалення управлінських рішень, то фінансова діяльність знаходиться під безпосереднім контролем вищого керівництва, яке координує грошові потоки і ухвалює фінансові рішення щодо розвитку підприємства.

Другий рівень — виконання різних фінансових розрахунків, оформлення фінансових документів, складання звітів, тобто більш прості технічні завдання, які вирішують працівники бухгалтерської, фінансової, економічної служб; деякі з цих завдань можна доручити працівникам інших підрозділів підприємства.

На підприємствах, які організовані за лінійною структурою, фінансову роботу виконує головний бухгалтер або сам керівник. Фінансові потоки на цих підприємствах є незначні і управління ними може здійснюватись одноосібно.

За функціональної структури фінансова служба функціонує в умовах повної координації і відсутності дублювання зусиль та ресурсів у підрозділах, проте власні цілі в них стають першочерговими порівняно з цілями підприємства в цілому.

При дивізійній структурі діяльність фінансової служби ускладнюється, оскільки необхідно додатково контролювати вхідні і вихідні матеріальні, інформаційні і фінансові потоки між підрозділами.

За матричної структури підприємства фінансова служба повинна направляти частину фінансових ресурсів на покриття витрат щодо вирішення конфліктних ситуацій. Тому за неї повинні бути додаткові джерела фінансування, порівняно з іншими структурами.

Сіткова структура підприємства сприяє узгодженості та урегульованості всіх фінансових потоків, що полегшує управління ними. [3. c. 131-132]

Список використаних джерел

1. Фінанси підприємств: Підручник. Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.:КНЕУ, 2000. – 460с.,іл..

2. Кравчук О. М., Лещук В. П. Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 504 с.

3. Фінансова діяльність підприємства: Підручник Бандурка О.М., Коробов М.Я.,Орлов П.І., Петрова К.Я. – 2-ге вид., перероб. і допис. – К:.Либідь, 2003. – 384с.