Ст. викладач кафедри менеджменту та маркетингу Жуковська Л.Е.,

студентка Арікова М.І.

Одеська національна академія зв‘язку ім. О.С. Попова, м. Одеса, Україна

Концептуальна множина аспектів організаційної культури

Організаційна культура являє собою придбані значеннєві системи, передані за допомогою природної мови й інших символічних засобів, які виконують репрезентативні, директивні й афективні функції й здатні створювати культуральний простір і особливе відчуття реальності.

Організаційна культура задає деяку систему координат, що пояснює, чому організація функціонує саме таким, а не іншим способом. Організаційна культура дозволяє значною мірою згладити проблему узгодження індивідуальних цілей із загальною метою організації, формуючи загальний культурний простір, що включає цінності, норми й поведінкові моделі, які приймаються всіма працівниками.

У широкому змісті культура є механізмом відтворення соціального досвіду, що допомагає людям жити й розвиватися в певному географічному або соціальному середовищу, зберігаючи єдність і цілісність свого співтовариства. Зрозуміло, потреба у відтворенні придбаного й запозиченого соціального досвіду актуальна й для організації. Однак, аж до недавнього часу процеси формування організаційної культури йшли стихійно, не залучаючи уваги ні суб'єкта організаційної влади, ні дослідників.

Сьогодні сучасні організації розглядають культуру як потужний стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всі підрозділи й окремих осіб на загальні цілі, мобілізувати ініціативу співробітників і забезпечити продуктивну взаємодію. Іншими словами, про організаційну культуру можна говорити тільки у випадку, коли вище керівництво демонструє й затверджує певну систему поглядів, норм і цінностей, прямо або побічно сприятливому виконанню стратегічних завдань організації. Найчастіше в організаціях формується культура, у якій втілюються цінності й стиль поводження їхніх лідерів. У цьому контексті організаційна культура може бути визначена як сукупність норм, правил, звичаїв і традицій, які підтримуються суб'єктом організаційної влади й задають загальні рамки поводження працівників, що погодяться зі стратегією організації.

Так як культура грає дуже важливу роль у житті організації, то вона повинна бути предметом пильної уваги з боку керівництва (рисунок 1). У менеджменті великих організацій є досить ресурсів і засобів для того, щоб впливати на формування й розвиток організаційної культури, однак їм не завжди вистачає знання, як її аналізувати й змінювати в бажаному напрямку.

Рисунок 1 – Концептуальна ілюстрація множини аспектів організаційної культури

Аналізуючи структуру організаційної культури, можна виділити три її рівні: поверхневий, внутрішній, глибинний.

Знайомство з організаційною культурою починається з поверхневого рівня, що включає такі зовнішні організаційні характеристики:

- продукція або послуги, що надаються організацією;

- використовувана технологія;

- архітектура виробничих приміщень і офісів;

- поводження працівників;

- формальне язикове спілкування, гасла.

На цьому рівні речі і явища легко виявити, але не завжди їх можна розшифрувати й інтерпретувати в термінах організаційної культури.

Ті, хто намагаються пізнати організаційну культуру глибше, зачіпають її другий, внутрішній рівень. На цьому рівні вивченню піддаються цінності й вірування, поділювані членами організації, відповідно до того, наскільки ці цінності відбиваються в символах і мові. Сприйняття цінностей і вірувань носить свідомий характер і залежить від бажання людей. Дослідники часто обмежуються цим рівнем, тому що на наступному рівні виникають майже непереборні складності.

Третій, глибинний рівень включає базові припущення, які важко усвідомити навіть самим членам організації без спеціального зосередження на цьому питанні. Ці сховані й прийняті на віру припущення направляють поводження людей, допомагаючи їм сприйняти атрибути, які характеризують організаційну культуру.

Таким чином, організаційна культура включає не тільки глобальні норми й правила, але й поточний регламент діяльності. Вона може мати свої особливості, залежно від роду діяльності, форми власності, займаного положення самої організації на ринку або в суспільстві, тому у цьому контексті можна говорити про існування бюрократичної, підприємницької, органічної й іншої організаційної культур, а також про організаційну культуру в певних сферах діяльності, наприклад, при роботі із клієнтами, персоналом.

Література:

1. Солнцев В.В. Организационная культура: вопросы и ответы/ В.В.Солнцев, – М.: Стандарты и качество, 2012. – 198 с.