Штефан Н.М., Осмоловський С.Д.
Державний ВНЗ «Національний
гірничий університет»
Розвиток інноваційної активності України
В
Україні фінансово-економічна криза набула особливо гострої форми з урахуванням
ведення анти терористичної операції. Навіть існуючі виробництва
(машинобудування, суднобудування, органічна хімія і т.і.) знаходяться в стадії
зменшення обсягів виробництва.
Тим
не менш, наростання напруги на світовому продовольчому ринку дають шанс
агропромисловим підприємствам
України здійснити інноваційний прорив і
забезпечити національну і світову продовольчу безпеку.
Але,
необхідно ще раз підкреслити, що
обумовлений процесами глобалізації інноваційний шлях економічного випереджаючого розвитку високотехнологічних секторів промисловості –
це основа подальшого успішного розвитку України, в основі якого
високопродуктивні технологій і кваліфіковані кадри, які реалізують досягнення
науково-технічного прогресу.
Все
це потребує відповідності рівня кваліфікації працівників потребам
високотехнологічних виробництв. Тому якість робочої сили (рівень освіти, рівень
кваліфікації, досвід роботи, здатність до освоєння нових знань і т.і.) є одним
з вирішальних чинників успішного розвитку країни.
Динаміка
наукових кадрів країни, їх структура [1] представлені в табл. 1. Таблиця 1.
Наукові кадри, (тис. чол.)
|
Показники |
Рік |
|||
|
2000 |
2005 |
2010 |
2013 |
|
|
Кількість працівників наукових організацій |
188,0 |
170,6 |
141,1 |
123,2 |
|
Кількість спеціалістів, які виконують наукові та науково-технічні роботи |
120,8 |
105,5 |
89,6 |
77,9 |
|
З них: докторів наук |
4,1 |
4,2 |
4,5 |
4,5 |
|
кандидатів наук |
17,9 |
17,0 |
17,0 |
15,9 |
Кількість
спеціалістів високого рівня (табл. 1), які працюють в наукових організаціях постійно зменшується (з 188,0 тис. чол. у 2000 р. до 123,2 тис.
чол. у 2013 р.), майже на третину. При цьому кількість докторів наук навіть
зростає, а кількість кандидатів наук зменшується несуттєво. Але, якщо
розглянути структуру наукових кадрів, можна відмітити, що питома вага
спеціалістів з науковим ступенем збільшується, що правда відбувається на фоні загального
зниження чисельності спеціалістів
високого рівня.
Погіршення
кількості і якості кадрового потенціалу країни, зменшення інвестиційної
підтримки наукових розробок впливає на інноваційну активність та інноваційну
спроможність країни.
Курс
національної економіки на інноваційний шлях розвитку зіткнувся з серйозними
труднощами і з фінансуванням цього
процесу. Впровадження даного курсу потребує значних капіталовкладень. При цьому
в сучасних умовах зростає питома вага фінансування
інноваційної діяльності за рахунок власних коштів (з 54,9 % у 2010 р. до 72,9 %
у 2013 р.) і за рахунок коштів місцевих бюджетів (з 0,1 % у 2010 р. до 1,6 % у
2013 р.). В той же час суттєво знижується питома вага фінансування інноваційної
діяльності за рахунок коштів іноземних інвесторів в загальному обсязі
фінансування (з 30,0 % у 2010 р. до 13,2 % у 2013 р.) [1]. Розрахунок тільки на власні кошти суб’єктів
господарювання при фінансуванні наукових розробок зменшує темпи
інноваційного розвитку.
Якщо
проаналізувати динаміку кількості інноваційно-активних підприємств, можна
відмітити, що їх кількість та питома вага в загальному обсязі промислових
підприємств країни збільшується з 12,8 %
у 2008 р. до 16,8 % у 2013 р. Інноваційна діяльність
промислових підприємств України [1] представлена
в табл. 2.
Таблиця 2.
Інноваційна діяльність промислових
підприємств в Україні
|
Чинники |
Рік |
|||||
|
2000 |
2005 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
|
|
Питома вага підприємств, що займалися інноваціями в загальній кількості підприємств,
% |
18 |
11,9 |
13,8 |
16,2 |
17,4 |
16,8 |
|
Питома вага підприємств, що впроваджували інновації в загальній кількості підприємств, % |
14,8 |
8,2 |
11,5 |
12,8 |
13,6 |
13,6 |
|
Співвідношення інновацій, що були впроваджені до загальної кількості
інновацій, ч. од. |
0,822 |
0,689 |
0,833 |
0,790 |
0,781 |
0,809 |
Аналіз даних
табл. 2 показує не тільки зменшення питомої ваги підприємств, що займались
інноваціями, а й зменшення питомої ваги їх впровадження (при загальному
збільшенні кількості інноваційно-активних
підприємств).
Сповільнення
інноваційної діяльності збільшує можливість не конкурентоспроможності країни в сьогоднішньому глобальному світі.
Література
1.
Статистичний щорічник України за 2014 рік / Державна служба статистики України
/ За ред. О.Г.Осауленка. – Київ. – 2013. – 534 с.