Штефан Н.М., Осмоловський С.Д.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»

Розвиток інноваційної активності України

В Україні фінансово-економічна криза набула особливо гострої форми з урахуванням ведення анти терористичної операції. Навіть існуючі виробництва (машинобудування, суднобудування, органічна хімія і т.і.) знаходяться в стадії зменшення обсягів виробництва.

Тим не менш, наростання напруги на світовому продовольчому ринку дають шанс агропромисловим підприємствам України здійснити інноваційний прорив і забезпечити національну і світову продовольчу безпеку.

Але, необхідно ще раз підкреслити, що обумовлений процесами глобалізації інноваційний шлях економічного випереджаючого розвитку високотехнологічних секторів промисловості – це основа подальшого успішного розвитку України, в основі якого високопродуктивні технологій і кваліфіковані кадри, які реалізують досягнення науково-технічного прогресу.

Все це потребує відповідності рівня кваліфікації працівників потребам високотехнологічних виробництв. Тому якість робочої сили (рівень освіти, рівень кваліфікації, досвід роботи, здатність до освоєння нових знань і т.і.) є одним з вирішальних чинників успішного розвитку країни.

Динаміка наукових кадрів країни, їх структура [1] представлені в табл. 1. Таблиця 1.

Наукові кадри, (тис. чол.)

Показники	Рік
	2000	2005	2010	2013
Кількість працівників наукових організацій	188,0	170,6	141,1	123,2
Кількість спеціалістів, які виконують наукові та науково-технічні роботи	120,8	105,5	89,6	77,9
З них: докторів наук	4,1	4,2	4,5	4,5
кандидатів наук	17,9	17,0	17,0	15,9

Кількість спеціалістів високого рівня (табл. 1), які працюють в наукових організаціях постійно зменшується (з 188,0 тис. чол. у 2000 р. до 123,2 тис. чол. у 2013 р.), майже на третину. При цьому кількість докторів наук навіть зростає, а кількість кандидатів наук зменшується несуттєво. Але, якщо розглянути структуру наукових кадрів, можна відмітити, що питома вага спеціалістів з науковим ступенем збільшується, що правда відбувається на фоні загального зниження чисельності спеціалістів високого рівня.

Погіршення кількості і якості кадрового потенціалу країни, зменшення інвестиційної підтримки наукових розробок впливає на інноваційну активність та інноваційну спроможність країни.

Курс національної економіки на інноваційний шлях розвитку зіткнувся з серйозними труднощами і з фінансуванням цього процесу. Впровадження даного курсу потребує значних капіталовкладень. При цьому в сучасних умовах зростає питома вага фінансування інноваційної діяльності за рахунок власних коштів (з 54,9 % у 2010 р. до 72,9 % у 2013 р.) і за рахунок коштів місцевих бюджетів (з 0,1 % у 2010 р. до 1,6 % у 2013 р.). В той же час суттєво знижується питома вага фінансування інноваційної діяльності за рахунок коштів іноземних інвесторів в загальному обсязі фінансування (з 30,0 % у 2010 р. до 13,2 % у 2013 р.) [1]. Розрахунок тільки на власні кошти суб’єктів господарювання при фінансуванні наукових розробок зменшує темпи інноваційного розвитку.

Якщо проаналізувати динаміку кількості інноваційно-активних підприємств, можна відмітити, що їх кількість та питома вага в загальному обсязі промислових підприємств країни збільшується з 12,8 % у 2008 р. до 16,8 % у 2013 р. Інноваційна діяльність промислових підприємств України [1] представлена в табл. 2.

Таблиця 2.

Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні

Чинники	Рік
	2000	2005	2010	2011	2012	2013
Питома вага підприємств, що займалися інноваціями в загальній кількості підприємств, %	18	11,9	13,8	16,2	17,4	16,8
Питома вага підприємств, що впроваджували інновації в загальній кількості підприємств, %	14,8	8,2	11,5	12,8	13,6	13,6
Співвідношення інновацій, що були впроваджені до загальної кількості інновацій, ч. од.	0,822	0,689	0,833	0,790	0,781	0,809

Аналіз даних табл. 2 показує не тільки зменшення питомої ваги підприємств, що займались інноваціями, а й зменшення питомої ваги їх впровадження (при загальному збільшенні кількості інноваційно-активних підприємств).

Сповільнення інноваційної діяльності збільшує можливість не конкурентоспроможності країни в сьогоднішньому глобальному світі.

Література

1. Статистичний щорічник України за 2014 рік / Державна служба статистики України / За ред. О.Г.Осауленка. – Київ. – 2013. – 534 с.