Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

Шаран О.В., Шаран В.Л.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ДІТЕЙ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ

Динамічні зміни в розвитку суспільства, інтеграція освіти в європейський простір зумовлюють інтенсивний пошук шляхів, спрямованих на ефективну підготовку фахівців освіти. Важливим завданням освіти сьогодні є створення умов для освоєння особистістю нових способів діяльності і моделей мислення, що передбачає розвиток у неї інтелектуальних і, особливо, креативних здібностей та творчого відношення до дійсності. У зв’язку з цим основним завданням вищої школи є необхідність підготовки фахівця, здатного до розв’язування різноманітних педагогічних завдань у мінливих умовах сьогодення.

Фундаментом творчості є її креативність, тобто здатність до творчості, до народження незвичних ідей, швидкого вирішення проблемних ситуацій, відхилення від традиційних схем мислення. Креативність визначається і формується факторами середовища. Широкими можливостями для формування креативності дітей дошкільного віку володіють заняття з формування елементарних математичних уявлень за умови забезпечення вихователем певних дидактичних умов. Проблемі створення вихователем комфортного розвивального середовища, стимулювання креативного розвитку особистості дошкільника на заняттях з формування елементарних математичних уявлень і присвячена наша стаття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі розвитку освіти існують різні концепції креативності, що акцентують увагу на вивченні продукту творчої діяльності (А.В.Брушлинський, Л.С.Виготський, С.Л. Рубінштейн та ін.), на творчому процесі (Дж. Гілфорд, В.А.Моляко, Я.А.Пономарьов, В.Л.Роменець, Е.Спірмен, Е.Торренс), на особистості творця (Д.Б.Богоявленська, І.М. Дичківська, В.Н.Дружинін, А.Маслоу, К.Роджерс, О.І.Савченко, Б.М.Теплов, М.А.Холодна та ін.). Аналізуючи їх, приходимо до висновку, що в філософії креативність визначається як категорія актуалізації в особистості творця, результат створення суб’єктивно і об’єктивно нового продукту. В психології більшість дослідників під креативністю розуміють деяку сукупність мисленнєвих і особистісних особливостей. Креативність в педагогіці і методиці розглядається як здібність до творчості, прийняття і створення нового, нестандартного мислення, генерування великої кількості оригінальних і корисних ідей.

Ми вважаємо, що креативність особистості визначає її готовність змінюватися, відмовлятися від стереотипів, допомагає знаходити оригінальні способи розв’язування складних проблем в ситуації невизначеності; це внутрішній ресурс людини, який допомагає їй успішно самовизначитися у суспільстві. 

Метою статті є розглянути дидактичні умови розвитку креативності у дітей дошкільного віку на заняттях з формування елементарних математичних уявлень та систему підготовки майбутніх вихователів з їх забезпечення.

Виклад основного матеріалу. Сучасне життя поставило на порядок денний проблему творчого підходу до організації навчально-виховного процесу дітей дошкільного віку та відповідно підготовку фахівця дошкільної освіти до його професійного забезпечення. Професіоналізм вихователя полягає у спрямованості його зусиль на розвиток творчого мислення та прилучення вихованців до загальнолюдської культури, вироблення ціннісного світосприйняття та світорозуміння.

Творча активність дошкільника має два тісно пов’язані між собою, проте не тотожні джерела – навчально-виховні впливи оточуючих людей (насамперед вихователя і батьків) та особистий досвід самої дитини, який включає досвід її індивідуальної взаємодії зі світом та результати попереднього навчання і виховання. Якщо перше джерело задає нормативну побудову навчальної діяльності як моделі суспільно вироблених форм пізнання, то друге несе у собі риси “відкритості” світу, цілісне (подекуди неусвідомлене) ставлення до навколишньої дійсності, відображення особистісно значущих для дошкільника аспектів життя. Включення індивідуального досвіду в засвоєння дошкільником інформації сприяє створенню дитиною оригінального продукту, що й характеризує творчість як особистісний процес. Оскільки один і той самий результат може бути отриманий у різні способи – як ефективні, так і малоефективні, аналізувати й оцінювати слід процесуальний бік діяльності.

Визначальна роль у розвитку креативності належить системі освіти. Зупинимося на розкритті декількох аспектів її впливу.

На нашу думку, великі можливості для розвитку креативності дітей дошкільного віку відкриваються перед вихователем під час проведення різних занять і, особливо, у процесі формування елементарних математичних уявлень. Загальну освіту людини не можна уявити без осмисленого оволодіння математичними знаннями, які дають широку основу для розвитку креативності.

На заняттях з формування елементарних математичних уявлень для розвитку креативності дошкільнят важливим є забезпечення вихователем комплексу дидактичних умов, що включає: організаційно-методичні (методи, прийоми, засоби та форми організації творчої діяльності дітей), дидактичні (добірка завдань для діагностики та розвитку креативності дошкільнят), психолого-педагогічні (невимушеність і зацікавленість, створення ситуації успіху, довіри, комфортного розвивального середовища); матеріально-технічні (використання інформаційно-комунікаційних технологій, врахування санітарно-гігієнічних вимог).

Для розвитку творчих здібностей дітей, виховання в них самостійності та креативності корисне використання різних методів та прийомів, адаптованих для дітей дошкільного віку: проблемних ситуацій, активних форм та методів навчання, інтегрованих занять, ТРВЗ-технології та ін.

Розвитку креативності найбільше сприяє розв’язування системи відкритих задач, які не мають чіткого формулювання. Цінність таких задач не в отриманому результаті, а в процесі розв’язування. Вони стимулюють думку, спонукають до спільного обговорення, пошуку й самостійного набуття знань. Наприклад, завдання з’єднати певні точки лініями (стандартний набір для хатки – 7 точок) можна виконати різними способами: прямими лініями – отримаємо хатинку, кривими – грибочок, прямими і кривими – парасольку.

В основі креативності лежать фантазія і уява. Якщо звертатися до термінології, то під уявою, звичайно, розуміють здатність представляти якийсь об'єкт, утримувати його образ у свідомості і маніпулювати ним.

Так, П.П. Блонський зазначав, що оперування образами починається з простої автоматичної репродукції і спонтанного фантазування і закінчується свідомою репродукцією і творчою уявою. Постійно розвиваючись, ці процеси знаходяться в тісному взаємозв'язку [2]. Отже, збагачення досвіду відчуттів, розширення обсягу пам'яті дитини необхідно для створення достатньо міцних основ її творчої діяльності.

Найкращим віковим періодом для розвитку нестандартного, креативного мислення є період, в який формується уява – тобто від трьох до семи років. У цей час діти вчаться використовувати свою фантазію і управляти нею. Розвивальні іграшки та ігри можуть стати хорошим помічником для стимуляції уяви. Наприклад, конструктори розвивають просторове мислення, головоломки – логіку та ін. Можна використовувати і математичні образи. Цифри можуть бути схожі на різні предмети. Наприклад: трійка нагадує морську хвилю, вуса. П'ятірка схожа на корабель, частину яблука з хвостиком. Цифри можуть бути схожі не лише на предмети, а й нагадувати людей: їхній зовнішній вигляд, ходу або навіть характер і голос. Цифри, як і предмети можуть мати свій колір. Проте кожна людина уявляє колір і відтінки цифр по-своєму. Колір цифр може залежати від настрою людини, її вдачі [3, 8].

Можна запропонувати дітям заплющити очі, розслабити тіло і побачити колір цифр, або пограти в гру “Пофантазуй сам”, розфарбувати цифри кольорами або їх відтінками. Доцільно запропонувати дітям самостійно розповісти складену розповідь на основі побачених асоціацій. Можна використати картинку, на якій намальовано певний сюжет за допомогою лише цифр і запропонувати знайти “сховані” цифри. Діти будуть здивовано описувати, що вони знайшли. З геометричних фігур можна намалювати, наприклад, портрет Сови, Капітошки і запропонувати дітям відтворити його на столі, розповідаючи, які геометричні фігури використовують вони замість відповідних частин тіла.

Наявність багатофункціонального дидактичного матеріалу також сприятиме розвитку креативності дітей. Наприклад, пенал із геометричними фігурами різного кольору і величини можна використовувати для класифікації, порівняння множин, утворення числа, вправляння у кількісній та порядковій лічбі, складання задач. Можливість використання у різних ситуаціях, до різних тем сприяє самостійному активному застосуванню їх дошкільником у нових незвичних ситуаціях.

Емоційну насиченість навчально-виховного процесу допомагають створювати фізкультхвилинки математичного змісту та задачі у віршах, логічні завдання, задачі-жарти. Важливою умовою формування позитивної мотивації дошкільників є використання різних прийомів заохочення: схвалення, похвала, нагорода (присвоєння титулів “Розумник”, “Винахідник”), підтримання успіхів, авансування.

Використання електронно-освітніх ресурсів (ЕОР) на заняттях сприятиме формування креативності дітей старшого дошкільного віку. Доцільна робота з ігровими програмами різного типу: відкритими, які призначені для розвитку інтелекту, фантазії, творчості; закритого, де розв’язуються певні дидактичні завдання; дослідницькими, що допускають експериментування. Але мета їх використання повинна відповідати цілям навчання і виховання. Цікавими є для дітей ЕОР: “38 попугаїв. Підготовка до школи”, “30 кроків до школи”, “Учимся считать” та ін.

Для того, щоб розвивати креативність дітей, вихователь сам повинен бути креативною особистістю. На нашу думку, слід брати до уваги такі важливі групи показників:

1) професійно-творчі знання, уміння і навички майбутнього вихователя;

2) наявність системи дидактичних засобів навчання, спрямованих на формування креативності дітей на заняттях з формування елементарних математичних уявлень.

Креативний педагог повинен постійно переборювати в собі інертність, шаблони і формальності у навчанні, прагнути до відкриття і застосування нових методів, форм творчого спілкування, самоудосконалюватися. Усі його зусилля повинні бути спрямовані на розвиток, насамперед, особистості дитини, її індивідуальності; на пошук найбільш оптимальних шляхів до розвитку творчого потенціалу кожної дитини. В арсеналі вихователя повинен існувати до кожної теми набір творчих, нестандартних завдань, спрямованих на дослідження, експериментування, формування творчого мислення, уяви дітей; розвивальних ігор, у тому числі комп’ютерних програм, та вміння ефективно використати їх на різних етапах навчання дошкільнят у різних поєднаннях. Саме тому підготовка вихователя до творчої професійної діяльності набуває особливого значення.

Використання різних прийомів творчого розвитку дітей студенти мають можливість апробувати у процесі проходження педагогічних практик у дошкільних навчальних закладах під наглядом кваліфікованих методистів. Після їх проходження студенти діляться досвідом, аналізують реальні проблемні ситуації та можливі шляхи виходу з них. Практичні заняття з “Теорії та методики формування елементарних математичних уявлень” часто проводяться у нестандартній інтерактивній формі – заняття-диспут, заняття-круглий стіл, використовуються рольові ігри, тренінгові методики, спрямовані на підняття самооцінки, віри у власні творчі сили. Самостійна робота передбачає роботу в Інтернеті, розробку індивідуальних, парних та групових творчих проектів, підготовку конспектів занять з використанням технологій творчого розвитку дітей тощо.

До методів і способів стимулювання творчої активності майбутніх вихователів відносимо:

– мотивацію їх творчої навчально-пошукової діяльності;

– спонукання до генерування творчих ідей;

– практичну спрямованість навчальної діяльності;

– моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, активне обговорення проблем тощо.

Адже за словами вченого Г. Авдіянц, найважливішим завданням розвитку професіоналізму майбутнього педагога є персоніфікація змісту, особистісна значущість його для студента, створення атмосфери, в якій студент “проживає” педагогічний процес, оскільки без мотивованої спрямованості суб’єктів на оволодіння педагогічною професією неможливий творчий саморозвиток навіть тоді, коли суб’єкт має достатньо розвинутий інтелект та схильність до творчої діяльності [1, 4].

Висновки. Таким чином, щоб розвивати креативність дітей дошкільного віку на заняттях з формування елементарних математичних уявлень, вихователю потрібно пройти через процес створення спеціальних педагогічних умов: організаційно-методичних, дидактичних, психолого-педагогічних; матеріально-технічних, дотримання яких лише у комплексі дасть бажані результати. Створення таких умов вимагає від майбутніх вихователів спеціальної професійної підготовки.

Література

1. Авдіянц Г. Творчий саморозвиток суб’єктів освітнього процесу як основа професіоналізму майбутнього вчителя / Г.Авдіянц // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. – Слов’янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. – Випуск ХХХІ. – С. 3 – 10.

2. Блонский П.П. Память и мышление / П.П.Блонский. – М.: Директ-Медиа, 2008. – 479 с.

3. Цікаві цифри. Використання прийомів ейдетики при ознайомленні з цифрами / Авт.-упор. О.О.Яловська. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 128 с.