В.П. Бессонова, К.О. Павлюченко

Дніпропетровський державний аграрний університет

Вплив обробки  емістимом С на асиміляційний апарат декоративних однорічних рослин.

             Квіткові рослини – численна і різноманітна група корисних рослин. Вони слугують для задовільнення естетичних потреб людини, її прагнень до прекрасного. Але декоративним рослинам належить і санітарно-гігієнічна функція. Вони поглинають аерополютанти, осаджають пилові частки, покращують мікроклімат.

Велика роль в здійсненні цих функцій належить листковій поверхні рослин. В той же час від розвитку асиміляційного апарату залежить інтенсивність цвітіння квітникових рослин. У зв’язку з цим актуальним є пошуки шляхів стимуляції формування листків і збільшення їх площі. В цьому напрямку становить інтерес можливість використання регуляторів росту рослин. Мета даної роботи – дослідження впливу стимулятора росту емістиму С, який є продуктом життєдіяльності грибів-ендофітів, що живуть у коренях багатьох рослин, на формування асиміляційного апарату квіткових рослин.

           Об’єктами дослідження були такі декоративні рослини як бальзамін садовий, шавлія блискуча, петунія гібридна, ротики садові, чорнобривці розлогі, нагідки лікарські.

          Насіння кожного виду рослин ділили на дві частини. Одну з них замочували у розчині емістиму С (0,2мл препарату на 200мл води), іншу – у воді. Насіння висівали у ящики з грунтом і вирощували розсаду. У фазі двох справжніх листків здійснювали пікірування. У віці 65 діб розсаду досліджених видів висаджували на ділянки 12 травня. Рослини вирощували на ділянках 1×1м (мілкоділяночний дослід) у трьох повторностях для кожного виду.

   Варіант 1 – контроль; ні рослини ні насіння не обробляли стимулятором, варіант 2 – рослини вирощували з насіння, що було замочене у розчині емістиму С, варіант 3 – рослини, з насіння ,що не замочувалося у розчині емістиму С, обприскували цим регулятором у фазі двох справжніх листків, фазу гілкування, фазу початку бутонізації (1мл препарату на 10л води).

         При обприскуванні рослин варіанту 3 емістимом С, контрольні рослини і рослини другого варіанту,  обприскували такою ж кількістю води. Обприскування проводили ручним пульверизатором. Витрата робочого розчину становила 30мл на 1м2. Морфологічні дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками.     

        Аналіз таблиці 3 свідчить, що у дослідних рослин, як другого, так і третього варіантів, збільшується кількість листків стосовно рослин, що не зазнали дії емістиму С. Але ступінь позитивної дії відрізняється (табл. 1).                   

       Таблиця 1

Вплив емістиму С на кількість листків на рослині, шт.

Вид

 

Контроль

Замочування насіння

t

Обприскування рослин

t

Бальзамін садовий

115,62 ± 3,21

132,16 ± 2,21

4,24

171,69 ± 13,23

4,12

Нагідки лікарські

98,71 ± 3,02

116,02 ± 1,97

3,47

140,46 ± 8,12

4,82

Петунія гібридна

288,08 ± 7,12

356,56 ± 6,42

7,14

418,57 ± 5,25

14,75

Ротики садові

 

202,76 ± 3,40

244,60 ± 5,21

6,73

280,83 ± 8,11

8,88

Чорнобривці розлогі

135,36 ± 2,11

150,56 ± 1,90

5,35

166,14 ± 3,34

7,79

Шавлія блискуча

115,47 ± 3,16

132,14 ± 3,62

3,47

150,36 ± 4,78

6,09

 

  У варіанті, де рослини виросли з насіння замоченого в розчині регулятора росту, збільшення числа листків в усіх досліджуваних видів виражено менше, ніж у рослин, що зазнали обприскування. Слід вказати, що у варіанті із замочуванням насіння цифри зростання кількості листків,  у всіх видів близькі і коливаються від 10% до 17,5%, в той час як, за дії обприскування спостерігається значніша різниця у величинах збільшення їх числа, стосовно контролю. Найсильніше реагує на обробку бальзамін садовий, петунія гібридна та нагідки лікарські. У цих видів кількість листків становить 148,49%, 145,30% та 142,29 до контрольних значень. Менше реагують на обприскування емістимом С за цим показником чорнобривці розлогі, та шавлія блискуча, у яких даний показник у дослідному варіанті 3 складала 122,73% і 130,4% до контролю. Збільшення кількості листків у рослин, що зазнали дії регулятору росту, можна пояснити стимуляцією утворення бічних пагонів, більш раннім їх закладенням.

Площа листків у рослин, що виросли з замоченого в розчині емістиму С насіння (варіант 2) змінилася мало, або зовсім не змінилася. Так, у таких рослин, як бальзамін садовий, петунія гібридна, ротики садові, шавлія блискуча, у цьому дослідному варіанті розмір листкової пластинки не відрізняється від контрольних значень. У інших видів чорнобривці розлогі, ротики садові, шавлія блискуча, хоча різниця між площею листка в контролі і досліді статично достовірна, її збільшення невелике (табл.2).                                         

                                                                                                              Таблиця 2

Вплив обробки емістимом С на площу листкової пластинки, см2

 

Вид

 

Контроль

Замочування насіння

t

Обприскува-ння рослин

t

Бальзамін садовий

11,61 ± 0,42

12,62 ± 0,21

2,15

13,40 ± 0,27

3,59

Нагідки лікарські

15,27 ± 0,36

16,08 ± 0,39

5,60

18,24 ± 0,34

6,02

Петунія гібридна

20,33 ± 0,52

20,17 ± 0,50

0,22

23,83 ± 0,40

5,33

Ротики садові

 

4,27 ± 0,15

4,37 ± 0,14

0,49

5,40 ± 0,22

4,24

Чорнобривці розлогі

3,96 ± 0,17

3,87 ± 0,19

2,49

4,45 ± 0,16

2,01

Шавлія блискуча

2,18 ± 0,09

2,40 ± 0,11

1,55

2,64 ± 0,12

3,07

 

У варіанті 3 (обприскування рослин) площа листків достовірно змінилася у всіх рослин (табл.2), найсуттєвіше у ротиків садових.  У цього виду розмір листкової пластинки збільшився на 26,42% стосовно контролю. У інших видів величина зростання площі листка у цьому варіанті коливається від 12,37% (чорнобривці розлогі) до 21,15% (шавлія блискуча). Таким чином, обприскування рослин розчином емістиму С  призвело до збільшення площі листків  значніше, ніж замочування насіння, стосовно контрольного варіанту. Порівняння ступеня зростання плоші листків зі ступенем збільшення їх кількості свідчить, що останній показник змінився суттєвіше, як у рослин варіанту 2, так і варіанту 3.

Найзначніше змінилася площа асиміляційного апарату у розрахунку на рослину (рис). Це пояснюється тим, що вона визначається як кількістю листків на рослині, так і їх площею.

 Рис.   Вплив емістиму С на асиміляційну поверхню рослини, % до контролю

1 – Бальзамін садовий; 2 – Нагідки лікарські; 3 – Петунія гібридна; 4 – Ротики садові; 5 – Чорнобривці розлогі; 6 – Шавлія блискуча.

 

  Обприскування рослин емістимом С виявилось найбільш ефективним. При чому рівень зростання асиміляційного апарату у таких рослин, як бальзамін садовий, нагідки лікарські, петунія гібридна та ротики садові майже однакові. Цей показник становив від 170,36% до 175,16% стосовно контрольних значень, не зважаючи на неоднаковий вплив у різних видів на кількість листків і їх площу. У одних видів більше зростає площа, у інших -  кількість листків.

  У чорнобривців розлогих та шавлії блискучої ступінь позитивного впливу менший. Загальна асиміляційна поверхня у цих рослин у варіанті 3 на 37,92% і 57,69% більша ніж у контрольних.

  Замочування насіння у розчині регулятора росту (варіант 2) також викликає зростання загальної площі листя на рослині. Але, як видно з рис., безпосередня дія емістиму на листки проявляється сильніше на цей показник, ніж опосередкована через посилення загальної адаптаційної здатності рослин при замочуванні насіння. У досліді з замочуванням насіння збільшення асиміляційної поверхні варіює в залежності від виду від 22,74% до 30,15%.

Обробка насіння розчином емістиму С не вплинула на вміст хлорофілу в листках декоративних рослин. Різниця між концентрацією зеленого пігменту в листках контрольних рослин і рослин варіанту 2 статистично недостовірна у всіх досліджуваних видів. Обприскування рослин цим регулятором росту сприяла підвищенню вмісту хлорофілу у листках декоративних рослин. Можна виділити такі види як бальзамін садовий, ротики садові та петунія гібридна, у яких рівень збільшення перевищує 30%. Так відсоток до контрольних значень у петунії гібридної становить 132,65%, бальзаміну садового 136,79%, ротиків садових 137,69%.

Таким чином, за дії емістиму С, як на насіння декоративних рослин, так і обприскування  самих рослин збільшується кількість листків і в меншій мірі їх площа, що призводить до значного зростання асиміляційної поверхні рослин. Замочування насіння у розчині емістиму С не впливає на вміст хлорофілу у листках, обприскування рослин цим регулятором росту збільшує його кількість у всіх досліджуваних видів рослин стосовно значень у контрольному варіанті.