Экономические науки/9. Экономика промышленности

Шараєва О.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Стратегія подальшого розвитку інноваційно-активних галузей харчової промисловості

 

У сучасному світі якість управління  інноваційними процесами стала визначальним фактором  конкурентоспроможності національних економік. Харчова промисловість з-поміж промислових галузей – один з лідерів у здійсненні продуктових інновацій. Майже кожен четвертий продукт, який виробляє галузь, виробляється за допомогою новітніх технологій. Інноваційна підтримка тут спрямована на використання і компенсацію результатів наукових досліджень та розробок з метою вдосконалення технологій виробництва, оновлення та розширення номенклатури продовольчих товарів, поліпшення їх якості. Вона обов’язково має включати маркетингові дослідження ринків збуту, формування попиту на нові види продукції, пошук та створення інформації щодо конкурентного середовища, пошук партнерів для впровадження та фінансування інноваційних проектів. Щодо маркетингових досліджень необхідно зазначити, що останнім часом спостерігається зменшення витрат на маркетингову підтримку продуктів інноваційної діяльності.

 Науково-технічний прогрес в харчовій промисловості повинен забез­печити процес безперервного розвитку і удосконалення знарядь та пред­метів праці, раціо­наль­ного використання сировини, розробку і впро­вад­ження найбільш ефективних технологій, методів і форм органі­зації вироб­ництва, спрямованих на підвищення перш за все продук­тивності праці, зниження шкідливого впливу господарювання на навко­лиш­нє середовище, підвищення технічного рівня виробництва і конкурен­то­спроможності продукції. Найбільш реальним джерелом підтримки інновацій в харчовій промисловості на сьогоднішній день є державне фінансування.

Однак сьогодні низький техніко-технологічний рівень переваж­ної більшості харчових ви­робництв, що спричиняє високу собівартість виробленої продукції та низький рівень платоспроможного попиту населення, перешкоджає процесу реалізації продукції за ціною, яка б відповідала можливості окупності інноваційних витрат.

Оновлення виробничого апарату має здійснюватися на високому техніко-технологічному рівні, на основі інноваційної моделі розвитку.

При значному зростанні інвестицій в харчову промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів тут не спостерігається пожвавлення інноваційної активності. Інноваційний шлях розвитку економіки України і її харчової промисловості, зокрема, пов'язаний сьогодні із значними труднощами, серед головних з них є недостатнє фінансування, відсутність підтримки інноваційної діяльності державою, втрата значної частини науково-дослідних установ і висококваліфікованих спеціалістів.

Низька інноваційна активність вітчизняних підприємств обумовлена різними причинами. Серед них необхідно виділити наступні:

¾              орієнтація економіки на інвестування розвитку виробництв, а не на активізацію інноваційної діяльності;

¾              відсутність розвинути інноваційної інфраструктури;

¾              орієнтація на імпорт високотехнологічного устаткування на шкоду вітчизняних розробок;

¾              недостатня увага до розвитку власного науково-технічного потенціалу;

¾              відсутність кваліфікованого керування інноваційними процесами, спрямованої на підвищення якості продукції, одержання конкурентних переваг;

¾              недосконалість інструментів правового регулювання інноваційної діяльності, і особливо в сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Світовою практикою напрацьовано три типи стратегій інноваційного розвитку:

¾              стратегія перенесення (використання зарубіжного науково-технічного потенціалу та перенесення його досягнень на терени власної економіки);

¾              стратегія запозичення (освоєння виробництва високотехнологічної продукції, що вже вироблялася в інших країнах);

¾              стратегія нарощування (використання власного науково-технічного потенціалу).

В Україні, в основному, переважають ознаки першого та другого типу інноваційного розвитку. Прикладами в цьому можуть бути ряд новинок в харчовій промисловості:

¾              ПП «Парус Плюс» (ТМ «Рибний рай») ¾ представляє закуски до пива філе з прісноводних риб: «Дніпровська плотва в’ялена», «Дніпровський лящ в’ялений»;

¾              ТОВ «Афіна» (ТМ «Плеяди») презентує три нові види продукції асортиментної лінії ікри мойви: «Ікра мойви в соусі з лососем», «Ікра мойви у фірмовому соусі» та «Ікра мойви у вершковому соусі»;

¾              ТОВ «Iнтермаш» ¾ новий напівавтомат для фасування муки;

¾              ТОВ «Украгропак» ¾ презентує нові комплектуючі i запасні частини до конвеєрних систем i технологічного обладнання виробництва компанії та ін.

Харчова промисловість України була, є і буде однією з найважливіших складових усього агропромислового комплексу країни. Отже, й інвестиційна політика в даній промисловості має виходити із стратегічних завдань розвитку всього агропромислового комплексу країни та її регіонів і враховувати особливості кожної з її галузей. Розвиток не повинен і не може бути тільки вибуховим. Інноваційний шлях повинен бути орієнтовано на пайову підтримку з боку держави окремих, стратегічно важливих, харчових галузей.