Захаренко О.Ю.

Керівник: Єгоркіна Т. О.

ОПТИМІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ

СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Створення ефективної системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні вимагає формування збалансованої системи фінансових відносин між різними її суб’єктами, які врегульовуються з використанням елементів фінансового механізму як сукупності взаємоузгоджених засобів впливу щодо акумулювання коштів відповідно до норм чинного законодавства з метою проведення стабільної страхової діяльності та управління соціальними ризиками. Тому саме фінансовий механізм має розглядатися як один з пріоритетних у комплексі завдань з поетапного, відповідно до економічних умов, формування системи обов’язкового соціального страхування. [1, с. 158]

Певні спроби побудови нової моделі фінансового механізму соціального страхування були зроблені вітчизняними вченими. Зокрема, в наукових дослідженнях таких авторів, як О. І. Бобир, Н. А. Дубровіна, Н. А. Шаманська формування моделі фінансового механізму розглядається переважно з урахуванням таких напрямків, як страхування на випадок безробіття, пенсійне та медичне страхування.

Функціонування фінансового механізму соціального страхування полягає у звуженому регулюванні рухом відповідних фінансових ресурсів через спеціальні страхові фонди – своєрідний транзит страхових коштів, які, здійснюючи рух від страхувальників до страховиків (у вигляді страхових внесків) і від страховиків до страхувальників (у вигляді страхових виплат), акумулюються на рахунках фондів соціального страхування.

На сьогодні у сфері соціального страхування є чотири позабюджетні державні цільові фонди: Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. [2, с. 69]

Модель має включати принаймні чотири основні складові: теоретико-методологічні засади соціального страхування, систему фінансових регуляторів, нормативно-правову базу фінансового механізму соціального страхування та організаційну систему регулювання соціальних доходів і виплат. З огляду на це побудова моделі здійснюється за таким алгоритмом:

- окреслення базових елементів фінансового механізму: принципів і функцій соціального страхування та орієнтирів та критеріїв соціальної ефективності.

- формування фінансових регуляторів соціального страхування як основних узагальнюючих елементів.

- обґрунтування нормативно-правового поля як гаранту стабільності та надійності реалізації складових фінансового механізму соціального страхування.

- організація регулювання системи соціального страхування шляхом забезпечення ефективного функціонування чинних соціальних фондів.

- визначення кінцевих показників оптимізаційної моделі – показників ефективності соціального страхування. [4, c. 21]

Відповідно до теоретико-методологічних засад в основу розробки оптимізаційної моделі соціального страхування покладено такі базові принципи: гарантованість, стабільність, безризиковість, солідарність і паритетність. Це означає, що соціальне страхування повинно бути постійно функціонуючою і гарантованою системою, яка забезпечує страховий захист певних верств населення.

Соціальне страхування не може розглядатися у відриві від стану економіки, рівня доходів, середньої та мінімальної заробітної плати працівників. Для того, щоб прожитковий мінімум, а разом з ним і соціальні гарантії, став реальним критерієм забезпечення мінімальних фізіологічних потреб громадян, необхідно запровадити нову методику його розрахунку відповідно до європейських норм і нормативів.

Фінансові регулятори – це система взаємопов’язаних між собою елементів, які діють як окрема складова в межах оптимізаційної моделі. Завдяки їх використання визначається взаємозв’язок соціальних доходів та соціальних виплат, оскільки останні проходять транзитом через основні фонди соціального страхування, коли настає страховий випадок.

Досліджувати дію фінансових регуляторів в межах оптимізаційної моделі необхідно за допомогою показників, які забезпечують оцінку можливих змін величин нарахувань до фонду оплати праці при зміні параметрів оподаткування: ставок нарахувань на фонд оплати праці, їх розподілу між позабюджетними фондами. [4, с. 17]

Також важливо, щоб в оптимізаційній моделі належне місце посідала складова, що характеризує нормативно-правову базу фінансового механізму соціального страхування як гаранту стабільності та надійності реалізації орієнтирів, критеріїв та показників соціальної ефективності.

Один із варіантів подальшого реформування даної сфери багато в чому визначається необхідністю запровадження обов’язкового державного соціального медичного страхування, тому законодавча база у системі медичного страхування має бути чітко узгоджена з чинним законодавством щодо соціального страхування й упорядкована з відповідною схемою розподілу нарахувань на Фонд оплати праці в межах Фонду медичного страхування.

Організаційна система регулювання соціальних доходів і виплат займає також належне місце в оптимізаційній моделі фінансового механізму соціального страхування. Слід враховувати, що основними завданнями організації регулювання соціальних доходів і виплат в межах зазначених фондів є, по-перше, проведення збору й акумуляції страхових внесків і, по-друге, контроль за цільовим використанням грошових коштів.

Ефективне збалансування основних складових оптимізаційної моделі фінансового механізму соціального страхування забезпечується за допомогою таких показників:

1. Показник рівня соціальних виплат на душу населення.

2. Коефіцієнт співвідношення соціальних виплат фондів соціального страхування та соціальних доходів населення.

3. Коефіцієнт співвідношення фактичних соціальних виплат і нормативних.

4. Коефіцієнт темпів зростання соціальних виплат.

5. Коефіцієнт заміщення.

6. Показник травматизму.

7. Показник професійної захворюваності. [1, с. 167]

З огляду на проведене дослідження побудови оптимізаційної моделі фінансового механізму соціального страхування в Україні логічно розглядати таку модель як невід’ємний регулюючий метод впливу при формуванні соціальних доходів і соціальних видатків та реалізації заходів щодо соціальної політики держави на відповідний період. Наскільки успішно працює модель – настільки результативними будуть показники ефективності соціального страхування.

Список використаної літератури:

1. Л. Н. Бабич, Л. І. Васечко. Фінансовий механізм соціального страхування в Україні.// Актуальні проблеми економіки №1 (91), 2009

2. В.Базилевич. Сучасна парадигма соціального страхування//Економіка. №81-82. - 2006

3. Н. А. Дубровіна. Економіко-математичне моделювання фінансового механізму системи обов’язкового соціального страхування. – Харків, 1997. – 19с.

4. В. Б. Тропіна. Бюджетне забезпечення соціальної функції держави в Україні// Фінанси України. – 2008. - №5. –С. 15-31