Філологічні науки/

7. Синтаксис: структура,

семантика, функція

Гончарова Тетяна Василівна

Академія праці і соціальних відносин, м. Київ

Характеристика речень із підрядними умови

Семантико-синтаксична складність складнопідрядних речень з підрядними умови зумовлена насамперед багатогранністю самого умовного значення. В складнопідрядних реченнях з підрядними умови простежується безпосередній зв’язок двох дій чи ситуацій, при реалізації однієї із яких (зміст підрядної частини) друга може чи могла б стати фактом дійсності (зміст головної частини). Академічна граматика російської мови виділяє два семантичних компоненти умовного зв’язку: гіпотетичність та достатня підстава. При цьому відзначається, що „вони є незалежними один від одного: при втраті або послабленні одного не передбачається втрата або послаблення другого” [3, 572]. Автори академічної німецької граматики також наголошують, що „умова як категорія є гіпотетичною у широкому розумінні слова [4, 348].

Супермодель складнопідрядного умовного речення складається із двох блоків моделей – індикативного та кон’юнктивного гіпотаксису. Такий розподіл відповідає традиційним уявленням і вважається правомірним, оскільки, морфологічна категорія способу дії дієслова, яка виражається в опозиції індикативу та претерітального кон’юнктиву, виступає для умовного гіпотаксису в якості синтаксично релевантної морфологічної категорії. Спостерігається вживання термінів „індикативний” та „кон’юнктивний” гіпотаксис [1; 2; 3; 4] поряд із термінами „реальний” та „ірреальний” гіпотаксис. Хоча в основі цієї класифікації лежить один і той же принцип поділу синтаксичних конструкцій відповідно до синтаксично релевантної морфологічної категорії – в даному випадку способу дії дієслова. У загально-семантичному плані підрядне умовне речення є виразником реальної чи ірреальної умови, за якої відбувається чи могла б відбутися дія, позначувана головним реченням. У реченнях зі значенням ірреальної умови обидві ситуації є такими, які не можуть здійснитися, в той час як в реченнях зі значенням реальної умови і умова і наслідок можуть реалізуватися. Слід зазначити, що підрядне умовне речення може набувати додаткових значень та функцій, що зближують його з іншими типами підрядних речень. „Важливу роль, - зазначається у Сучасній українській літературній мові, - відіграє саме спосіб встановлення цих функцій. Найбільш прийнятним у даному разі є спосіб граматичних порівнянь і перетворень. Якщо підрядне умовне речення може бути зіставлене, наприклад, з причиновим, тобто дане речення, при інваріантності основного значення може існувати з певним припущенням і в такій формі, де супровідний відтінок відношення семантично прозоріший, тобто і в формі підрядного причинового, можна вважати, що умовні значення супроводжуються причиновими”[2, 363]. Значення умовності має додаткові (супровідні) значення: часові, причинові, допустові, наслідкові тощо. Важливим для характеристики складнопідрядного умовного речення є визначення позиції того, хто говорить до того, про що йде мова. В загальному вигляді ці позиції можуть бути зведеними до двох наступних:

- той, хто говорить інформований про відповідність предметної ситуації актуальній дійсності або про невідповідність предметної ситуації актуальній дійсності;

- той, хто говорить не інформований про відповідність предметної ситуації реальній дійсності або ця відповідність для нього не є релевантною.

Для реалізації кожної із цих позицій в арсеналі того, хто говорить є ряд граматичних і лексичних засобів, які використовуються на базі синтаксично релевантної морфологічної категорії – способу дії дієслова.

При послабленні гіпотетичного зв’язку та підсиленні реального зв’язок набуває супровідного причинового значення.

Якщо гіпотетична залежність між двома ситуаціями є регулярною, то функціонально підрядні умовні речення зближаються з підрядними часу. Умовне значення в таких реченнях зберігається, але при цьому проявляється часова співвіднесеність дій головного й підрядного речень.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Савченко І.Я. Взаимодействие синтаксиса, семантики и прагматики немецкого сложноподчиненного предложения с условным значением: Автореф. дис. ... канд. філологічних наук., -Київ, 1984.

2. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. Під заг. ред. І.К. Білодіда., -Київ: Наукова думка, 1972.

3. Шведова Н.Ю. Русская граматика., -Київ: Наука, 1980.

4. Grundzüge 1981.