Назарко І. М., Нечитайло Т.А.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Особливості чуттєво-емоційної сфери підлітків

      Однією з форм ставлення людини до подій, що відбуваються в суспільному та особистому житті, є емоції та почуття. Вони впливають на соціальну активність особистості, визначають спрямованість її діяльності [1]. Емоція - це оцінювання у формі переживання інформації про зовнішній та внутрішній світ, яка надходить у мозок. Особливо актуальним виступає дослідження емоційних переживань у особистостей підліткового віку. Методика діагностики емоційної спрямованості - «тест ВЕС» - дає змогу визначити головний тип емоцій підлітка. В основу даної методики покладена класифікація емоцій, розроблена Родановим Б.І. [2]. Результати дослідження представлені рис. 1 і рис. 2.

* Примітка: a- романтичні, b - акзитивні, с- праксичні, d - глоричні, e - оністичні, f- альтруїстичні, g - гностичні, h - пугнічні, i - комунікативні, j- естетичні емоції.

Рис. 1. Усереднені ранги, отримані за показниками «Тесту визначення емоційної спрямованості» в групі міських підлітків (n = 20)

 

На рис. 1. представлена гістограма усереднених рангів, розрахованих за показниками «тесту ВЕС» в групі міських підлітків (п=20). З малюнку видно, що найчастіше міські респонденти обирали праксині, альтруїстичні, гностичні, пугнічні, комунікативні і естетичні емоції, яким присвоєно найвищі усереднені ранги. На нашу думку, вибір саме таких груп переживань вказує на позитивні особливості соціального розвитку міських підлітків. Так, вони поступово інтегруються в суспільство, поетапно засвоюють його норми, формують навички раціонального аналізу соціальних успіхів та невдач, тобто виступають суб'єктами соціальної дійсності, котрі прагнуть цю дійсність змінити [17]. Перевага комунікативних та альтруїстичних емоцій свідчить про домінуючу роль гуманного спілкування у міжособистісних і соціальних контактах. Негативними виборами позначені романтичні та гностичні переживання. Отож, міським підліткам видається цікавішим процес комунікації, що базується на раціональній основі, а не на навчальній діяльності. Середні значення усереднених рангів виявились в акзитивних, глоричних, оністичних, естетичних емоцій. Отож, міські підлітки не надають важливого значення даним переживанням, що може свідчити про їх недорозвиненість

* Примітка: a- романтичні, b - екзитивні, с - праксичні, d - глоричні, e - опістичні,
f- альтруїстичні, g - гностичні, h - пугнічні, i-комунікативні, j - естетичні емоції.

Рис. 2. Усереднені ранги, отримані за показниками «Тесту визначення емоційної спрямованості» у групі сільських підлітків (n = 20).

      На рис. 2. зображено гістограму усереднених рангів, отриманих за показниками «Тесту ВЕС» у групі сільських підлітків (n=20). Позитивними виборами характеризуються комунікативні, альтруїстичні, праксичні, глоричні емоції. Отримані результати пояснюються прагненням сільських респондентів до емпатійного та чуттєвого спілкування, оскільки саме воно є визначальною категорією психічного розвитку даного віку [21]. Крім того, поведінка досліджуваних визначається позитивним підкріпленням їх дій. Романтичні, гностичні й естетичні емоції мають негативні вибори. Це може вказувати на те, що сільські хлопці і дівчата характеризуються недостатньо розвиненою мотивацією до пізнання та нівелюють цінності краси. Акзитивним, оністичним, пугнічним переживанням у досліджуваній групі не надавалось великого значення. Так, дані емоції не домінують в емоційному спектрі сільських підлітків.

      При порівнянні показників (за методикою «Тест ВЕС») міських та сільських респондентів зазначимо спільні та відмінні особливості їх чуттєво-емоційної сфери. Отож, обидві групи надали перевагу праксичним, альтруїстичним, комунікативним переживанням. Крім того, найвищою частотою вибору серед міських респондентів визначаються й пугнічні емоції, а в сільських - глоричні. Отож, міські підлітки прагнуть до подолання труднощів у діяльності, а сільські жителі - до позитивної стимуляції власної поведінки. Негативним вибором в обох групах позначені романтичні та гностичні переживання. Можна припустити, що сучасні підлітки незалежно від місця проживання є раціоналістами. Закономірно, що показник естетичних емоцій не буде високим серед респондентів, хоча він є значно більшим в міських підлітків. Отже, особливих відмінностей в чуттєво-емоційній сфері неповнолітніх за чинником проживання ми не виявили.

Література:

1.       Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонения. - М., 1990. - 140 с.

2.               Маценко В. Моніторинг індивідуального розвитку особистості підлітків // Психологія. - 2003. - 28 липня. - с.2-13.