Економіка / Економіка підприємства

 

Кизименко І.Ю.

(науковий керівник ст. викл. Калишенко В.О.)

Харківський національний економічний університет

 

Шляхи удосконалення організації грошовий потоків

на підприємстві

 

        В умовах зовнішнього середовища, що швидко змінюється, підприємства не можуть забезпечити максимальну ефективність організації грошових потоків, що підтверджує наявність дефіцитного або надлишкового грошового потоку [2, с.181]. Тому постає проблема вибору найкращого варіанту удосконалення їх організації на підприємстві, які описані нижче.

        Першим варіантом удосконалення виступає оптимізація грошових потоків, яка становить процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності [5, с.162]. Метою оптимізації грошових потоків виступає забезпечення фінансової рівноваги підприємства, а задачею - ефективний розподіл його платіжних засобів в динаміці [4, с.61].      До основних напрямків оптимізації можна віднести збалансування, вирівнювання та синхронізацію грошових потоків [3, с. 119].

        Так як дефіцитний і надлишковий грошові потоки негативно впливають на результати господарської діяльності, то збалансування об’єму грошових потоків спрямовується на забезпечення відповідності між обсягами як позитивного, так і негативного грошових потоків. Вирівнювання та синхронізація виступають основними методами їх оптимізації у часі. Процес вирівнювання передбачає розрахунок ступеня рівномірності формування грошових потоків за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнту варіації. Синхронізація представляє собою аналіз синхронності формування позитивного і негативного грошових потоків у розрізі тимчасових інтервалів на основі розрахунку коефіцієнта кореляції двох видів грошових потоків [3, c.120].

        Так як останнім часом характер конкуренції змінився від промислової до інформаційної, то забезпечити підприємству конкурентну перевагу шляхом впровадження нових технологій вже недостатньо, тому пропонується новий підхід – випереджаючі показники, що носять прогнозний характер і ґрунтуються на короткострокових методах екстраполяції. Вони засновані на припущенні, що прогнозовані величини є у певній мірі регулярними чи характеризуються певною кореляцією з іншими величинами. Для усіх екстраполяційних методів характерним є той факт, що у будь-який момент екстраполяційна база може змінитися, внаслідок чого отримані при використанні цього методу дані можуть виявитися непридатними, для уникнення чого були розроблені методи експертних оцінок. Ці методи засновані на оцінюванні припущень та оцінок, отриманих через опитування чи інтерв’ю фахівців з відповідних галузей економіки, тож вони можуть носити як дуже чітко виражений характер (застосування статистичних чи математичних методів), так і  більш загальний (використання групових динамічних процесів, у ході яких дані одержуються через обговорення фахівцями) [6, c.337].

         На сучасних підприємствах майже не використовуються сучасні методології та технології планування, що виступає негативним фактором, адже для покращення ефективного руху грошових коштів інформаційне забезпечення має бути результативним [7, с.102]. Одним із ефективних елементів фінансового планування виступає процес бюджетування.

         Бюджетування – це сукупність взаємопов’язаних процесів планування,  контролю,  аналізу  діяльності  як  підприємства  в  цілому,  так  і окремих його підрозділів [2, с.181]. Головними  інструментами  бюджетного планування виступають  три основних  бюджети, кожен  з  яких  має  своє призначення:

         бюджет доходів і витрат – передбачає планування прибутку підприємства, його  рентабельності  та  продуктивності, тобто  даний бюджет  надає  інформацію  про  ефективність  діяльності  підприємства  в цілому, та  за  його  структурними  одиницями  зокрема;

         бюджет  руху грошових коштів – відображає вхідні та вихідні грошові потоки та показує платоспроможність підприємства. У межах даного бюджету часто виділяють  інвестиційний  бюджет, який  показує  грошовий  потік спрямований на здійснення інвестицій;

складення прогнозного балансу – характеризує зміни фінансового і майнового стану підприємства за умови виконання в інших бюджетах господарських і фінансових операцій [7, c.103].

         Основними умовами ефективного застосування бюджетування на підприємствах є [1, с. 40]:

         реальність  встановлених  планових  показників.  Планові  завдання  повинні  бути  економічно обґрунтовані,  з  врахуванням  ситуації,  що  наданий  момент  склалась  в  середині  підприємства  і  на ринку;

         періодичне  коригування  планових  показників  у  відповідності  до  внутрішніх і зовнішніх  змін щодо діяльності підприємства. На ринку відбуваються постійні зміни рівня цін на сировину і матеріали, що  закуповуються і на продукцію, що реалізується;

         виплата премій на основі розрахунку комплексного  показника  по  виконанню завдань: виконання плану  по  виробництву  продукції і по  ліміту  витрат  на  її виробництво. Це необхідно для того, щоб не було перегинів з метою якомога більшого перевиконання плану, щоб отримати більші преміальні.

         Таким чином, при використанні таких варіантів удосконалення організації грошових потоків, підприємство забезпечить ефективність їх використання та підвищення фінансових результатів своєї діяльності.

Література:

1). Квасній Л.Г. Роль бюджетування в системі антикризового управління підприємства / Л.Г. Квасній // Всеукраїнський науково – виробничий журнал. – 2012. – №29. – С. 39 – 43. 2). Меренкова Л.О. Види центрів відповідальності в системі бюджетування на підприємстві / Л.О. Меренкова // Научно – технический сборник. – 2008. – №80.– С. 180 – 184. 3). Некрасенко Л.А. Напрями удосконалення управління грошовими потоками суб’єктів господарювання / Л.А. Некрасенко, І.М. Гнилосир// Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2011. – № 3. – С. 118 – 122. 4). Олійник О.О. Управління процесом оптимізації грошових потоків агропромислових підприємств / О.О. Олійник // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2010. – №3. – С. 59 – 63. 5). Харченко В.А. Система управління грошовими потоками підприємства / В.А. Харченко // Вісник економічної науки України. – 2011. – №1. –С. 161 – 164.  6). Хома І.Б. Фінансове моделювання управління грошовими потоками в економіці України / І.Б. Хома // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – №21.10. – С. 335 – 343. 7). Єрешко Ю.О. Бюджетування – інструмент оптимізації грошових потоків підприємства / Ю.О. Єрешко //  Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2011. – №2. – С. 100 – 105.