Студентка Джуринська К. С.

к.е.н., доцент Богацька Н. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сутність та значення діагностики фінансового стану підприємства

Розвиток економіки нашої держави досяг того рівня, за якого поряд із підвищенням значення промислового виробництва підприємств, установ, організацій, їх валового внутрішнього продукту, важливою проблематикою стали якісні зміни в фінансовій діяльності суб'єктів господарювання, як головна умова стабільності фінансової діяльності й подальшого процесу його відтворення. Виникнення кризових явищ та їх розвиток певною мірою пов'язаний із недостатньою увагою управлінців до проведення  аналітичної роботи, яка за своєю сутністю є своєрідним захистом підприємства від виникнення загрози кризи платоспроможності організації. [1]

Численні наукові дослідження свідчать, що врахування дійсного фінансового стану під час озроблення перспективних управлінських рішень дає змогу своєчасно виявити та усунути вади у діяльності підприємства, знайти резерви покращення його фінансового стану та підвищення латоспроможності, забезпечити сумісність обраної стратегії з можливостями підприємства, досягти оптимального співвідношення матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, виявити ступінь управлінського ризику та шляхи його зменшення.

Зокрема питання, що стосуються діагностики фінансового стану підприємства досліджували такі вітчизняні та іноземні науковці, як: В. Раппопорт, Е. Короткова, І. Ансофф, Ф. Аунапу, А. Ковальов, І.А. Бланк, Л.В. Руденко. [4]

Проте, незважаючи на значний науковий доробок учених і практиків з цієї теми, низка важливих питань із методології та методики оцінювання фінансового стану підприємств потребують подальшого озроблення, глибокого вивчення та формування нових ідей, підходів та інструментів дослідження.

Це стосується вирішення проблем та вдосконалення існуючих підходів теорії і практики фінансового аналізу, побудови нових, галузевих моделей оцінювання фінансового стану підприємств.

На мою думку, економічні відносини у нашій країні вимагають розробки значно нових підходів до питань організації та ефективності використання організаціями їх фінансових ресурсів. Під час відносно складних та невизначених умов вітчизняного податкового клімату, уповільнення реформування соціальної та виробничої сфер економіки. В такому разі, суб’єкти господарської діяльності мають  різноманітні інтереси стосовно питань отримання прибутку із подальшим його ефективним розподілом і в кінцевому результаті загальне збільшення доходів фірм. Основою аспектів господарської діяльності установ, підприємств, організацій являється їх фінансова стійкість. Підтримка оптимального рівня відбувається за допомогою універсальних методів, які досліджувались, розроблялись, впроваджувались та нагромаджувались протягом багатьох років різними дослідниками, вченими.

Фінансова діагностика займає проміжну позицію між етапом збору інформації та етапом прийняття управлінським персоналом ефективних управлінських рішень. До складу фінансової діагностики також входить проведення оцінювання фінансового стану діяльності підприємства.[3]

Фінансовий стан підприємства, установи, організації можна пояснити  як складну, інтегровану за допомогою багатьох показників та коефіцієнтів  характеристику ефективності та результативності його господарської діяльності. Також фінансовий стан установи, підприємства, організації можна характеризувати, як певну міру забезпеченості фірми необхідними фінансовими ресурсами та показує ступінь раціонального їх розміщення для своєчасного здійснення грошових розрахунків відповідно до своїх зобов’язань. Дане визначення сутності терміну «фінансовий стан» дає можливість розуміти під цим значенням характеристику роботи підприємства, в якій відображуються загальні результати діяльності підприємства у вартісній формі, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.[5]

Фінансовий стан являється найважливішою та найголовнішою характеристикою ділової активності організації та надійності її функціонування. Значенням даного показника характеризується  конкурентоспроможність самого підприємства, а також потенціал під час ділового співробітництва. Стабільний фінансовий стан установи являється гарантом ефективного втілення економічних інтересів самого підприємства, а також комерційних партнерів. Можемо зробити висновок, про істотне підвищення інтересів усіх учасників економічного процесу до отримання та нагромадження реально-існуючої інформації та об’єктивної інформації про фінансовий стан, а також ділову активність функціонуючих в умовах ринкової економіки підприємств. [2]

Власники, так звані акціонери, банки, інвестори, біржі, покупці та постачальники, рекламні агентства та страхові компанії являються суб’єктами ринкових відносин, які зацікавлені в ефективній оцінці конкурентоспроможності та ідентифікація рівня надійності партнерів. У ринкових умовах фінансова діяльність установ, підприємств, організацій набуває новітніх форм та напрямів розвитку. І через це, фінансовий стан підприємств, установ, організацій повинен аналізуватись відповідно до ринкових змін. Різні форми власності також певним чином перешкоджають проведенню аналізу фінансового стану фірми.

Фінансова діяльність, будь-якого функціонуючого на ринку підприємства, спрямована на здійснення товарно-грошових операцій безперервно протягом усієї виробничої та комерційної діяльності. В процесі збутової, виробничої і фінансової діяльності виникає безперервний цикл кругообігу капіталу, зазнає змін структура коштів організацій, а саме  джерел їх ефективного формування, виникає гостра необхідність у фінансових ресурсах. В першу чергу, для забезпечення фінансової стійкості, організація повинна володіти  гнучкою структурою власного капіталу, щоб підтримувати необхідний рівень доходів, який би перевищував витрати підприємства. [6]

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з ціллю вивчення ефективності використання ресурсів, банки – для оцінки умов кредитування та визначення ступеню ризику, постачальники – для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції - для виконання плану поповнення коштів бюджету. Таким чином, аналіз фінансового стану підприємства поділяють на зовнішній та внутрішній. Ціллю зовнішнього аналізу є встановлення можливості доцільно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку та виключити ризик втрати коштів. Ціллю внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є забезпечення планомірного надходження грошових коштів и розміщення власних та залучених коштів таким чином, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, отримання максимуму прибутку та виключення ризику банкрутства.[3]

Аналізуючи вищевикладений матеріал, можна зробити висновок, що розробка ефективної методологічної оцінки підприємницької діяльності являється головним завданням системи управління. А також при відсутності проведення детального та якісного аналізу діяльність підприємства може носити негативні тенденції розвитку.

Література:

1. Даниленко В.А. Застосування моделей діагностики банкрутства для оцінки фінансової стійкості промислових підприємств України / В.А. Даниленко // Науковий вісник Академії муніципального управління : зб. наук. праць. – 2009. – № 7. – С. 45-47.

2. Михаліцька Н.Я. Механізм визначення ознак та ймовірності банкрутства підприємств / Н.Я. Михаліцька // Вестник Национального технического университета. – 2009. – № 1. – С. 14-17.

3. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика : навч. посібн. / О.Я. Базілінська. – К. : Центр навч. літ-ри, 2009. – С. 87-89.

4. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств : підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін. / кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – К.: Вид-во КНЕУ, 2008. – С. 345.

5. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – К.: Вид-во "Знання", 2007. – 107 с.

6. Орєхова К.В. Оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / К.В. Орєхова. – Харків. –2010. – 20 с.