Економічні науки/2. Управління трудовими ресурсами

Журавльова І. С.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Кучумова І. Ю.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Причини та наслідки тонізації економіки в Україні

Суттєву перешкоду забезпеченню сталого розвитку економіки України спричиняє поширення такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка.

Ця проблема є надзвичайно актуальною для України та впливає на розвиток економічних відносин у нашому суспільстві.

Реальні причини тінізації економіки безпосередньо пов’язані з певними механізмами одержання тіньових прибутків. Найбільш поширеними серед них є: приховання прибутків від оподатковування; незаконні конвертаційні операції, переказ у готівку безготівкових коштів; тіньовий обмін валюти; нелегальний експорт капіталу; неповернення валютних коштів, які незаконно зберігаються за кордоном; протиправні фінансово-банківські операції і шахрайство з фінансовими ресурсами; нецільове використання бюджетних коштів; спекулятивні операції з цінними паперами; шахрайська діяльність страхових, інвестиційних компаній і комерційних банків тощо.

Збільшення тіньових операцій пов’язано із: недосконалістю правового регулювання економічної сфери; знеціненням обігового капіталу в результаті інфляції; штучністю курсу національної грошової одиниці і жорсткі грошово-кредитні відносини; фіскальним характером податкової політики тощо.

Експертні оцінки показника тіньової економіки в Україні, залежно від методу визначення, коливаються від 20 % до 60 %. Державний комітет статистики України вважає, що він дорівнює 20 % від ВВП, а Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України – 50 % від ВВП. На думку більшості експертів з цієї проблеми, найвищими темпами тіньова економіка в Україні розвивалася у 1994–1998 рр., коли її обсяги сягали 65 % від ВВП.

Згідно з офіційними заявами керівництва держави, частка тіньової економіки в Україні фактично зрівнялася з офіційною, адже складає 50–60 % офіційного ВВП. За даними Фонду «Інтелектуальна перспектива» і Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, 45 % опитаних працюють у «тіні», а сукупний тіньовий капітал українських громадян складає близько 13–15 млрд. доларів США в рік. Відсутність трьох інституційних складових – прозорості, передбачуваності і простоти – ускладнює інституційні реформи в Україні, що призводить до погіршення інституційної рівноваги через посилення корупції, а, отже, до руйнації господарської системи.

Посилення негативних тенденцій в економіці є основним чинником зростання тіньового підприємництва і будь-якого прихованого бізнесу. Тим більше, що в умовах, які в даний час склалися в господарстві України, сплата податків – це вирішальний аргумент, на якому зосередилися урядові структури в бажанні легалізувати приховані форми господарювання.

Через невигідність технічного переозброєння підприємств у тіньовому секторі економіки уповільнюється научно-технічний прогрес, знижується продуктивність праці. Внаслідок обмеженості джерел інвестицій і несприятливого інвестиційного клімату зменшується їх обсяг. Таким чином, розширення масштабів тіньової економіки неминуче призводить до господарського і технологічного регресу країни.

В Україні, за умови високого податкового навантаження вигоди від ухилення від сплати податків для підприємств досить суттєві. Наявність корупції дає змогу мінімізувати ймовірність своєчасно виявити ухилення від сплати податків, а протиріччя й суперечливі положення у законодавчих актах дозволяють зменшити податкові зобов’язання.

«Кримінально-чорна» і «криваво-чорна» складові тіньової економіки є найбільш небезпечними, неприховані злочинними формами, існування яких створює суспільству величезну економічну і моральну шкоду. З тіньовою економікою тісно пов’язана проблема корупції. Для подолання цих вкрай небезпечних явищ необхідно ліквідувати зони правового вакууму, які провокують розширення «тінізації» та криміналізації вітчизняної економіки, не дають можливості залучати до відповідальності за злочини, здійснені, у сфері ринкових відносин. Правові заходи боротьби з тіньовою економікою повинні включати також законодавчі акти про попередження зловживань та злочинів на ринку цінних паперів тощо [1].

На сьогодні виконані заходи не дають бажаного ефекту. Так, з цього приводу зазначив директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин, – «Я не бачу, на жаль, жодного свідчення, що відбувається детінізація економіки. Хай уряд наведе приклади... Адже заробітні плати як були, так і залишаються «в тіні», зважаючи на обурення підприємців високим податковим адмініструванням, а саме посилення адміністративно-податкового тиску. Це також не є чинником детінізації. Не видно, яким чином розширюється зайнятість, при чому ефективна зайнятість, в економіці, що могло б також свідчити про детінізацію. І про те, що відбувається реальне економічне зростання, більше, ніж планував уряд, мені важко сказати. Зокрема, оцінка перших двох місяців не є підставою, щоб надто радіти щодо стрімкого економічного зростання» [2].

Отже, необхідно приділити цьому явищу значної уваги. Тому що виявлення тіньового сектора економіки за рахунок подальшого розвитку соціально-орієнтованих ринкових відносин і вдосконалення механізму господарювання є запорукою соціально-економічного прогресу нашого суспільства.

Література:

1. Засянська О.В. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою / О.В. Засянська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 5. – С. 76-84.

2. Експерти: модель нинішньої влади не сприяє детінізації економіки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden/ua/News/47240.