Токунова Анастасія Володимирівна

Інститут економіко-правових досліджень НАН України

Токунова Тетяна Вікторівна

Донбаський державний технічний університет

Окремі питання активізації науково-дослідної роботи студентів

Важко переоцінити значення участі студенів у науково-практичних заходах: конференціях, конкурсах тощо. Це формує навички щодо відстоювання власної думки, публічного виступу, написання наукових робіт. Крім того, суперництво стимулює поглиблення знань з різних питань, що допомагає у виробленні та закріпленні навичок самоосвіти та самовдосконалення. Інший досвід – комунікативний. На подібних заходах учасники, спілкуючись між собою, обмінюються досвідом та контактами, вчаться поважати відмінні від своїх традиції та погляди.

Слід також сказати, що не завжди студенти мають можливість брати участь у таких заходах, оскільки іноді не є достатнім чином поінформованими про їх проведення. Навіть у провідних вищих навчальних закладах (як правило, зі статусом «національних»), де роботі в галузі науки, в тому числі студентської, приділяється багато уваги, існує прошарок студентів, не охоплених такими даними. Що стосується більш дрібних або таких, що фінансуються гірше, навчальних закладів, там дана ситуація є великою мірою незадовільною.

Звичайно, більшість сучасних студентів мають можливість знаходити інформацію про подібні заходи в мережі Інтернет. Проте для цього, по-перше, є необхідною достатньо жорстка мотивація на здійснення такої роботи, а, по-друге, студент може просто не знайти дану інформацію. Конференції, на які в результатах пошуку видаються посилання є, як правило, заочними, з простим виданням збірок доповідей. Більше того, на багатьох із них відсутній редакційний відбір тез, які надалі буде включено до збірки наукових праць за результатами конференції. Тобто прийнято може бути будь-яку роботу, незалежно від її якості. Це призводить до відсутності у студента стимулу до покращення рівня робіт, які подаються до участі в науковому заході. Крім того, участь у таких конференціях не надає можливості розвивати і комунікативні, ораторські, полемічні навички.

Що ж стосується конференцій, на яких себе можна проявити, слід сказати наступне. Найбільш докладним та повним переліком подібних конференцій є План проведення науково-методичних конференцій та науково-практичних семінарів з проблем вищої освіти і науки професорсько-викладацького складу в системі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Так, зазначено назву наукового заходу, установу, відповідальну за його проведення, місце та термін проведення, кількість учасників та співорганізаторів. Щодо контактів організаторів, в більшості випадків вказано телефони та електронні адреси. Тут слід сказати, що, по-перше, знайти даний документ, не знаючи його точної назви, достатньо складно. По-друге, навіть за наявності вказаної інформації участь у заході буде сумнівною. Річ у тому, що інформаційні листи з конкретними відомостями для більшості конференцій знайти достатньо складно, оскільки на сайтах укладачів часто відповідних даних не міститься. Виходом тут можуть стати телефонні запити або написання електронних листів до організаторів. Що стосується першого, даний спосіб буде доцільним лише в тому випадку, якщо конференція проводитиметься у місті знаходження студента, що обумовлено достатньо високою вартістю міжміських розмов. Стосовно листування інтернетом, слід сказати, що не всі оголошення про конференції містять електронні адреси. Таким чином, вбачається доцільним зобов’язувати організаторів конференцій, які подають дані до подібних Планів, обов’язково зазначати електронну адресу для подальшого листування. Крім того, пропонується зобов’язати за запитом на цю адресу організаторів надсилати лист-запрошення або основні відомості про конференцію. Останню пропозицію висунуто з тієї причини, що іноді відповіддю на запит є перелік телефонів, за якими необхідно додзвонитися щоб отримати інформацію.

Крім того, зважаючи на підвищення ролі інформатизації суспільства, особливо верстви студентів, корисним буде централізоване сповіщення зацікавлених про конференції, які плануються до проведення. На сьогодні вже існують деякі приватні ініціативи за цим напрямком (див., наприклад, розсилки «Освітнього порталу» (http://www.osvita.org.ua/), оголошення щодо України наукової мережі Science-Community.org), проте ґрунтовного уявлення щодо всіх або навіть більшості конференцій, які проводяться в Україні, вони не надають. Саме тому пропонується створити на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України можливість на централізовану підписку на подібні новини.

Крім того, для тих вищих навчальних закладів, які не мають можливості проводити постійну наукову підготовку студентів на високому рівні, вихід може бути у співпраці з науково-дослідними установами. Останні є міцними науковими осередками, які, крім іншого, володіють інформацією про заходи, що проводяться у науковій спільноті. Для цього крім постійної співпраці можливо, наприклад, проведення виробничої практики для студентів, які цікавляться дослідженнями, в подібних установах. Це надасть необхідні професійні зв’язки, а також – можливе бажання для студентів продовжити своє навчання в аспірантурі, яка зазвичай при науково-дослідних інститутах функціонує, працювати у науковій сфері.