Педагогические науки /5. Современные методы преподавания.

Kлочкова Т.І.

Сумський національний аграрний університет, Україна

Особливості діяльності викладача ВНЗ.

В результаті змін, що відбуваються в сучасному суспільство, воно потребує всебічно розвинених соціально активних особистостей, які мають фундаментальну наукову освіту, багату внутрішню культуру. Не дивлячись на те, що для будь-якого кваліфікованого спеціаліста необхідні глибокі знання, для педагогічної діяльності особливо важливі професійно значущі особистісні якості. Становлення педагога – це в першу чергу формування його як особистості і лише потім – як професійного працівника, що володіє спеціальними знаннями в певній галузі педагогічної діяльності.

Якість викладацької діяльності у вузі залежить від шести факторів: статусу вузу як наукового і навчального центру, його готовності до саморозвитку в цьому плані, згуртованості педагогічного колективу на основі сучасних концепцій освіти, педагогічного потенціалу організації та осіб, що входять в даний вуз, володіння викладацьким складом новими вузівськими технологіями, рівня професійної культури викладачів. Останній фактор є системоутворюючим і одночасно виступає в якості критеріального показника розвитку і саморозвитку вузу. У сучасній вузівській педагогіці росту професійної майстерності викладача надається велике значення, оскільки в ньому проявляються найважливіші стимули активності студентства і він виступає потенціалом зростання вузу.

Однак серйозних наукових досліджень з діагностики, аналізу та оцінки якості викладацької діяльності у ВНЗ поки що немає. Тільки в психології є ряд робіт з педагогічної рефлексії діяльності викладача вузу, де розглядаються окремі показники педагогічної культури викладача вузу, вимоги до особистості викладача, його професійної компетентності . В тій чи іншій мірі визначилися деякі спільні позиції з аналізу та оцінки діяльності викладача вузу, які включають:

* Вищий показник професійної культури викладача, тобто гармонійне поєднання його викладацької та науково-дослідницької діяльності;
    * Співвідношення теорії і фактологічного знання і досвіду, взаємозв'язок знань, умінь і навичок при провідній ролі знань;

 * Якість роботи викладача, визначається його вмінням освоювати сучасні дидактичні технології і з'єднувати їх відповідними авторськими методиками;
   * Майстерність викладача, безпосередньо пов'язане з його здатністю мотивувати навчальну діяльність студентів та організовувати її як дослідження, творчість і самостійне рішення проблеми;

* Відношення викладача до своєї праці, що залежить від його загальної культури, володіння універсальними знаннями, а також орієнтації на нову парадигму вузівської освіти, що включає в себе перехід до багатоваріантної системі освіти, реалізацію особистісно-орієнтованої освіти, використання ринку освітніх послуг, системного підходу в інноваційних процесах і ін.

В цілому наука підходить до того, що цілісна особистість викладача вузу є основним фактором зростання його професійної культури.
Викладач вузу - перш за все представник певної культури, її служитель, діяч, творець; оскільки наука становить стрижень сучасної культури, то викладач одночасно - людина високого рівня вихованості і має провідні властивості сучасної людини: гуманність, демократичність, працьовитість. Як представник науки він є майстром-професіоналом своєї справи, методистом, організатором, ерудитом. Як колезі, викладачеві вузу властиві колегіальність, досвідченість, принциповість, самокритичність і вимогливість до себе.

До безпосередніх функціональних обов'язків викладача вищої школи належать такі:

· підготовка навчальних курсів, їх методологічне і методичне забезпечення, вибір засобів інформаційної (аудіо, відео, комп'ютерної, телекомунікаційної та ін.) підтримки.

· створення навчальних, тренінгових і контролюючих програм, у тому числі комп'ютерних.

· авторська участь у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників.

· читання лекцій, проведення лабораторних, семінарських та інших практичних занять, конференцій, тощо.

· організаційно-методичне забезпечення практики студентів і участь у її проведенні.

· пошук і розробка нових педагогічних методів і освітніх технологій підвищеної ефективності.

· консультаційна та інша індивідуальна робота зі студентами.

· пошук джерел фінансування наукових досліджень і споживачів наукових розробок.

· планування, організація й виконання наукових досліджень і конкретних практичних розробок.