Ігнатова Неллі Миколаївна,

Державний вищий навчальний заклад

«Національний гірничий університет», Україна

кафедра перекладу, доцент,

м. Дніпропетровськ, 49064,

в. Ногінська, 15/1

дом.тел.:59-45-17

e-mail: lena_dp@list.ru

Філологічні науки/6.

Актуальні проблеми перекладу

Ігнатова Н.М.

Державний вищий навчальний заклад

«Національний гірничий університет», Україна

Специфіка перекладу наукового стилю

Знання іноземної мови та професійна компетентність є важливими шляхами рішення соціальних та професійних задач підготовки перекладачів.

Читання та переклад спеціальної науково-технічної літератури, вміння спілкуватися на професійні теми, вміння вести технічну та ділову документацію – складові навчання майбутніх перекладачів.

Розуміння спеціалізованих технічних текстів має свої особливості та по праву вважається складним видом перекладу.

Слід відмітити, що сфери і ситуації професійного спілкування фахівцями в різних сферах професійної комунікації надзвичайно широкі.

Вивчення мови будь-якої спеціальності характеризується складністю засвоєння великої кількості термінів і спеціальних понять.

Майбутні викладачі повинні бути ознайомлені з теорією перекладу.

Перед початком роботи перекладач повинен встановити, який з видів текстів він опрацьовує.

Технічні тексти та тексти природознавчих наук потребують спеціальних методів перекладу.

Науково-технічні текти характеризуються тим, що в них знання предмета є більш важливим, ніж знання мови і поширюється на знання спеціальних термінів.

Тип тексту визначає, як слід його перекладати. Тип тексту підказує вибір методів і засобів перекладу.

В межах наукового стилю розрізняють академічний і науково-популярний підстилі. Перший орієнтований на підготовленого читача,другий – на нефахівця або на недостатньо підготовленого адресата.

В структурі наукового стиля виділяються підстилі і за галузями наукових знань. Можлива диференціація особливостями окремих наук, наприклад фізики, хімії, екології тощо. Основні риси наукового стиля це підкреслена логічність, змістовна точність, інформаційна насиченість об’єктивність викладання тощо. Багаточисленна термінологія представляє цей лексичний пласт.

Основу мовленнєвого оформлення наукових текстів складає стандартизованість – вибір клішированого мовленнєвого варіанта (морфологічний рівень).

До синтаксичних особливостей оформлення науково-технічних текстів слід віднести використання клішированих структур, широку систему елементів зв’язку тощо.

Наукова мова характеризується ускладненим синтаксисом, використанням складносурядних і складнопідрядних конструкцій, складністю простих речень з різноманітними відокремленими зворотами, пасивними конструкціями.

Лексичне оформлення науково-технічних текстів відрізняється, перш за все, насиченістю вузькоспеціальними і загальнонауковими термінами. Це пояснюється специфікою термінів, їх однозначністю, точністю, інформативністю.

Наукові тексти розподіляються на наукові, науково-реферативні, науково-довідкові, навчально-наукові.

Наукові тексти: монографії, наукові статті, наукові доповіді.

Засоби масової інформації публікують статті науково-популярного характеру. Такі статті виходять за наукового стиля і виконують інформаційну функцію. Теоретична спрямованість змісту висловлюється у використанні лексичних і синтаксичних особливостях наукового-мовлення. Виділяється підстиль наукової публіцистики, куди входять такі мовленнєві жанри, як «стаття», «хроніка», «огляд», «інтерв’ю», «репортаж».

Одним з видів інформаційних видань є реферативні журнали, де публікуються анотації, реферати. Оформлення даних типів текстів має національну специфіку в різних культурах.

Науково-довідковий тип тексту реалізується в довідниках.

Навчально-науковий тип – підручники, навчальні посібники.

Окремо серед мовленнєвих жанрів наукового стиля стоять патент, промислова реклама, технічна інструкція.

Основним завданням перекладу, як засобу міжмовної, є збереження інформаційної цілісності. Іншим аспектом є збереження загального стилістичного спрямування тексту.

Перекладач має володіти теоретичними знаннями у галузі перекладу різностильових та різножанрових текстів, знаннями щодо етапів перекладацької діяльності та методів її здійснення, мати поняття про адекватність та еквівалентність у відношенні до наукового перекладу, про стилетворчі складові тексту і засоби їх відображення при перекладі тощо.

У процесі підготовки майбутніх перекладачів важливо не лише ознайомити студентів з метою та стратегіями науково-технічного перекладу, але й визначити критерії для оцінки якості результатів перекладу.

«Чорновий переклад» - передає основний зміст оригіналу, але з деякими неточностями в термінології .

Редагування перекладу редактором повинно видати «точне застосування спеціальної термінології».

Перекладач повинен будувати свою роботу на міцній науковій основі, провести глибокий філологічний аналіз тексту, дбати щоб переклад був доступний даному адресату.

Професійна компетентність перекладача та знання мови є важливими шляхами рішення соціальних та професійних задач підготовки фахівців.

Література

1.Алесєєва І.С. Професійний тренінг перекладача. – вид. «Союз», 2001.-258 с.

2. Валеева Н.Г. Введение в переводоведение. – М.: Изд-во РУДН, 2006.

3. Головін В.М. Переклад економічної термінології. – К.: Наука, 2005. – 187 с.

4. Кияк Т.Р. Теорія і практика перекладу (німецька мова) - Вінниця: Нова книга, 2006.-592 с.