ВОДЬКО А.А.

Науковий керівник: к.ф.н., старший викладач Давиденко Е.М.

Донецький університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ В УПРАВЛІННІ

 

У всьому світі зростає кількість жінок, які беруть участь в управлінні на мікро- на макрорівнях в економічній сфері. Аналізуючи данні XX ст. можна зазначити, що жінки активно включаються в усі сфери діяльності, не залишивши без уваги і сферу управління. Підтвердженням цього є формування нової соціальної категорії «ділових жінок», тому можна зазначити, що одним з найактуальніших питань сучасної психології управління є гендерні відмінності в стилях управління. Однак у більшості країн світу ще досить мала кількість жінок, які займають адміністративні посади хоча їх частка стрімко зростає. Як свідчать дані Європейської мережі інформації та документації, цей показник в Європі в кінці 90-х років був таким: Бельгія – 37%, Данія – 25%, Нідерланди – 13%, Австрія – 48%, Фінляндія – 23%, Швеція – 46%, Англія – 50%. Все вищезазначене зумовлює актуальність даної теми [1].

Вагомий внесок у розробку сучасної теорії проблематики гендерних аспектів в управлінні зробили вітчизняні вчені, такі як Х. Плєцан, Н. Ходирева, В. Королько, Л. Трофименко тощо, а також і зарубіжні автори: О. Шушляпин, А. Сердюк, Е. Єгорова-Гантман, Р. Матвеєв та інші.

Метою роботи є визначення основних гендерних аспектів в управлінській сфері.

Дослідження свідчать, що положення жінки в суспільстві залежить, здебільшого, від двох факторів:

-       статево-рольовий стереотип поведінки;

-       традиційні для соціуму культурні, психологічні і соціальні стандарти.

Підтвердженням цього, є традиційний розподіл чоловічих і жіночих  професії, посад, сфер діяльності. Однак, цей поділ носить традиційно-побутовий, а не науково обґрунтований характер. Звичайно, певні обмеження можуть регламентувати сфери жіночої участі, але вони не завжди мають об'єктивну основу.

З проведеного аналізу є підстави стверджувати, що в наший економіці склалася гендерна асиметрія, що привела до прихованої дискримінації жінок у сфері управління. Вона помітно виявляється при гендерному аналізі різних рівнів управління. Якщо в нижчих і середніх ланках частка жінок в апараті управління є значущою, і це ні у кого не викликає здивування, то представництво жінок на вищому рівні управління украй незначне.

В управлінській практиці гендерні аспекти охоплюють особливості різних підходів до керівництва колективом, особливості міжособистісних відносин з урахуванням чоловічої і жіночої психіки і характерних рис інтелекту. Дослідження по порівнянню ділових і психологічних якостей жінки і чоловіка показали, що за низкою параметрів існують певні відмінності. Разом із тим, у наукових експериментах не знайшли підтвердження міркування про відмінності в розумових здібностях до навчання, якостях характеру і темпераменту у представників обох статей.

Зазвичай виділяють два підходи у відмінностях психології управління лідерських властивостей у чоловіків і у жінок.  Перший підхід визначальною мірою вважає біологічний статевий диморфізм (– це фізичні відмінності між обома статями, зумовлені біологічно.), який доповнюється системою відмінностей (нерівностей) психофізіологічних реакцій, когнітивних процесів, здібностей, мотивацій та інтересів у чоловіків і жінок. Другий підхід визначальним вважає соціально-культурні детермінації, і при цьому вводиться поняття гендеру, яке на відміну від статі є біологічно детермінованою характеристикою висловлює складний процес соціально-культурних відмінностей у чоловічих і жіночих ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках і їх результат – конструкт гендера. При першому підході особливості розвитку чоловічого і жіночого мозку запрограмовані генетично.

Виходячи з нейробіологічних відмінностей статей при обліку психологічних особливостей управління персоналом можна зазначити наступні відмінності: у жінок більш розвинене вербальне мислення, у той час, як у чоловіків – абстрактне; при прийнятті рішень жінки більше вдаються до інтуїції, чоловіки користуються абстрактними понятійними схемами (з нейробіологічних позицій це обумовлено різним розподілом функцій між лівою і правою півкулями головного мозку у чоловіків і жінок); у чоловіків виявлено схильність до абстрактної роботи, а рутинна робота лягає на плечі жінок [2].

В умовах становлення ринкової економіки в Україні значно розширюється дрібний і середній бізнес, в якому керівниками стають жінки. Ця тенденція відповідає процесам, що відбуваються в країнах з розвиненою ринковою економікою, де жінки очолюють приблизно 30 % малих і середніх фірм. Передбачається, що в недалекому майбутньому ця частка складе 50 % підприємств [3].

Таким чином, аналіз демографічної ситуації та сучасних тенденцій розвитку економіки дозволяють прогнозувати подальше зростання жіночого компоненту в економіці, і зокрема, в управлінні.

 

Список використаних джерел:

1.     О. Шушляпин, А. Сердюк, Гендерное неравенство: два полюса в психологии управления лидеров – мужчин и женщин // Консультант директора, №1 (277), 2007, С. 25 – 29.

2.     В.К. Кошкина, Гендерные особенности управленческой деятельности: культурно-исторический и психофизиологический аспект// Инновации в образовании, №4, 2010, С.130 – 143.

3.     http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VKPI/FPP/2009-1/08_Lompuh.pdf