Кричко Т. І

Тернопільський медичний університет імені В. Горбачевського

Функціональні особливості адаптації до фізичних навантажень серцево – судинної системи студентів медичного університету.

Погіршення стану здоров’я населення супроводжується скороченням середньої тривалості життя. Різниця у тривалості життя чоловіків та жінок досягає значних цифр. Провідними причинами захворюваності та смертності в нашій державі вже багато років залишаються серцево-судинні захворювання (О.П.Волосовець, 2002; В.Г. Майданник 2003, 2004).

Зростання захворюваності та смертності від ішемічної хвороби серця (ІХС) спостерігається у всьому світі. В той же час ІХС значно “помолодшала”, при цьому показники захворюваності та смертності від ІХС у чоловіків суттєво переважають. За останні 10 років у 23 країнах світу смертність серед чоловіків віком 35-44 роки збільшилася в середньому на 60%, у тому числі в Україні на 62% (В.М. Лехан, 2001; S. Natarajan, 2003). В загальній структурі смертності хвороби системи кровообігу зросли на 5% (Л.Т. Малая, 1999; В.М. Корнацький, 2000; І.П. Мінков, 2002 ).

Серцево-судинні захворювання у дорослих нерідко є продовженням тих процесів, що починають формуватися ще в дитячому віці (V.H.Koch, 2000, 2003). Їх появі сприяють фактори ризику серцево-судинних захворювань у вигляді порушень кінетичного режиму, нераціонального харчування, паління, вживання алкоголю, наявності стресогенного середовища тощо (А.А.Александров, 1998; С.С.Острополец, 2001; A.F. Schutte, 2003; M.Knoflach, 2003). Наявність фактора одного фактора і тим більше їх сукупність помітно збільшує індивідуальну небезпеку виникнення хвороби (Ю.М. Поздняков, 1997; F. Azizi, 2002).

Зростаюча соціальна значимість фізичної культури в сучасному суспільстві визначається в першу чергу повноцінно фізично розвинутими громадянами, збереженням генофонду нації. Несприятлива економічна ситуація,складні економічні і соціальні умови негативно впливають на рівень розвитку громадян та сприяють погіршенню здоров’я, що призводить до зростання захворюваності молодих людей.

Значна частина (близько 80-90%) юнаків і дівчат України мають відхилення у стані здоров’я або дуже низьку фізичну підготовленість. Наприклад, за останні 10 років показник захворюваності громадян збільшився у 1,8 рази, у тому числі захворювання системи кровотворення — в 6 раз. Цьому сприяє проблема обмеження рухової активності школярів, яка все більше привертає увагу вчителів фізичної культури. Науково-технічний прогрес, що супроводжується бурхливим розвитком техніки, телебачення, впровадженням інноваційних технологій в систему навчання школярів призводить до погіршення кровотоку знижується працездатність, пам'ять, інтелект, зір, слух, витривалість до навантажень і т.п. Через раптові судинні захворювання - інфаркти та інсульти ідуть з життя чи стають інвалідами діти, молоді люди, що знаходяться на вершині кар'єри, чи в той період, коли вони досягли бажаного соціального статусу. Незважаючи на велику увагу сучасної медицини до цієї проблеми, нажаль, досягнення тут більш ніж скромні. Тому ми, як фахівці фізичної культури, повинні загартовувати дитячий організм до фізичних навантаження.

Отже ця проблема повинна вирішуватися негайно, щоб у майбутньому наші діти і внуки не ставали тягарем для суспільства. Адже здорові діти, молоді юнаки і дівчата - це в майбутньому розумна і повноцінна нація.

Проблеми адаптації до фізичних навантажень інтенсивно вивчаються (Иорданская Ф.А., Юдинцева М.С., 1999). Сучасний спорт є унікальною ареною дослідження адаптаційних можливостей організму людини, де з’ясувалося, що прояви адаптації при різних фізичних навантаженнях досить різноманітні ( Граевская Н.Д., 1975). Особливістю адаптації при цьому є різноманітність дії умов зовнішнього середовища, які по різному впливають на людину і постійно ускладнюються. Кожний черговий етап фізичного вдосконалення пред'являє особливі вимоги до організму (Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г., 1988)

При вивченні впливу навантажень на організм адаптація розглядається як процес цілеспрямованого збільшення його функціональних можливостей, ефективності забезпечення м’язової діяльності, підвищення спеціальної працездатності, підтримання гомеостазу та більш повне використання резервів (Харитонова Л.Г., 1990,1995; Матвєєв Л.П., 1999). Надійним індикатором рівня пристосувальних реакцій на виникаючі внутрішні і зовнішні впливи в умовах інтенсивних фізичних навантажень може слугувати функціональний стан серцево-судинної системи, яка найбільш оперативно реагує на м’язові зусилля і лімітує працездатність організму [Карпман В.Л., Меркулова Р.А., 1994]

Процес адаптаційних пристосувань серцево-судинної системи супроводжується тоногенною дилятацією порожнини лівого шлуночка та гіпертрофією міокарду, вдосконаленням функцій збудження, обміну речовин, нервової і гуморальної регуляції діяльності серця [Граєвська Н.Д., Гончарова Г.А., 1975; Дорофєєва О.Є., 2002]. Однак аналіз наукової літератури не дає нам змоги стверджувати, що існує повна одностайність у розумінні характеру та перебігу довготривалих пристосувальних реакцій серцево-судинної системи. Доволі часто зустрічаються неоднозначні та суперечливі погляди у цій площині. На сам перед це стосується змін параметрів центральної гемодинаміки, артеріального тиску, проблеми співвідношення процесів гіпертрофії та дилятації при фізичних навантаженнях різної спрямованості [Фомин Н.А.,1984 Граєвська Н.Д., Гончарова Г.А., 1997; Агаджанян М.Г., 2001; Іванюра І.О. з співав. 2004;].

Тому подальші дослідження цієї проблеми є надзвичайно актуальними, оскільки без визначення чітких критеріїв адаптації серцево-судинної системи неможливо оцінити характер змін, які відбуваються в організмі при фізичних навантаженнях, прогнозувати можливість порушень стану здоров’я і раціонально організувати процес фізичного виховання.

Список використаної літератури.

1. http://www.zdorovieinfo.ru/kak-ne-umeret/kak-ne-umeret-articles?article=327662

2. Дорофєєва О.Є. Роль оксидативного стресу у формуванні гіпертрофії міокарда у спортсменів циклічних видів спорту // Медичні перспективи. - 2002. - Т.7, № 4. - С. 101-104.

3. Харитонова Л.Г. Типы адаптации в спорте Л.Г. Харитонова. Омск: ОГИФК, 1991. – 199с.