Організація і керівництво фізичним вихованням у вищому навчальному закладі: спеціальне медичне відділення

Леонід Фоменко

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Актуальність дослідження. Зміст фізкультурно-спортивної діяльності конкретизується через мотиваційну сферу, що включає в себе мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації. До рушійних сил людської поведінки відносяться також почуття й емоції. Мотиваційна сфера визначає не тільки актуально здійснювану діяльність, але й перспектив у подальшогорозвитку діяльності у бажаному напрямку [1].

Конкретною ж рушійною силою процесу фізичного виховання є протиріччя між цільовою настановою, що фіксує бажану якість і пов'язану зі змістовною стороною особистості (початковий морфофункціональнийстан організму), і процесом діяльності, що здійснюється, (фізичним вихованням), що змінюється в залежності від педагогічних умов і пов'язаним з динамічною стороною особистості, її функціональними можливостями.

Від правильно обраної мети, коректної цілеспрямованості (прийняття рішення про мету) залежать вибір засобів і методів здійснення педагогічної діяльності викладача з фізичного виховання, конкретний її результат [3].

У педагогічних дослідженнях, які спрямовані на вивчення та вдосконалення фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах, як правило, аналізується якась одна сторона даної проблеми ‒ "викладацька" чи "студентська" [2, 3].

В процесі навчання у ВНЗ фізичне навантаження на тлі розумової і психічної напруги може служити фактором, що компенсує можливий несприятливий вплив стресових ситуацій. При цьому мова може йти не просто про фізичні вправи, що компенсують, а про значні фізичні навантаження [4].

Метою фізичного виховання у вузах є сприяння підготовці гармонійно розвинених, висококваліфікованих фахівців. У процесі навчання у вузі за курсом фізичного виховання передбачається вирішення наступних завдань:

· виховання у студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей, готовності до високопродуктивної праці;

· збереження і зміцнення здоров'я студентів, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, підтримка високої працездатності протягом усього періоду навчання;

· всебічна фізична підготовка студентів;

· професійно-прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей їх майбутньої трудової діяльності;

· набуття студентами необхідних знань з основ теорії, методики і організації фізичного виховання і спортивного тренування, підготовка до роботи в якості громадських інструкторів, тренерів і суддів;

· вдосконалення спортивної майстерності студентів ‒ спортсменів;

· виховання в студентів переконаності в необхідності регулярно займатисяфізичною культурою і спортом.

Процес навчання організовується в залежності від стану здоров'я, рівня фізичного розвитку та підготовленості студентів, їхньої спортивної кваліфікації, а також з урахуванням умов і характеру праці їхнього майбутнього професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Одним із головних завдань вищих навчальних закладів є фізична підготовка студентів. У вищому навчальному закладі загальне керівництво фізичним вихованням і спортивно-масовою роботою серед студентів, а також організація спостереженьза станом їхнього здоров'я покладено на ректора, а конкретне їх проведення здійснюється адміністративними підрозділами та громадськими організаціями вузу.

Безпосередня відповідальність за постановку та проведення навчально-виховного процесу з фізичного виховання студентів відповідно до навчального плану та державної програми покладена на кафедру фізичного виховання вузу. Масова оздоровча, фізкультурна та спортивна робота проводиться спортивним клубом спільно з кафедрою і громадськими організаціями.

Медичне обстеження і спостереження за станом здоров'я студентів протягом навчального року здійснюється поліклінікою або здравпунктом вузу.

Заняття є основною формою фізичного виховання ввищих навчальних закладах. Вони плануються в навчальних планах з усіх спеціальностей, та їхпроведення забезпечується викладачами кафедр фізичного виховання.

Самостійні заняття сприяють кращому засвоєнню навчальногоматеріалу, дозволяють збільшити загальний час занять фізичнимивправами, прискорюють процес фізичного вдосконалення, єодним із шляхів впровадження фізичної культури і спорту в побут і відпочинокстудентів.

У сукупності з навчальними заняттями правильно організовані самостійні заняття забезпечують оптимальну безперервність іефективність фізичного виховання. Ці заняття можуть проводитися у поза навчальний час за завданням викладачів або в секціях.

Фізичні вправи в режимі дня спрямовані на зміцнення здоров'я підвищення розумової і фізичної працездатності, оздоровлення умов навчальної праці, побуту і відпочинку студентів, збільшення бюджету часу на фізичне виховання.

Масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи спрямовані на широке залучення студентської молоді до регулярних занять фізичною культурою і спортом, на зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичної і спортивної підготовленості студентів. Вони організуються у вільний від навчальних занять час, у вихідні та святкові дні, в оздоровчо-спортивних таборах, під час навчальних практик, табірних зборів тощо.

Основним принципом при визначенні змісту роботи в різних навчальних відділеннях є диференційований підхід до навчально-виховного процесу. Його суть полягає в тому, що навчальний матеріал формується для кожного навчального відділення з урахуванням статі, рівня фізичного розвитку, фізичної та спортивно-технічної підготовленості студентів. Навчально-виховний процес у відділеннях проводиться відповідно донауково-методичними основами фізичного виховання.

Програмний матеріал на навчальний рік розподіляється з урахуванням кліматичних умов та навчально-спортивної бази. Заняття організуються за циклами, кожен з яких за своїм змістом повинен бути підготовчим до наступного циклу.

Для проведення практичних занять з фізичного виховання на кожномукурсі створюються навчальні відділення: основне, спортивного вдосконалення та спеціальне. Кожне відділення має особливості комплектування специфічні завдання.

Першим критерієм розподілу студентів з навчальних відділеннях є результати їх медичного огляду, який проводиться на кожному курсі на початку навчального року. Після проходження обстеження лікар визначає стан здоров'я, фізичний розвиток кожного студента і розподіляє його в одну з медичних груп: основну, підготовчу або спеціальну.

Другим критерієм є рівень фізичної і спортивно-технічної підготовленості, який визначається на перших заняттях після перевірки стану фізичної та спортивно-технічної підготовленості.

В результаті медичного обстеження та контрольних перевірок фізичної та спортивно-технічної підготовленості на підготовче навчальне відділення зараховуються студенти, віднесені за станом здоров'я, рівня фізичного розвитку та підготовленості до основної і підготовчої медичних груп.

Розподіл за навчальним групам цього відділення проводиться з урахуванням статі та рівня фізичної підготовленості. У методиці проведення занять у цих групах дуже важливий облік принципу поступовості в підвищенні вимог до оволодіння руховими навичками іуміннями, розвитку фізичних якостей і дозування фізичних навантажень.

Навчальний процес з фізичного виховання в спеціальному навчальному відділенні переважно спрямований на: зміцнення здоров'я, загартовування організму, підвищення рівня фізичної працездатності; можливе усунення функціональних відхилень у фізичному розвитку; ліквідацію залишкових явищ після перенесених захворювань; придбання необхідних і допустимих для студентів професійно-прикладних умінь та навичок.

Програма курсу цього відділення включає теорію, практичний програмний матеріал, обов'язковий для всіх навчальних відділень, професійно-прикладну фізичну підготовку, а також спеціальні засоби для усунення відхилень у стані здоров'я і фізичному розвитку. На теоретичних заняттях особлива увага приділяється питанням лікарського контролю, самоконтролю і методики фізичного виховання з урахуванням відхилень у стані здоров'я студентів.

Незважаючи на оздоровчо-відбудовну спрямованість занять у спеціальному відділенні, вони не повинні зводитися тільки до лікувальних цілях. Викладачі повинні прагнути до того, щоб студенти цього відділення придбали достатню різнобічну і спеціальну фізичну підготовленість, поліпшили свій фізичний розвиток і в результаті були переведені в навчальний підготовче відділення.

Якщо у студентів спеціального та підготовчого навчальних відділень в процесі навчальних занять покращилися стан здоров'я, фізичний розвиток іпідготовленість, то вони на підставі висновку лікаря та рішення кафедри за закінчення навчального року (або семестру) переводяться в наступну медичну групу або навчальне відділення. Якщо в результаті хвороби або інших об'єктивних причин спостерігається погіршення стану здоров'я, то студенти переводяться в спеціальну медичну групу в будь-який час навчального року.

1. Фізичне виховання / Коробков А.В., Головин В.А., Масляков В.А. ‒ К.: Вища школа, 1983. ‒ 220 с.

2. Коц Я.М. Спортивная физиология / Коц Я.М. ‒ М.: Физкультура и спорт, 1986. ‒ 160 с.

3. Мотиви занять фізичною куль туроюі спортом у вищій школі / Алексейчук І., Добровольська Н., Начата О. // Фізичне виховання, спорт і куль тураздоров’я у сучасному суспільстві: зб. наукових праць. – Луцьк, 2002. – Том 1. – С. 173-175.

4. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної куль тури / Ведмеденко Б.Ф. – К., 1993. – С. 123-126.