Л.М. Намлієва

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

СУЧАСНИЙСТАН ВИВЧЕННЯ РОСЛИННОСТІ ПІВНІЧНО–ЗАХІДНОГО ПРИАЗОВ'Я

Проблема біологічного різноманіття за останні роки визнана як одна з ключових проблем біологічної науки. Зокрема порівняльна флористика і безпосередньогеоботаніка за допомогою районування рослинного покриву й сортування рослинності врізних масштабах, закладають фундамент державного ведення державного кадастру біологічного різноманіття зрозширенням площ, що досліджуються.

Природні дослідження, спрямовані на вивчення рослинних угрупувань територіїУкраїни, зокрема геоботанічне районування було проведено наприкінці 19 століття.

Детальні геоботанічні дослідження пов'язані з іменами основоположників

геоботаніки – А.М.Краснова, Г.І. Танфільєва, Й.К.Пачоського, які вперше встановили найзагальніші закономірності географічного поширення, екології та походження степової рослинності.

Значний внесок у розвиток геоботанічних досліджень на Україні у свій час зробили Є. М. Лавренко, Ю.Д. Клеопов та ін. Помітний вклад в опис рослинності України внесено монографією Г.І Білика "Рослинність засолених грунтів України" (1963). Це узагальнююча робота про галофільну рослинність та її класифікаційну схему, де частково висвітлено особливості солончакових угрупувань північно–західного Приазов'я. Наприкінці 70–х р.р було завершено докладне геоботанічне районування України, яке завершилося виданням "Карти рослинності України" (1982), що розкриває основні закономірності синтаксонів рослинності. На Україні розроблено й типологічні та еколого–ценотичні схеми класифікації рослинності всіх типів.

Ще з довоєнних років здійснюється стаціонарне вивчення структурної організації рослинних угрупувань різних природних зон України, зокрема Причорноморської степової провінції, Приазово – Чорноморської підпровінції, Каховсько – Молочансько – Бердянського та Чаплинсько – Якимівсько – Приазовського округів.

Дослідженню цього регіону присвячено ряд наукових праць, починаючи з кінця 30–х років, в яких подано загальну характеристику флори окремих регіонів Приазов'я, зокрема північно–західного.

Деякі аспекти дослідження даної проблеми знаходимо в роботах Поповича В. Я.(1936); Левицької А. М. (1939) – подано коротку характеристику флористичного складу рослинного покриву південного узбережжя Молочного лиману і показано напрямки його подальшого розвитку. Характеристику флори окремих регіонів подано в роботах цілого ряду ботаніків. М.І. Алексеєнко (1950) вказує головні рослинніугрупування солончаків і солонцюватих грунтів Приазов'я; Краснова A.M. (1974)детально досліджує флору Північного Приазов'я та з подробицями описує рослинність і флористичні особливості Бердянської коси,( Кузьмичов А.І., Краснова A.M. (1974).

В 1946 році вийшла робота Білика Г.І, присвячена геоботанічним дослідженнямрослинного покриву околиць Молочного лиману, виділяючи: степи правого схилу,солонцюваті степи надлиманної лівобережної тераси і галофільну рослинність околиць лиману і рослинність пересипів з вказівкою домінуючих асоціацій, в більшості дегресивних від надмірного господарського навантаження.

Більш детальний флористичний склад рослинності північно–західного Приазов'я, зокремагалофільної і псамофільної, наведено Сакало Д. І (1958), який обгрунтував даніЛевицької A.M., Білика Г. І.івисновки комплексного вивчення Алтагірської лісової дачі співробітниками Дніпропетровського університету під керівництвом Бельгарда А.А. (1953). Останні відомості про рослинність Молочного лиману знаходимо в роботах Черевко С.П. (1969); Скрипко Г.С. (1976, 1980, 1990).

Дослідження рослинності України, зокрема Приазов'я, останніх десятиліть

завершилося виданням серії монографій"Рослинності України", а такожопублікуванням загального продромусу синтаксонів, складеного за матеріалами

численних наукових публікацій (Шеляг–Сосонко Ю.В., Дідух Я.П., Дубина Д.В.та ін., 1991). Однак цідосягнення відображають результати розвитку лише домінантного, або еколого – фітоценотичного напрямку класифікації. При характеристиці класифікаційних одиниць достатньо знати лише домінуючі види і немає потреби в детальній формальній обробці геоботанічних описів. Це закономірно привело до своєрідної наукової ізоляції вітчизняних дослідників, оскільки фітоценологи Західної Європи користувалися лише флористичними критеріями виділення синтаксонів.

В Україні розробка фітоценологічної класифікації розпочалася з 1980 року, з того часу опубліковано багато праць, якими охоплені різні типи рослинності.

Значний обсяг виконаних досліджень по розробці синтаксономії рослинного покриву України був систематизований в декількох попередніх списках синтаксонів(Шеляг–Сосонко, Соломаха, 1990; Шеляг–Сосонко та ін., 1989), а також в декількох більш повних синтаксономічних оглядах(Соломаха, 1993 а,б; 1995; Соломаха та ін., 1995). Наведений попередній список станом на 1994р(Соломаха, 1995) за останні роки був істотно доповнений, тому виникла потреба в упорядкуванні та доповненніпершого наближення синтаксономічної схеми (Соломаха; 1996).

Більш повно в Україні розроблена схема сегетальної, рудеральної, а також галофільної і лучної рослинності. Досить добре описано синтаксономічний склад високогірної рослинності Карпат і лісів Гірського Криму. Потребує подальшої розробки класифікація боліт та листяних лісів і степів, а також важливим завданням є складання класифікаційних схем стосовно заповідних територій України.

Останніми роками інтенсифікувалися дослідження рослинних угрупувань берегів Чорного і Азовського морів та вздовж приморської смуги Приазов'я. Це зумовило появу наукових праць, присвячених дослідженню окремих флористичних зон Причорномор’я (Войтюк Б.Ю., 2005), Приазов'я(Коломийчук В.П.,2012).

Накопичений матеріал дає змогу почати розробку класифікаційних схем різних типіврослинності (Андросова, Соломаха, 1996; Григора І.М.,Соломаха В.А.,2005,Намлієва, 1996, 2004,2008, 2011; 2012,Тищенко О.В.,1996, 2006).

Отже огляд публікацій протягом усіх історичних етапів вивчення теми показує, що дослідниками охоплено всі аспекти вивчення біологічного різноманіття.

Найбільш вагомий вклад у вивчення рослинності Північно–Західного Приазов'я внесли БіликГ.І, Сакало Д.І, Краснова А.М, Черевко С.П., Тищенко О.В., Коломийчук В.П.

Збільшилась кількість фундаментальних узагальнюючих робіт, монографій, у яких обгрунтовано важливі методологічні проблеми ботаніки.

Набуло поширення спеціальне вивчення окремих флороценотипів рослинності в окремих регіонах Приазов'я. Зросла їх якість. Удосконалюються методи і засоби дослідження рослинних угрупувань.

Відбувається поступова переорієнтація дослідників з еколого–фітоценотичного напрямку класифікації до флористичних методів виділення синтаксонів.

Аналіз комплексу наукової літератури даної теми показує, що залишаються перспективними або малодослідженими наступні напрямки дослідження:

– класифікація рослинного покриву певних регіонів зони і рослинних угрупуваньза методом Браун–Бланке.

– написання узагальнюючих робіт, монографій стосовнорослинностітериторіїпівнічно – західного Приазов'я.

– докладне вивчення біологія та екологія окремих видів рослин та їхзв'язків з окремими чинниками середовища.

– застосування методу фітоіндикації(Дідух, Плюта, 1994) як перспективного для експрес–оцінки величин екологічнихфакторів з наступним використанням її результатів для розв'язаннянизки теоретичнихпроблем та практичних завдань, пов'язаних з розробкою режиму охорони природнихекосистем.

Є потреба також в комплексних роботах з питань екології; рекреаційних зон, біорізноманіттяпівнічно–західного Приазов'я.

Література

1. Алексеенко М. И. О растительности засоленных почв Приазовья. – Труды НИИ биологии Харьковского гос. ун–та. – Т. 13. – 1950. – С. 105–115.

2. Андросова А.Ю., Соломаха Т.Д. Псамофільна рослинність Білосарайської коси і морського узбережжя поблизу м. Маріуполя. – Укр. фітоцен. зб. – Київ, 1996. – Сер. А. – Вип 1. – С.41–49.

3. БельгардА.Л.Лесорастительные условия и типологическая характеристика Старо–Бердянской, Алтагирской и Родионовских лесных дач. – Труды Днепропетровского гос. ун.–та. – Т. 38. – К.:Изд.–во КГУ, 1953.

4. Білик Г. І. Геоботанічний опис басейну ріки Молочної і Молочного лиману // Бот. журн. АН УРСР. – Т. III. – № 1–2. – 1946. – С. 51–58.

5. Білик Г.І. До класифікації галофільної рослинності Української РСР// Бот. журн. АН УРСР. – Т. XI. – № 4. – 1954. – С. 41–50.

6. Білик Г.І. Рослинність засолених грунтів України. – Київ: Вид.–во АН УРСР, 1963. – 297с.

7. Войтюк Б.Ю. Рослинність засолених грунтів північно–західного Причорномор’я. (сучасний стан, класифікація, напрямки трансформації, охорона). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 224 с.

8. Григора І.М.,Соломаха В.А. Рослинність України(еколого–ценотичний, флористичний та географічний нарис) – Київ: Фітосоціоцентр,2005. – 452 с.

9. ДідухЯ. П.., Плюта П. Г. Фітоіндикація екологічних факторів. – Київ: Наукова думка. – 1994 – 280 с.

10. Коломийчук В.П.Конспект флорысосудистыхрастенийбереговойзоныАзовского моря / под. ред..Т.Л. Андриенко. – Киев:Альтерпрес,2012. – 300 с.

11. Краснова А. М. ОчеркфлорыСеверногоПриазовья//Авторефер. дис. на соиск. ученой степени канд. биол. наук / 03. 00. 05.ботаника.– Киев,1974. – 28 c.

12. Кузмичов А. I., Краснова А.М. Рослинність тафлористичні особливості Бердянської коси// Укр. ботан. журн. – 1974. – Т.31. – №3. – С.304–310.

13. Краснова А.Н. Материалы к флористическомурайонированиюСеверногоПриазовья // Вопр. физиол., биохим., цитол. и фл. Украины. – Киев: Наук.думка, 1974. – С.5–8.

14. ЛевицкаяА.М. Растительностьбереговлимана Молочного (Азовское море) // Збірн. праць Дніпропетр. бот. саду. – Т. XVII: – №4. – 1939. – С.37–42.

15. Намлієва Л.М. Синтаксономіягалофільної рослинності Північно–Західного Приазов'я. // Укр. – фітоцен. зб. – Київ, 1996. – Сер. А. – Вип. 3. – С.25 –34.

16. Намлієва Л.М. Еколого–ценотичний розподіл солончаків лиману р. Молочної // Укр.фітоцен. зб. – № 10. – 1998. – С.84–95.

17. Намлієва Л.М. Солончакова рослинність північно – західного Приазов’я: закономірності розподілу// Біологічний вісник МДПУ імені Богдана Хмельницького. – Мелітополь, 2011. –№ 2. – С.58 – 63.

18. Намлієва Л.М. Псамофільно – степова рослинність північно – західного Приазов’я // Біологічний вісник МДПУ імені Богдана Хмельницького. – Мелітополь, 2012. – № 2 (2) – С.52 – 59.

19. Окснер A.M. Флора лишайників України: в 2–х т.–Т. 1.– К.: Вид–во АН УРСР. – 1956.–495с.

20. Окснер A.M. Флора лишайників України. – К.: Наукова думка, 1968. – Т.2.–Вип. 1.– 500с.

21. Пачоский И.К. По пескамДнепровскогоуезда. – Изв. Гос. Степн. запов. Аскания–Нова. – Вып. 1. – Херсон, 1922. – С.1–146.

22. Попович Ф.Я. Рослинність коси Обіточної північного узбережжя Азовського моря // 36. наук праць. – К. – Харків: Б.в.,1936. – С.ЗЗ –102.

23. Сакало Д.І. Ботанічна характеристика району Алтагірської біологічної станції Мелітопольського педінституту. – Мелітополь,1958. – С.5–70.

24. Скрипко Г.С. Рослинність островів Молочного лиману // Досягнення ботанічної науки на Україні:збірник наукових праць. – Київ,1976. – С.232–233.

25. Скрипко Г.С. Растительность // Методика изучениягеографииЗапорожскойобласти:сборник статей. –Ч.І. – Запорожье–Мелитополь, 1980. – С.51–60.

26. Скрипко Г.С. РастительностьокрестностейАлтагирскойбиологическойстанцииМелитопольского пединститута и проблема ее сохранения. – Мелитополь, 1990. – 38с.

27. Соломаха В.А. Синтаксономія, агротипологія та районування сегетальної рослинності України // Дис. докт. біол. наук. – Київ, 1993. –361с.

28. Соломаха В.А. Синтаксономія, агротипологія та районування сегетальної рослинності України // Автореф. дис.докт. біол. наук. –Київ, 1993. – 38с.

29. Соломаха В.А. Синтаксони рослинності України за методом Браун–Бланке та їх особливості. – Київ: Ун–т імені Т.Г.Шевченка, 1995. – 116с.

30. Соломаха В.А.Шеляг–Сосoнко Ю.Р., Дідух Я.П. та ін. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України // Київ:Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. –1995. –40с.

31. Соломаха В.A. Синтаксономія рослинності України //Укр.фітоцен. зб. – 1996, – Сер.А. – Вип.4(5). – 120с.

32. Тищенко О.В. Степова і псамофітно–степова рослинність заказника «Обіточна коса» // Укр. фітоцен.зб. – К.,1996. – Сер А. – Вип. 2. – С.63–72.

33. Тищенко О.В. Галофітна рослинність заказника "Коса Обіточна" // Укр. фітоцен.зб. – К.,1996. – Сер А. – Вип 3. – С. 14–25.

34. Тищенко О.В.Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. – Київ: Фітосоціоцентр,2006. – 156 с.

35. Шеляг–Сосонко Ю.Р., Голуб В.Б, Соломаха В.А. Синтаксономія класу Saticornieteafruticosaeгалофільної рослинності Європейської частини СРСР // Укр.ботан. журн. – 1989. – Т.46. – №3. – С.5–10.

36. Шеляг–Сосонко Ю.Р., ДидухЯ.П., Дубина Д.В. и др. ПродромусрастительностиУкраинской ССР. –К.: Наукова думка, 1991. –270с.

37. Шеляг–Сосонко Ю.В., Соломаха В.А. Синтаксономія трав'янистої рослинності рівнинної частини України. // Укр. ботан. журн. –1990. – Т.47. – №1. – С.14–19.

38. Шеляг–Сосонко Ю.В., Соломаха В.А., Міркін Б.М. Стан класифікації України за методом Браун–Бланке // Укр. ботан. журн.. – 1989. – Т.46. – №1 – С.5 – 11.