Біологічні науки/Структурна ботаніка і фізіологія рослин

Пюрко О.Є., Туровцева Н. М., Сорокіна Я.С.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького

Особливості пророщування дикорослих лікарських рослин

Вивчення особливостей пророщування дикорослих лікарських рослин є важливим на сьогодення, так як може забезпечити фармацевтичний та продовольчий ринок якісною цінною сировиною; дає можливість окультурити необхідні лікарські рослини та збільшити обсяг виробництва лікарських рослин. Для дикорослих видів фізіологічна різноякісність насіння є цінним пристосуванням, за допомогою якого реалізується генетичний потенціал виду, його збереження [1,3].

Метою дослідження є вивчення особливостей пророщування дикорослих лікарських рослин. Об’єктом дослідження стали наступні дикорослі лікарські рослини: ромашка(Chamomilla recutita), валеріана (Valeriana).

Результати експериментів по проростанню ромашки (Chamomilla recutita) з водою, 0,1% розчині солі (NaCl) та 0,2% розчині солі (NaCl) при кімнатній температурі з достатньою освітленістю показали, що на третій день інтенсивно проросло насіння з водою і становило більше 90% від усіх насінин, менш інтенсивніше проростання відбувалося у 0,1% розчині солі – більше 80% пророслих насінин, найменша кількість пророслого насіння у 0,2% розчині солі (NaCl). На п’ятий день у воді відсоток становив більше 95%, з 0,1% розчині солі (NaCl) більше 85%, у 0,2% розчині солі (NaCl) кількість насінин збільшилася на декілька відсотків. На сьомий день кількість пророслого насіння у воді з 0,1% розчином солі (NaCl) й з 0,2% розчином солі (NaCl) не змінилась. За весь період проростання, який становив сім днів найкраще проростання відбувалося у воді, менш інтенсивно у 0,2% розчині солі (NaCl) і найгірше у 0,1% розчині солі (NaCl) (рис.1). Пояснюється це тим, що проростання насіння у воді та різних розчинах з неоднаковою концентрацією, фітогормони гібереліни активуються не однаково, вони стимулюють насіння, яке знаходиться в стані спокою й беруть участь у процесі росту з різною активністю.

Рис.1. Проростання ромашки (Chamomilla recutita) в різних розчинах.

Аналіз отриманих експериментальних результатів по проростанню валеріани (Valeriana) (рис.2) показав, що на третій день найбільша кількість насінин проросла у 0,2% розчині солі (NaCl), найменша у воді та 0,1% розчині солі (NaCl), на п’ятий день насіння замочене водою залишилося у тому ж стані , а з 0,1% розчином солі почало інтенсивно проростати після чого кількість пророслих насінин не змінилася.

Рис.2. Проростання валеріани (Valeriana) в різних розчинах.

За всі дванадцять днів проростання валеріани інтенсивніше проростання відбувалося у воді й гірше у 0,1% й 0,2% розчинах солі. Це свідчить про більш сприятливі умови проростання у зразку з водою, тобто достатню кількість вологи, сприятливу температуру і доступ повітря (необхідного для дихання, що швидко підсилюється) [2]. Тоді, ферменти клітин перейшли із неактивного стану в активний; під дією ферментів нерозчинні запасні речовини перетворилися в розчинні (крохмаль у цукор, жири у гліцерин і жирні кислоти, білки в амінокислоти); зародок, використовуючи розчинні органічні речовини почав свій ріст. Причинами, що перешкоджають проростанню насіння, мабуть є водонепроникність шкірки, недорозвинення зародку, фізіологічний механізм гальмування проростання, наявність інгібіторів проростання, але основними умовами є наявність повітря, води, тепла, якщо будь якої з цих умов не буде – насіння не проростуть, а причинами загибелі зародків можуть стати шкідливі комахи, цвільові гриби, також пересихання під час збереження й занадто тривале збереження.

Дослідні результати по проростанню насіння валеріани (Valeriana) (рис.3) за масою довели, що найбільша маса після проростання у зразку з 0,1% розчином солі (NaCl), найменша з водою, це пояснюється меншою зволоженістю зразка з водою в період проростання.

Рис.3. Маса 100 насінин валеріани (Valeriana), в міліграмах, до проростання та після проростання.

Дослідні дані з проростання ромашки (Chamomilla recutita) (рис.4) за масою показали, що найбільша маса у зразку з водою, менша з 0,1% розчином солі (NaCl), і найменша маса пророслого насіння у 0,2% розчині солі (NaCl). Насіння ромашки здатне прорости з майже 100% схожістю за сім днів й концентрація солей - 0,1% та 0,2% не впливала на якість проростання, але кількість пророслих рослин була меншою.

Рис.4. Маса 100 насінин ромашки (Chamomilla recutita), в міліграмах, до проростання та після проростання.

Експериментальні дані показали, що найкращі результати були отримані зі зразками, пророщування яких відбувалось у воді. Шкідливою дією впливу солей є порушення процесів обміну. Під впливом солей відбуваються порушення ультраструктури клітин. Зниження продуктивності рослин в умовах хлоридного засолення визначається пригніченням їх росту, який є інтегральною характеристикою реакції рослин на зміну навколишнього середовища. Ступінь пригнічення рослин і зниження біомаси знаходиться в прямій корелятивної залежності від концентрації солі.

Список використаних джерел

1.Жатова Г.О. Загальне насіннєзнавство. Навчальний посібник /Г.О Жатова.- Суми : Університетська книга, 2009. – 273 с.

2. Крокер В., Бартон Л. Физиология семян / В.Крокер , Л. Бартон. – М.: Изд- во иностр.лит., 1955. - 499 с.

3. Овчаров К.Е. Физиология проростання и формирования семян / К.Е Овчаров. - М.: Колос, 1976. - 156 с.