Биологические науки/ 8. Физиология человека и животных

студ. Лещук О. М.¹, к.б.н. Дрегваль І. В.¹, к.б.н. Руденко А. І.²

¹Днепропетровский національний університет ім. О. Гончара

²ДУ «Інститут гастроентерології АМН України»

АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РЕОГРАМИ ПЕЧІНКИ ПІД ВПЛИВОМ ДОВГОТРИВАЛОЇ ДІЇ НІТРОПРУСИДА НАТРІЯ РІЗНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ

В останні роки встановлена важлива роль оксиду азоту (NО) у перебігу різних патологічних процесів у печінці. На даний момент, питання кровонаповнення печінки за умов підвищення NО ще не достатньо вивчено. Останнім часом проводяться інтенсивні дослідження з метою вияснення ролі NO при системних ураженнях печінки. При цьому було виявлено як позитивні так і негативні ефекти NO. Існує припущення, що NO захищає печінку від ушкоджень. Разом з тим, підвищення рівня NO спостерігається і при хронічних гепатитах, особливо вірусної етіології до того ж припускається, що NO може виступати і як канцероген.

Тому, метою даної роботи було, проаналізувати вплив донатора NO – нітропрусиду натрія різної концентрації на кровонаповнення судин печінки за допомогою методу реографії.

Дослідження проведено на 18 білих не лінійних щурах-самцях масою 180-240 г .Всі тварини утримувались у однакових умовах. Тварини були поділені на три групи. Першу групу склали інтактні тварини, яким вводився фізіологічний розчин; другу групу склали тварини, яким одноразово вводили нітропрусид (1 мг/кг, 1,5 мг/кг та 2,5 мг/кг маси тіла тварин), до третьої групи увійшли тварини після тривалого (6-12 денного з дозою 1,5 мг/кг та 12-45-денного з дозою 2,5 мг/кг) введення нітропрусиду натрія. В наших дослідженнях тварини фіксувались на спеціальному стенді. Проводилась реєстрація ЕКГ (друге відведення) та реограми.

Реєстрацію реогепатографії печінки щурів здійснювали після 6-денного, 12-денного та 45-денного введення нітропрусиду натрія за допомогою поліграфа П6Ч-01 з комп’ютерною обробкою результатів дослідження.

Статистична обробка отриманих даних проводилась за допомогою комп’ютерних програм з використанням методів варіаційної статистики [4]. Досліджувані співвідношення вважали достовірними при р< 0,05.

Після 6-денного введення нітропрусиду натрія з дозою 1,5 мг/кг маси тіла тварин нами спостерігались найбільш виражені зміни показників кровонаповнення печінки, що проявлялися у істотному збільшенні показника співвідношення тривалості систолічної та постсистолічної хвиль (а/b) на 42 % відносно контрольної групи. У щурів із 12-денним введенням нітропрусиду натрія показник Qx зменшився до 17 %. Показник (а), у порівнянні з групою, які складали інтактні тварини, збільшився на 2 %, а показник (b) на 11 % відносно контролю. Показник (a/b) зріс на 46 %, а співвідношення (a/b) зменшився на 45 % у порівнянні з контролем. Показники, що вимірюються у відносних одиницях: (h1/h2) зменшився на 48% у відношенні з контролем, а показники реографічного індексу та амплітудно-частотний – знизилися: PI на 12 % та АЧП на 20 %. За даними реограми печінки щурів на дванадцятий день введення препарату нітропрусиду натрія показники реограми, які відповідають великі судини печінки порівняно з шостим днем зазнають значних змін, а саме показник (b) зменшився на 21%, що відповідає за час відтоку крові з малих судин. На дванадцятий день введення препарату нітропрусиду натрія щурам, показник РГГ, що відповідає за час відтоку крові з малих судин печінки, збільшився на 11%, у порівнянні з контрольною групою, це можливо пов’язано з адаптацією судин до дії нітропрусиду натрія.

Після 45-денного введення нітропрусиду натрія з дозою 2,5 мг/кг спостерігалися такі зміни показників РГГ: b – час відтоку крові з судин печінки зменшився на 22%; R1 –зменшився на 27%; АЧП – інтенсивність кровообігу у мікроциркуляторному руслі зменшується на 74%. Інші показники у порівнянні з контролем значних змін не зазнали: h1/h2 – зменшився на 1%, Qx – збільшився на 2%, a/b – знизився на 4%.

З 12 по 45 день доза нітропрусиду натрія була збільшена після того, як виявилося, що організм тварин звикає до введення нітропрусиду натрія та у подальшому введенні не мало ніяких змін у експерименті.

Таким чином, після 6-денного моделювання надлишку NO у щурів спостерігалися найбільш виражені зміни реографічних показників, які відповідають за розширення великих судин печінки. Зменшення кількості серцевих скорочень за один реографічний пік також, можливо, вказує на розширення судин печінки.

При одноразовму введенні нітропрусиду натрія з дозою 1 мг/кг у порівнянні з контролем показник РГГ (а) знижувався на 15 хвилині на 8% (при р<0,05); на 30 хв зменшувався – 15%, на 45 хв – на 18%. Найбільш виражені зміни цього показника спостерігаються вже через годину після одноразового введення нітропрусиду натрія – зменшується на 60 хвилині – 32% (при р<0,05). Після двох годин реографічний показник має тенденцію зниження до контрольних значень. При дозі 1,5 мг/кг нітропрусиду натрія показники реограми (а) порівнюючи з контролем зменшується: на 15 хв – на 18%, на 30 хв – 23%, на 45 хвилину – на 19% (при р<0,05) та на 60 хвилину – на 15% (при р<0,05). Введення нітропрусид натрія з дозою 2,5 мг/кг маси тіла тварин дає зниження показників (а): на 15 хв – на 45% (при р<0,05), 30 хв – на 23%, на 45 хвилину – на 19% (при р<0,05) та на 60 хв – на 49%.

При аналізі показників (b) реограми після одноразового введення препарату різних концентрацій (1 мг/кг, 1,5 мг/кг та 2,5 мг/кг маси тіла тварин), у нашому експерименті спостерігався найбільший ефект дії нітропрусиду натрія з концентрацією 1,5 мг/кг маси тіла тварин.

При дозі 1 мг/кг маси тіла тварин показник РГГ (b) зменшується: на 15 хв – на 35% (при р<0,05), на 30 хв – на 31% (при р<0,05), на 45 хв – на 36% (при р<0,05) та на 60 хвилині – на 37 % (при р<0,05). При дозі 1,5 мг/кг –. на 15 хв – ніяких змін не відбувається, на 30 хв – спостерігали підвищення на 25%, на 45 хв – підвищується на 16% та на 60 хв підвищується на 22%. Нітропрусид натрія з концентрацією 2,5 мг/кг маси тіла тварин починаючи з 30 хвилини має тенденцію до зниження: на 15 хв – на 31%, з 30 по 45 хв - на 10% та на 60 хв – на 27%.

Отже, за даними наших досліджень, після одноразового введення препарату нітропрусид натрія, для організму щурів, найбільш оптимальною концентрацією – являється 1 мг/кг маси тіла тварин. При використанні інших концентрацій нітропрусиду натрія (1,5 мг/кг та 2,5 мг/кг маси тіла тварин), у наших експериментах було відмічено за показниками реогепатографії також зменшення тривалості кровонаповнення судин печінки щурів, але ці показники змінювалися з часом.

Отримані дані можуть свідчити про важливість показників часу максимального кровонаповнення та систоло-діастолічного співвідношення реогепатографічної хвилі у оцінці функціонального стану кровотоку печінки.

Література:

1. Акулова Ф.Д. Реография. Инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой системы / Акулова Ф.Д. // М.: Медицина, 2000.-С. 340-363.

2. Ярошенко Т.Я. Вплив донаторів оксиду азоту на перебіг токсичного ураження печінки аліловим спиртом у білих щурів/ Ярошенко Т.Я. // Біологія тварин. – 2006. – T. 8, № 2. – C. 210-214

3. Andrew P.J. Enzymatic function of sodium nitroprusside synthases / Andrew P.J. and Mayer B. // Cardiovasc. Res.-2011.- v. 43.- P. 521-531.

4. Beneficial effect of nitric oxide synthase inhibitor on hepatotoxicity induced by allyl alcohol / K. Alam. M. N. Nagi. O. A. // J Biochem Moi Toxicol. – 2012. – Vol 15. № 6.- P. 317-321