Тузіков С.А., к.т.н., доцент; Лазутський А.Ф. к. військ.н., доцент;
Ковжога С.О., к.х.н., доцент; Писарєв А.В., к. військ.н., доцент;
Карманний Є.В., к.т.н., доцент

Національний університет «Юридична академія України
імені Ярослава Мудрого», м. Харків, Україна

ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

СТІЙКОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД

Постановка проблеми. Одним із основних заходів, що здійснюються з метою підвищення стійкості функціонування захисних споруд (ЗС) є порядок організації її досліджень. Дослідження стійкості містить всебічне вивчення умов, що можуть скластися за мирного та особливого часу й у визначенні їх впливу на основні функції ЗС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Захисні споруди (ЗС) – це споруди, спеціально призначені для захисту населення від зброї масового ураження (ЗМУ), а також від впливу можливих вторинних факторів при ядерних вибухах і застосуванні звичайних засобів ураження [1, 3, 6]. Раніше вважалось, що основоположним фактором, який враховується при проектуванні сховищ, є вражаюча дія ядерного вибуху (ЯВ), і ця дія найбільш суттєво впливає на конструктивно-планувальне рішення сховищ та їх вартість [4, 5]. Але аналіз причин, ходу протікання та наслідків різних надзвичайних ситуацій (НС) сьогодення показує, що для дослідження стійкості функціонування ЗС недостатньо враховувати тільки дію ЯВ [2, 7]. Треба розширювати коло питань, які прямо чи опосередковано можуть впливати на функціонування ЗС.

Мета дослідження складається з того, щоб виявити вразливі місця у функціонуванні ЗС за мирного та особливого часу і відпрацювати найбільш ефективні рекомендації, спрямовані на підвищення їх стійкості. У подальшому, ці рекомендації вносяться до плану заходів щодо підвищення стійкості функціонування ЗС, що реалізується. Найбільш трудомісткі роботи (підземне прокладення комунікацій тощо) виконуються завчасно. Заходи, що не потребують тривалого часу щодо їх реалізації чи виконання яких за мирного часу не доцільно і навіть неможливо, здійснюються у період загрози нападу супротивника.

Основний матеріал. Як правило, ЗС споруджуються на підприємствах, установах і закладах (об’єктах) і у заміських зонах. Тому дослідження стійкості ЗС здійснюється силами інженерно-технічного персоналу об’єкту із залученням фахівців науково-дослідницьких і проектних організацій одночасно із дослідженням стійкості роботи самого об’єкту. Організатором і керівником дослідження є керівник підприємства – начальник Цивільного захисту (ЦЗ) об’єкту.

Весь процес планування і проведення дослідження можна розділити на три етапи: перший етап – підготовчий, другий – оцінка стійкості роботи ЗС за умов мирного і особливого часу, третій етап – розроблення заходів, що підвищують стійкість функціонування ЗС (рис. 1).

На першому етапі розробляються керівні документи, що визначають склад учасників дослідження і організується їх підготовка.

Основними документами щодо організації дослідження стійкості роботи ЗС є: наказ керівника – начальника ЦЗ об’єкту; календарний план основних заходів щодо підготовки до проведення досліджень; план проведення досліджень.

Наказ начальника ЦЗ об'єкту (керівника дослідження) розробляється на підставі указівок старшого керівника з урахуванням особливостей і конкретних умов, пов'язаних з діяльністю об'єкту і з будівництвом ЗС. У наказі вказуються: мета і завдання досліджень, час здійснення робіт, склад учасників досліджень і завдання дослідницьких груп, терміни надання звітної документації.

Календарний план підготовки до проведення досліджень визначає основні заходи і терміни їх проведення, відповідальних виконавців, сили і засоби, що залучаються до виконання поставлених завдань.

План проведення досліджень стійкості функціонування ЗС є основним документом, що визначає зміст роботи керівника досліджень та головних спеціалістів дослідницьких груп. У плані вказуються: тема, мета і тривалість досліджень, склад дослідницьких груп і зміст їх роботи, порядок досліджень.

Тривалість досліджень може визначатися у залежності від обсягу робіт і підготовленості учасників, що залучаються до виконання завдань, і може складати 2…3 місяці.

Рис. 1. Послідовність оцінки стійкості функціонування ЗС.

В залежності від складу виробничо-технічних служб об'єкту, можуть створюватися наступні дослідницькі групи (рис. 2): начальника відділу капітального будівництва; головного енергетика; головного механіка; відділу матеріально-технічного постачання тощо.

Окрім того, створюється група штабу ЦЗ об'єкту, в яку входять начальники служб оповіщення і зв’язку, протирадіаційного і протихімічного захисту, сховищ і укриттів, медична, охорони громадського порядку, матеріально-технічного постачання.

З метою узагальнення отриманих результатів і відпрацювання загальних пропозицій створюється група керівника дослідження на чолі з головним інженером об'єкту. Чисельність дослідницьких груп залежить від обсягу завдань, що вирішуються, специфіки виробництва и може складати 5 … 10 осіб.

Рис. 2. Дослідницькі групи щодо оцінки стійкості функціонування ЗС.

У підготовчий період з керівниками дослідницьких груп проводиться заняття, у ході якого керівник дослідження доводить до виконавців план роботи, ставить завдання кожній групі та призначає терміни проведення дослідження.

На другому етапі проводиться безпосередньо дослідження стійкості функціонування ЗС за особливого часу.

У ході дослідження визначаються умови захисту населення, що укривається від ЗМУ, здійснюється оцінка уразливості ЗС при впливі на неї вражаючих факторів ядерного вибуху, визначається характер можливих уражень від вторинних вражаючих факторів, вивчається стійкість системи постачання, виявляються уразливі місця в системі управління. Кожна група фахівців оцінює стійкість певних елементів ЗС і здійснює необхідні розрахунки.

Група начальника відділу капітального будівництва на підставі аналізу характеристик і стану будинків й споруд об'єкту та ЗС визначає ступінь їх стійкості до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху, а саме – статичним і динамічним навантаженням ударної хвилі, світовому випромінюванню, радіації. Оцінює розміри можливих втрат від впливу вражаючих факторів НС техногенного і природного характеру і вторинних вражаючих факторів, здійснює розрахунок сил і засобів, необхідних для відновлення ЗС при різних степенях руйнування, визначає необхідну потребу у ЗС на території об'єкту і у заміській зоні.

Група головного енергетика оцінює стійкість системи електропостачання, водопостачання і каналізації, а також визначає можливий характер і масштаби їх руйнувань, у тому числі й від вторинних вражаючих факторів.

Група головного механіка оцінює стійкість технологічного обладнання, а також визначає: можливі втрати систем автоматизованого управління при різних ступенях руйнувань від впливу ударної хвилі й від вторинних вражаючих факторів; потребу у силах і засобах, терміни і обсяги відновлювальних робіт; можливість створення резерву обладнання і порядок маневрування їм.

Група начальника відділу матеріально-технічного постачання аналізує стан автономності функціонування ЗС і надійність системи їх забезпечення. Контролює створення автономних систем повітро-, енерго-, водозабезпечення, запасів продуктів харчування, медикаментів, забезпечення засобами індивідуального захисту та іншими засобами побутового призначення тощо. На підставі заявок від інших груп складає розрахунки на будівельні та інші матеріали для відновлення зруйнованих ЗС та будівництва сховищ, яких не вистачає на об'єкті й протирадіаційних укриттів у заміській зоні.

Група начальника комунально-технічного відділу контролює створення і підтримку у житлових приміщеннях ЗС комфортних мікрокліматичних умов і аналізує готовність ЗС до своєчасного, організованого і повного заповнення співробітниками та населенням, які укриваються.

Група штабу цивільного захисту об'єкту оцінює загальний стан об'єкту і ЗС, визначає заходи щодо забезпечення надійного захисту співробітників та населення, які укриваються. В цю групу входять ряд служб, що виконують відповідні функції.

Служба оповіщення і зв'язку вивчає і оцінює стійкості зв'язку з начальником ЦЗ, вищими органами ЦЗ, з рештою підрозділів об'єкту і формувань ЦЗ. Оцінює надійність системи оповіщення органів управління і населення, повноту обладнання пунктів управління і вузлу зв'язку.

Комунально-технічна служба оцінює дотримання правил експлуатації ЗС, готовність їх до використання за прямим призначенням. Розраховує час на оповіщення службовців, співробітників і населення, збір й укриття їх у ЗС. Надає у групу начальника відділу матеріально-технічного постачання заявку на необхідну кількість продовольства для закладення його у ЗС.

Служба протирадіаційного і протихімічного захисту оцінює стійкість і можливість функціонування об'єкту загалом і ЗС зокрема за різних рівнів радіації, надійності захисту населення від радіації та надає рекомендації щодо захисту його від радіоактивного зараження. Визначає варіанти режимів протирадіаційного захисту людей на об'єкті за умов радіоактивного зараження різного ступеню і розробляє графік робочих змін при проведенні рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Аналізує забезпеченість співробітників та населення, які укриваються засобами індивідуального захисту, умови зберігання і порядок видавання цих засобів. Готує пропозиції щодо організації і ведення радіаційної і хімічної розвідки, організації санітарної обробки людей, знезаражування одягу, транспорту, техніки і споруд з визначенням сил і засобів щодо виконання цих завдань.

Медична служба розробляє заходи щодо організації медичного обслуговування людей на об'єкті й у заміській зоні, а також при проведенні рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Визначає можливі втрати персоналу, сили і засоби для надання першої медичної допомоги потерпілим. Розробляє рекомендації щодо організації дозиметричного контролю при перебуванні людей у зоні радіоактивного зараження і щодо захисту продуктів харчування та вододжерел.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи щодо підсилення пропускного режиму, охороні матеріальних цінностей, забезпеченню громадського порядку, призначає відповідальних осіб щодо забезпечення порядку під час укриття людей у ЗС за сигналами ЦЗ.

На третьому етапі підбиваються підсумки проведених досліджень. Групи фахівців за результатами досліджень готують доповіді, у яких викладаються висновки і пропозиції щодо захисту працівників та населення, і підвищенню стійкості функціонування ЗС, що оцінюються. До доповідей додаються необхідні таблиці, схеми, плани.

Група керівника дослідження на підставі доповідей груп фахівців складає узагальнену доповідь, в якій відбиваються: можливості захисту населення у ЗС на об'єкті і у заміській зоні; загальна оцінка стійкості об'єкту, найуразливіші ділянки ЗС; практичні заходи, що необхідно здійснити за мирного часу і у період загрози нападу супротивника з метою підвищення стійкості функціонування ЗС за умов особливого часу, обсяг і вартість робіт; порядок і орієнтовні терміни відновлювальних робіт за різними ступенями руйнувань.

За результатами досліджень, після попереднього обговорення, група керівника розробляє план заходів щодо підвищення стійкості функціонування ЗС за умов мирного та особливого часу. Визначається вартість запровадження заходів, джерела фінансування, сили і засоби, терміни виконання і відповідальні за виконання особи. План заходів, що здійснюються силами об'єкту, затверджується керівником підприємства (установи) – начальником ЦЗ. План заходів, що потребує великих матеріальних витрат, затверджується старшим начальником.

Верифікація здійснених розрахунків і реальність відпрацьованих пропозицій і рекомендацій перевіряються на спеціальному навчанні, яке проводиться під керівництвом начальника ЦЗ об'єкту або ж старшого керівника.

Висновки. Дослідження стійкості функціонування ЗС повинно здійснюватися творчо з урахуванням специфічних особливостей об'єкту. Від підсумків досліджень залежать планування і впровадження економічно обгрунтованих заходів ЦЗ, спрямованих на підвищення стійкості функціонування об'єкта в цілому.

Заходи щодо підвищення стійкості функціонування ЗС здійснюються як за умов мирного часу, так і при загрозі нападу супротивника. За мирного часу плануються, головним чином, трудомісткі заходи, що потребують значних матеріальних затрат і часу. Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їх максимальній ув'язці із завданнями щодо забезпечення безаварійної роботи об'єкту.

На період загрози нападу супротивника плануються заходи, що можуть бути легко реалізовані або виконання яких за мирного часу недоцільно.

На кожному підприємстві, установі та організації, виходячи з їх призначення, розташування специфіки виробництва, діяльності та повсякденного функціонування, заходи щодо підвищення стійкості можуть бути різними.

Література:

1. Державні будівельні норми. Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони. ДБН В 2.2.5-97. [Електронний ресурс] http://dbn.at.ua/load/1-1-0-390.

2. Інструкція щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи. Наказ № 653, від 09.10.2006 р. [Електронний ресурс] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1180-06.

3. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. Г.П. Демиденко. – К.: Вища шк., Головное изд-во, 1987. – 256 с.

4. Боданский М.Д., Галактионов В.А., Морозов В.И., Расторгуев Б.С. Расчет конструкций убежищ. – М.: Стройиздат, 1974. – 207 с.

5. Котляревский В.А., Ганнушкин В.И., Костин А.А., Костин А.И., Ларионов В.И. Убежища гражданской обороны. Конструкция и расчет. – М.: Стройиздат, 1989. – 608 с.

6. Защитные сооружения гражданской обороны: Устройство и эксплуатация: Учеб. пособие / Ю.Ю. Каммерер, А.К. Кутырев, А.Е. Харкевич. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 232 с.

7. Цивільний захист і охорона праці в галузі: Навч. посібник / С.О. Ковжога, С.А. Тузіков, Є.В. Карманний, А.П. Зенін. – Х.: Нац. ун-т „Юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого”, 2012. – 192 с.