Вибір індикаторів оцінки фінансової стійкості підприємства суб'єктами фінансового аналізу

Фінансова стабільність держави визначається фінансовою стійкістю підприємств, яка в свою чергу відображається системою абсолютних та відносних показників. Індикатори фінансової стійкості повинні бути такими, щоб всі, хто пов'язаний із підприємством економічними взаємовідносинами, могли отримати відповідь на питання, наскільки надійне підприємство як партнер, а отже, ухвалити рішення про економічну доцільність продовження цих відносин. В сучасних умовах фінансова стійкість стає якісною характеристикою фінансових можливостей підприємства, його партнерів та потенційних інвесторів, тобто суб'єктів фінансового аналізу. Тому є досить актуальним питання дослідження доцільності індикаторів фінансової стійкості, в розрізі певного критерію за яким можна характеризувати фінансовий стан підприємства. Вивченням проблем аналізу фінансової стійкості підприємства займалися такі вчені як: М.Д.Білик, Ф.Ф.Бутинець, В.І.Ганін, А.І.Гінзбург, Є.В.Мних, М.М. Москаленко, В.О.Подольська, І.Ф.Прокопенко, Г.В.Савицька.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні вибору методики оцінки фінансової стійкості підприємства в залежності від потреб користувачів інформації, отриманої в ході оцінки фінансової незалежності підприємства.

Фінансова стійкість підприємства означає здатність об'єкта господарювання нормально функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів та пасивів у мінливих умовах внутрішнього і зовнішнього середовища [1, с.104]. Внутрішнє та зовнішнє середовище в якому діє підприємство складається, перш за все з користувачів інформації, які приймають рішення про те, якнайкраще реалізувати власні цілі, в процесі всієї виробничо-господарської діяльності підприємства. Внутрішніми користувачами інформації є власники та керівництво підприємства, а також інвестори, які вже вклали власні кошти у виробничий процес. До зовнішніх користувачів належать: банки, державні органи управління, страхові компанії, податкові органи та потенційні інвестори.[2,с. 96] В залежності від необхідних для тих чи інших користувачів інформації даних, можна виділити більш доцільні відносні показники фінансової стійкості підприємства (таблиця 1).

Таблиця 1

Аналіз актуальності відносних показників фінансової стійкості для різних суб'єктів оцінки фінансового стану

Показник	Характеристика	Необхідність для користувачів		Аргумент
		Внутрішні	Зовнішні
Показники структури капіталу, які характеризують фінансову незалежність від зовнішніх запозичень
Коефіцієнт автономії	Характеризує ступінь незалежності підприємства від зовнішніх запозичень.	+	+	Для власникам та потенційних інвесторів важливими є дані про залежність підприємства від позикових джерел
Коефіцієнт фінансової залежності	Показує частку позичених коштів, у фінансуванні діяльності підприємства.	-	+	Банки, державні та податкові органи, інвестори потребують інформації про історію попередніх запозичень та розрахунків підприємства
Коефіцієнт фінансової стійкості	Відображає скільки грн. власного капіталу припадає на 1 грн залученого капіталу	+	-	Керівництво повинно контролювати стан змоги підприємства покрити свої зобов’язання за рахунок власних коштів
Коефіцієнт фінансового ризику	Він показує скільки грн. залученого капіталу припадає на 1 грн. власного капіталу	-	+	Кредитори мають бути обізнані, щодо платоспроможності підприємства, для того щоб мінімізувати ризик вкладу своїх кошти
Показники, що характеризують стан оборотних активів
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності.	+	+	Актуальна інформація для всіх користувачів, яка частка власного оборотного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка капіталізована.
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами	Показує, яка частина оборотних активів забезпечується за рахунок власних засобів	+	-	Власники та керівництво має контролювати обсяги позикових джерел формування запасів і витрат
Показники, які характеризують стан основних засобів
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Характеризує ефективність використання власного капіталу. Показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал.	+	+	Користувачі, відповідно мають отримувати інформацію про прибутковість діяльності підприємства, тим самим контролюючи вибір актуальних товарних груп, каналів збуту (власники) та доцільності довгострокових та короткострокових вкладів (інвестори)
Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів	Дає змогу визначити, за який період одержаний прибуток може компенсувати вартість майна.	+	+	Демонструє суб'єктам стан прибутковості і ефективності виробництва в цілому, змогу підприємства покрити свої витрати
Коефіцієнт ефективності власного капіталу	Показує скільки прибутку дає 1 грн. власних коштів	+	+	Кошти, які отримає підприємство в результаті своєї діяльності є основоположними для відображення платоспроможності, тому цей показник вельми актуальний, як для власників так і для кредиторів, державних органів зокрема (сплата податків, зборів).

Даний аналіз дає змогу визначити, що основними компонентами, при оцінці фінансового стану підприємства, для внутрішніх та зовнішніх користувачів інформації є забезпеченість фінансовими ресурсами, рентабельність та кредитоспроможність.

Істотним компонентом фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення. При цьому для досягнення і підтримання фінансової стійкості важливий не тільки абсолютний обсяг прибутку, а й його рівень щодо вкладеного капіталу підприємства або затрат, тобто рентабельність. Величина і динаміка рентабельності з точки зору фінансової стійкості характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансове благополуччя. Фінансова стійкість тісно пов’язана з кредитоспроможністю. Кредитоспроможність характеризується тим, наскільки акуратно (тобто в повному обсязі та у встановлений строк) підприємство розраховується з раніше одержаними кредитами, наскільки проявляється його здатність при необхідності мобілізувати грошові засоби з різних джерел на прийнятних умовах тощо. Однак найістотніше, чим визначається кредитоспроможність, — це поточний фінансовий стан підприємства, а також прогнозовані перспективи його зміни і в який бік. [3, с.331] Очевидно, що коли у підприємства протягом певного періоду спостерігається тенденція до зниження рентабельності, то падає і його кредитоспроможність. Зміна фінансового стану підприємства в гірший бік у зв'язку зі зниженням рентабельності може зумовити й загрозливі наслідки в результаті дефіциту грошових засобів — зменшення платоспроможності й ліквідності [4, с.305].

Таким чином, інформація, яку має отримувати власник підприємства, державні органи управління чи то потенційних кредитор, має бути зрозумілою, потрібною та доцільною для прийняття рішень, щодо даного підприємства. Актуальними темами для подальших досліджень фінансової стійкості можуть бути оцінки її відносних показників, за різноманітними критеріями, такими, як: галузева специфіка підприємства, загальна політична та економічна ситуація в країні (криза), можливість банкрутства підприємства.

Список використаних джерел:

1. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств : навч. посібн. / О.С. Філімоненков. – К.: Вид-во "Ніка-Цент", 2002. – 359 с.

2. Ізмайлова Н. В., Шевченко Т. С. Фінанси підприємств: Навчально-методичний посібник. - Кривий Ріг: ДВНЗ "КНУ" Криворізький економічний інститут, Видавець ФОП Чернявський Д.О., 2013. - 222 с.

3. Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: навч. посіб. для студ. вузів екон. спец. / Г.А. Стасюк. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 480 с.

4. Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 592 с.