Економічні науки / 10. Економіка підприємства

д.е.н., доц. Штангрет А. М.,

Зачковська Ю. А.

Українська академія друкарства, Україна

Вплив сучасного стану й тенденцій розвитку пріоритетних галузей промисловості на економічну безпеки України

Питання пошуку шляхів забезпечення безпеки як на макро- так і на мікрорівні останнім часом набувають все більш актуального характеру. Причини цього є різноманітні, але найбільш суттєвими: швидка зміна та неможливість прогнозування динаміки зовнішнього середовища. Невизначеність ускладнює процес гарантування безпеки, а відтак вимагає більш ретельного дослідження причин зміни рівня безпеки і перша за все через ідентифікацію, оцінку та прогнозування можливого впливу загроз, які на макрорівні мають ряд специфічних параметрів, а відтак потребують особливої уваги з метою формування основи для подальшого удосконалення управління процесом гарантування економічної безпеки нашої країни.

За останні два десятиліття вітчизняна економіка пройшла тернистий шлях від планової до ринкової через розрив господарських зв’язків із союзними республіками, створення підвалин законодавчої бази, формування власної фінансової сфери, введення в обіг національної валюти, приватизацію більшості підприємницьких структур і т.д., що безумовно не найкращим чином вплинуло на рівень економічної безпеки держави. Враховуючи зазначене, нами пропонується розглянути проблему гарантування економічної безпеки на макрорівні беручи до увагу реальний стан та тенденції розвитку пріоритетних галузей промисловості як базової складової національної економіки.

Промисловість є основною складовою реального сектору в якій виробляється близько 40 % від загальноекономічного випуску товарів і послуг, 80 % від їх експорту, створюється понад 30 % валової доданої вартості, а також сконцентровано приблизно третину основних засобів і зайнятих в економіці. За всієї складності теперішньої ситуації промислове виробництво є одним з основних джерел оплати праці найманих працівників, прибутків підприємців, податкових і валютних надходжень держави. Звідси визначальними для стану всієї національної економіки, індикаторами та чинниками, які суттєво впливають на рівень економічної безпеки держави є саме поточний стан, тенденції та перспективи промислового розвитку і зростання [3-4].

Для отримання об’єктивних результатів нами були відібрані три галузі, які належать до визначальних технологічних укладів: 3-й уклад представлений чорною металургією, 4-й – традиційним машинобудуванням, а 5-й – авіаційною галуззю. Вибір можна вважати достатньо обґрунтованим, адже кожна із обраних галузей є ключовою у своєму технологічному укладі, має достатньо тривалу історію розвитку в нашій країні, є певним індикатором технічного розвитку у порівнянні із іншими державами, а визначені загрози будуть характерними для усієї промисловості та й економіки в загальному. Здійснене аналітичне дослідження дозволило ідентифікувати та визначити зміст ряду ключових загроз, які характерні сьогодні для промисловості і які безпосередньо впливають на рівень економічної безпеки нашої держави, у такій сукупності: нерозвиненість внутрішнього ринку; техніко-технологічне відставання; висока ресурсоємність виробництва; низька ефективність виробництва; відсутність нових технологій; низька конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку; кадрові проблеми; невідповідність продукції потребам ринку; відсутність державної підтримки; низька пріоритетність розвитку високотехнологічного виробництва.

У результаті проведення ітераційних процедур з використанням матриці досяжності [1-2] встановлено рівні ієрархії загроз, які впливають на економічну безпеку держави. Здійснивши розташування загроз за визначеними рівнями, одержано ієрархічно структуровану модель (див. рис.).

Найвищий рівень важливості посіла загроза – відсутність державної підтримки. Вітчизняний високотехнологічний комплекс, попри його потужну базу на початку 90-х років, за умов трансформації економіки та виключно декларативну увагу органів державної влади, поступово втрачає свій потенціал.

Рис. Модель рейтингу ключових загроз для економічної безпеки держави

Беззаперечним є той факт, що високотехнологічні галузі за умов тривалої системної кризи нездатні самостійно розвиватися, адже їхня продукція, як правило, не є першої необхідності, але формує майбутнє економіки, тобто у післякризовий період, як засіб для пришвидшення економічного зростання. Саме цим принципом керуються країни з ринковою економікою, які навіть за стабільного становища із державного бюджету фінансують до 70% загального обсягу НДДКР.

Якщо інші країни спрямовують значні зусилля для освоєння 5-ого технологічного укладу, то перед Україною стоїть здається простіше завдання – зберегти уже існуючий науково-технічний та кадровий потенціал шляхом надання державних субсидій, а найважливіше – замовлень. В іншому випадку – високотехнологічний сектор економіки приречений на занепад, а Україна на технологічну залежність, що загрожує національній безпеці.

Другий рівень ієрархії об’єднує три загрози (нерозвиненість внутрішнього ринку, відсутність нових технологій, низька пріоритетність розвитку високотехнологічного виробництва), які можна вважати не менш важливими загрозами у порівнянні із першим рівнем, оскільки вони частково взаємопов’язані і без їх нейтралізації зробити суттєві кроки до побудови нової економіки та забезпечення необхідного для сталого розвитку рівня безпеки буде надзвичайно складно.

Визначені загрози 3-6 рівнів можна вважати такими, що спричинені гальмуванням інноваційних процесів, недофінансування НДДКР, руйнуванням наукового потенціалу. Найважливіше, що хоча зазначені загрози і мають дещо меншу пріоритетність, але протидія їм є складним процесом, який буде потребувати значних капіталовкладень упродовж тривалого періоду часу.

Найнижчий рівень загроз – 7-й, унаочнює дві проблеми, які стають для України ще більш актуальними кожного наступного року: нездатність вітчизняного товаровиробника вийти на зовнішній ринок із технологічно складною продукцією та поступовий відтік висококваліфікованих фахівців і зниження рівня підготовки таких. Дія обох загроз спричиняє поступове зростання небезпеки для економічної безпеки держави, свідченням чого є негативна структура експортних операцій та критично високий рівень міграції робочої сили у найбільш продуктивному віці.

Потрібно визнати, що вітчизняна промисловість сьогодні є технологічно відсталою, сировинно-орієнтованою, нездатною швидко реагувати на зміну кон’юнктури попиту на зовнішньому і внутрішньому ринку, енергетично залежною, пасивною до інноваційного розвитку. Усе це, у свою чергу, можна класифікувати як реальні загрози для загального соціально-економічного розвитку та економічної безпеки держави, які в подальшому будуть мати наступні негативні наслідки:

- пріоритетний розвиток сировинних галузей народного господарства із низьким рівнем продуктивності праці й ефективності та високим рівнем залежності від зовнішньоекономічної кон’юнктури;

- зростання технологічної залежності національної економіки, і самої промисловості зокрема, від імпорту наукоємних товарів і послуг;

- подальше зниження інвестиційної привабливості національної економіки та згортання інвестиційно-інноваційної діяльності, в т.ч. виробництва у 4-му та 5-му технологічних укладах, які є визначальними для майбутнього економіки;

- відсутність новітніх енергозберігаючих технологій сприятиме подальшому зростанню енергетичної залежності держави, а висока частка енергоносіїв в структурі продукції (30-40%) не дозволить виготовляти конкурентоспроможну продукцію;

- погіршення зайнятості та доходності працюючих, а відтак – відтік висококваліфікованих трудових ресурсів;

- втрата можливостей зайняти вигідну позицію у світовому економічному просторі на паритетних та взаємовигідних засадах.

Усе вище подане вимагає суттєвих змін у державному регулювання національної економіки з метою нейтралізації ключових загроз для забезпечення необхідного для сталого розвитку рівня економічної безпеки України.

Література:

1. Лямец В. И. Системный анализ : вступительный курс / В. И. Лямец, А. Д.Тевяшев. — 2-е изд., перераб. и доп. — Х. : ХНУРЕ, 2004. — 448 с.

2. Сеньківський В. М. Модель ієрархії критеріїв якості книжкових видань / В. М. Сеньківський // Наук. зап. (Укр. акад. друкарства).— 2007. — Вип. 11. — С. 73–80.

3. Штангрет А. М. Моделювання загроз для вітчизняної авіабудівної промисловості / А. М. Штангрет // Наук. вісн. (Львів. держ. ун-т внутрішніх справ). — 2011. — № 1. — С. 93−103.

4. Штангрет А. М. Моделювання загроз для економічної безпеки підприємств авіаційної галузі / А. М. Штангрет // Ефективна економіка. — 2011. — № 5. — Режим доступу: http://www/nbuv.gov.ua.