Экономические
науки/2. Экономика предприятия
Струфопуло К. Д.
Вінницький торговельно-економічний інститут
КНТЕУ
Асортимент та дослідження методів його формування в
сучасних умовах
У
якості необхідної і важливої передумови прибутковості підприємства роздрібної
торгівлі є оптимальність обсягу та структури його товарообороту. Оскільки
торговельне підприємство одержує певний обсяг доходу з кожної гривні проданих
товарів, то максимізація прибутку вимагає постійного збільшення обсягу
товарообороту як ключового фактору зростання комерційного доходу та прибутку, а
також відносного зниження витрат обігу. Відтак,
товарооборот – це один із найважливіших синтетичних показників розвитку як на
рівні підприємства, так і на рівні регіону, країни в цілому.
Сучасна
економічна ситуація, яка характеризується посиленням конкуренції і загостренням
проблеми виживання, забезпечення динамічного розвитку підприємств роздрібної
торгівлі вимагає здійснення всебічного та глибокого аналізу, зокрема аналізу
товарообороту підприємства.
Актуальність теми дослідження
обумовлена тим, що в умовах ринкової економіки підприємства самостійно
формують власну товарну політику, тобто
вирішують, які види продукції, в якій кількості й коли виробляти або
реалізовувати. Це вимагає від керівників підприємств вмінь здійснювати оптимальну асортиментну
політику, яка б відповідала ринковій ситуації, яка склалася в країні,
тенденціям її розвитку та споживчому попиту. Для цього необхідно мати
інформацію про вимоги кінцевих споживачів, посередників, дистриб'юторів.
Категорія
“асортимент” у наукових джерелах має різні інтерпретації, проте значення при
цьому не змінюється. Поруч з поняттям “асортименту” широко застосовуються
категорії “виробнича програма”, “продуктова лінія”, “товарна лінія”, “товарний
портфель”, які мають практично ідентичну економічну суть.
Вітчизняний економіст Савицька Г. В. наводить
наступне бачення асортименту: «Товарний асортимент – це сукупність усіх
товарних одиниць, що їх пропонує покупцям конкретний продавець» [6].
Загалом, асортиментну політику можна визначити, як систему заходів, по
визначенню переліку товарних груп, які переважають в успішній діяльності на
ринку, і які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства в
цілому.
Асортиментна політика є важливою складовою загальної економічної стратегії
на підприємстві. Від оптимальності структури асортименту надалі залежатиме
розмір прибутку підприємства.
Зарубіжні економісти – Гарі Армстронг та Філіп Котлер наводять власне
бачення сутності асортименту товару. Вони вважають, що товарний асортимент – це
група товарів, тісно пов’язаних між собою за схожістю принципів функціонування,
продажем одним і тим самим групам покупців, реалізацією через аналогічні канали
збуту або належністю до одного й того самого діапазону цін.
Ж.Ж. Ламбен вважав, що асортимент, який пропонується виробником, у значній
мірі визначається застосовуваними сировинними матеріалами, вимогами технічної
однорідності у виробництві, технологічними знаннями та іншим, одночасно як
асортимент, що цікавить покупця визначається ситуацією споживання і
взаємодоповнюваністю товарів.
Аналіз опрацьованої літератури дозволяє зробити висновок, що весь процес
розробки стратегічного асортименту можна розділити на три основні частини.
Перша – це внутрішній аналіз асортименту, який включає різні види дослідження
наявного асортименту. Друга – зовнішній (ринковий) аналіз Його суть полягає у
визначенні попиту на товари та послуги, виявленні основних ринкових тенденцій
та дослідженні асортименту підприємств-конкурентів, товарів-аналогів. Третя
розпочинається після зіставлення попередніх результатів аналізу. Вона являє
собою вибір стратегічних рішень та дій з приводу асортименту в цілому та
конкретних товарів.
Зазначимо, що формування асортименту може
здійснюватися різними методами, залежно від масштабів збуту, специфіки готової
продукції, широти асортименту, цілей і завдань, що стоять перед підприємством.
Сукупність методів формування асортименту
можна поділити на три основні групи. Перша група характеризує виявлення
споживчих переваг і базується на експертному оцінюванні, що має досить
суб’єктивний характер. Друга - полягає в економічному аналізі асортименту,
тобто у визначенні певних показників, зокрема: обсягів продажу та прибутку,
рівня витрат, маржинального доходу тощо. Остання група методів є найбільш
чисельною та має найбільшу стратегічну значущість. Вона
включає методи портфельного аналізу та життєвого циклу товару. Рішення, які
ухвалюються на основі аналізу товарного портфеля, носять довгостроковий
характер та вказують на перспективні напрями діяльності стосовно асортименту.
Оптимізація асортименту підприємства повинна бути побудована у наступній
послідовності:
- вивчення об'єкта оптимізації, зокрема
структури асортименту за різними ознаками (видом, статтю і віком
покупців, призначенням, конструкцією, ціною тощо);
- аналіз внутрішніх (виробничих) та зовнішніх (попиту) обмежень з
виробництва продукції;
- розробка та обґрунтування моделі
формування асортименту.
Як фактори формування асортименту можуть бути визначені наступні обмеження:
-
трудомісткість виробництва;
-
попит на товари;
-
матеріальні, енергетичні та трудові ресурси;
-
рівень конкурентоспроможності товарів;
-
життєвий цикл товарів та ін.
Таким
чином, необхідним елементом дослідження сутності асортименту є визначення методів його аналізу та оптимізації. Усю
сукупність розглянутих методів можна поділити на три основні групи. Перша –
передбачає аналіз виявлення споживчих переваг та ґрунтується на експертному
оцінюванні, що носить досить суб’єктивний характер. Друга – полягає в
економічному аналізі асортименту, тобто розрахунку таких показників як обсяги
продажу та прибутку, рівень витрат, маржинальний дохід тощо. Незадовільні
показники вказують на те, що необхідно коригувати асортименту структуру, однак
варто відслідковувати вплив інших факторів на асортимент.
Остання
група методів є найбільш чисельною та має стратегічну значимість для розвитку
підприємства. Вона охопляє методи портфельного аналізу та життєвого циклу
товару. Рішення, які ухвалюються на основі аналізу товарного портфеля, носять
довгостроковий характер та вказують на перспективні напрями управління
асортиментом підприємства.
Сучасний процес формування роздрібного
товарообороту підприємства здійснюється під впливом соціально-психологічних
факторів, національних особливостей, звичаїв та традицій населення.
Обсяг, структуру та перспективи розвитку
товарообороту торговельного підприємства характеризує певна сукупність факторів
зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Серед значимих факторів
зовнішнього середовища можемо відзначити наступні [4].
1. Обсяги та структура споживчого ринку.
Зазначений фактор характеризує можливість загального обсягу та необхідну
асортиментну структуру товарообороту. Досягнення відповідності між обсягом та
структурою товарообороту і обсягом та структурою попиту є необхідною
передумовою успішної реалізації товарів.
2. Ступінь конкуренції на регіональному
товарному ринку, до якого належить підприємство. Якщо купівельні фонди
споживачів конкретного регіону прийняти за константу, то її обсяг, що припадає
на кожне торговельне підприємство,
залежить від кількості підприємств (суб'єктів господарювання), що діють на
ньому та спеціалізуються на роздрібному продажу споживчих товарів. Розподіл
купівельних фондів між окремими торговельними підприємствами відбувається
відповідно до конкурентних переваг окремих підприємств. Таким чином, не тільки
сучасний, але й перспективний обсяг товарообороту підприємства залежить від
стану конкуренції та конкурентних переваг підприємства на певному регіональному
ринку.
3. Обсяг та структура пропозиції товарів
на ринку. Даний фактор зумовлює можливості підприємства щодо закупівлі товарів,
які призначені для реалізації, а отже, забезпеченість товарообороту товарними
ресурсами.
4. Державне регулювання торговельної
діяльності. На особливості торговельної діяльності впливають наступні напрями
державної політики:
— регулювання доходів населення за
рахунок рівня оплати праці як передумови
формування купівельних фондів, які використовуються для оплати товарів;
—
регулювання максимального розміру торговельної надбавки та максимізації
цін соціально значимих товарів;
—
регулювання обсягів податків,
які формують ціни закупівлі та реалізації, і, відповідно, характеризують рівень
відпускних цін.
5. Загальна економічна ситуація в
Україні. Обсяги купівельних фондів населення залежать від обсягів валового
продукту, рівня інфляційних очікувань, рівня платіжної дисципліни суб'єктів
господарювання, національного доходу та темпів їх зростання, стадії
макроекономічного циклу, в якому перебуває країна, стадії ринкових реформ та
розбудови економіки держави.
Так, торговельне підприємство перебуває під впливом
зазначених факторів, проте в більшості випадків не має можливості значним чином
впливати на них. Врахування дії описаних факторів є необхідною умовою
розроблення товарної стратегії підприємства.
Відзначимо, що врахування впливу факторів
є безумовно необхідним у системі планування обсягу та структури товарообороту підприємства. Потрібно
враховувати, що будь-який план, навіть найкращий, може бути невиконаний за
негативного впливу нерегульованих факторів. Це визначає доцільність
систематичного моніторингу за характером нерегульованих факторів, їх впливом,
ймовірними змінами у процесі управління товарооборотом підприємства. Для
швидкого пристосування до контрольованого турбулентного навколишнього
середовища, потрібна адаптація, коригування стратегії та тактики діяльності.
Література:
1.
Алькема
В. Г. Логістика.Теорія та практика: Навч. посібник для студентів вищих навч.
закладів. – Київ : Професіонал, 2008. – 272с.
2.
Апатова
Н. В. Апопій В.В.,Міщук І.П.,Ребицький В.М.,та інші Організація торгівлі:
підруч. для студ. вищ. навч. закл. – 3-тє вид. – Київ : Центр учбової
літератури, 2009. – 628 с.
3.
Клочкова
М. С. Мерчандайзинг: учеб.-практ.пособие. – Москва : Дашков и К, 2010. – 268с.
4.
Краснокутська
Н. С. Потенціал торговельного підприємства: теорія та методологія дослідження:
монографія. – Харків : Харк.держ.ун-т харчування та торгівлі, 2010. – 247с.
5.
Юсипович,
О. І. Економічні ризики та їх вплив на товарооборот: Автореферат
дис.канд.екон.наук. – Л. : Укоопспілка;ЛКА, 2007. – 17с.