Дяків В. О.

(науковий керівник к.е.н., доц. Литовченко О.Ю.)

 

Харківський національний економічний університет, Україна

 

ТехнологіЯ аналізу фінансових ресурсів підприємства

 

Для успішного функціонування будь-якого підприємства вирішальне значення має забезпечення його діяльності необхідним обсягом фінансових ресурсів. Від джерел формування і напрямків використання фінансових ресурсів підприємства багато в чому залежить його фінансовий стан. Водночас фінансовий стан підприємства є концентрованим вираженням ефективності використання фінансових ресурсів. Найточніше оцінити забезпеченість, інтенсивність та ефективність їх використання дає змогу глибокий аналіз фінансових ресурсів. Необхідність проведення аналізу полягає в обмеженості фінансових ресурсів на підприємстві, нестійкому фінансовому стані багатьох підприємств, ризику втрати платоспроможності, а також в підвищенні рівня ефективності управління фінансовими ресурсами та ін.

В економічній літературі поняттю «фінансові ресурси підприємства» присвячено багато уваги. Значний внесок у розробку теоретико-методологічних основ визначення сутності фінансових ресурсів та процесів їх формування і використання внесли вітчизняні вчені-економісти: Білик М.Д., Бланк І.О., Буряк Л.Д., Василик О.Д., Даниленко А.І., Загородній А.Г., Зятковський І.В., Костирко Л.А., Опарін В.М, Павлюк К.В., Поддєрьогін А.М., Романенко О.Р. та інші. В Росії  дослідженню фінансових ресурсів присвятили свої праці Бєлоліпецький В.Г., Вахрін П.І., Ковальова А., Колчіна Н.В., Лапуста М.Г., Моляков Д.С., Скамай Л.Г.,  Г.І.Ткаліч та інші. Однак, недостатньо дослідженими виявилися підходи до технології аналізу фінансових ресурсів, що обумовило актуальність статті.

Загальновідомо, що незалежно від виду діяльності підприємства, фінансові ресурси є найціннішим його активом, який перебуває в постійному русі, забезпечуючи операційну, інвестиційну та фінансову діяльність. Значення та роль фінансових ресурсів для функціонування підприємства зумовлює потребу в їх дослідженні та глибокому аналізі для підвищення процесу управління ними та підприємством загалом.

Проведені дослідження показали, що на даний час відсутня єдина чітка методика аналізу фінансових ресурсів підприємства із встановленим набором аналітичних показників та коефіцієнтів. Окрім того, немає єдиного підходу щодо порядку розрахунку тих чи інших коефіцієнтів, їх нормативних значень. Внаслідок цього фінансовим аналітикам важко зорієнтуватись у розмаїтті інформації та обрати найвірніший і найпростіший шлях для аналізу фінансових ресурсів підприємства.

Комплексне вивчення формування фінансових ресурсів, ефективності їх використання здійснюється за допомогою фінансового аналізу. Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання.

Аналіз фінансових ресурсів доцільно здійснювати в межах загального наукового процесу, під яким розуміють технологічний процес, де в результаті перетворення первинної облікової інформації формуються вихідні показники відносно джерел фінансування та напрямів їх використання, які складають основу інформаційного забезпечення управління фінансовими ресурсами.

Технологія аналізу фінансових ресурсів підприємства полягає у виявленні методів формування і обробки даних про фінансові ресурси, які дають об’єктивну оцінку фінансового стану, тенденцій розвитку та виявлення резервів підвищення ефективності використання грошових коштів та шляхів їх реалізації.

Метою аналізу фінансових ресурсів підприємства є прискорення руху фінансових ресурсів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також за­безпечення фінансової стійкості та платоспромож­ності підприємства.

Основним завданням аналізу фінансових ресурсів є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства - платоспроможним (неплатоспроможним). Завдання аналізу фінансових ресурсів підприємства подано на рис. 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Основні завдання аналізу фінансових ресурсів підприємства

 

Науковий апарат аналізу фінансових ресурсів - це сукупність загальнонаукових засобів їх дослідження. До принципів аналізу фінансових ресурсів, що регулюють процедурний аспект його методології і методики, належать системність, комплексність, регулярність, послідовність, об'єктивність та ін.

Для досягнення основної мети аналізу - об'єктивної оцінки його фінансового стану підприємства та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Методи аналізу фінансових ресурсів підприємства - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження їх стану та тенденцій розвитку. Методи аналізу поділяються на формалізовані та неформалізовані. До формалізованих методів належать такі:

класичні методи аналізу господарської діяльності та фінансового аналізу — ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, відсоткових чисел, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих та складних відсотків, дисконтування;

традиційні методи економічної статистики — середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки показників у динаміці;

методи математичної статистики вивчення зв'язків — аналізи кореляційний, регресивний, дискримінантний, дисперсійний, факторний, коваріаційний та ін.;

економетричні методи — матричні, теорії міжгалузевого балансу;

методи економічної кібернетики і оптимального програмування — системного аналізу, лінійного, нелінійного, динамічного програмування та ін.;

методи дослідження операцій і теорій прийняття рішень — теорії графів, ігор, масового обслуговування, сітьового планування і управління.

За ознакою предмета методи та прийоми фінансового аналізу традиційно поділяють на такі: аналіз горизонтальний, аналіз вертикальний та відносних показників (коефіцієнтів).

Горизонтальний аналіз полягає в побудові аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально. Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу.

Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Трендовий аналіз носить перспективний прогнозний характер.

Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені.

Прийняття ефективних управлінських рішень стосовно фінансових ресурсів залежить від інформаційної бази, яка грунтується на даних бухгалтерського обліку. Окрім цього, такі основні  показники як платоспроможність та ліквідність безпосередньо залежать від здатності своєчасно та в необхідному обсязі генерувати фінансові ресурси.

Інформаційною базою для аналізу є фінансова звітність за період, що аналізується, зокрема, баланси і звіти про фінансові результати за базовий, минулий(лі) і звітний періоди.

Формування інформаційної бази та прийняття рішень відносно фінансових ресурсів підприємства доцільно здійснювати за трьома рівнями управління:

вищого рівня (фінансовий менеджмент підприємства), де здійснюється управління за даними бухгалтерського обліку в цілому по підприємству;

середнього рівня (бухгалтерія та аналітичний відділ підприємства), який призначений для здійснення управління окремими видами фінансових операцій на основі вирішення комплексних завдань, що відображаються в бухгалтерському обліку;

нижчого рівня (структурні підрозділи підприємства), де здійснюється безпосереднє оперативне управління фінансовими ресурсами. Зазначені рівні системи управління дають можливість поступово вирішувати всю сукупність завдань відносно обробки економічної інформації та її використання для прийняття управлінських рішень.

При побудові інформаційної системи в першу чергу слід враховувати завдання, що стоять перед підприємством з точки зору оптимізації його фінансових ресурсів за рівнями управлінського процесу.

Інформаційне забезпечення створює необхідні умови для використання сучасних методик аналізу й контролю фінансових ресурсів на всіх стадіях процесу управління підприємством (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Інформаційне забезпечення системи аналізу фінансових ресурсів [2]

 

Основою інформаційної бази для аналізу формування і використання фінансових ресурсів є Баланс (форма №1), який слугує індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Джерела формування фінансових ресурсів відображені в пасиві балансу, напрямку їхнього використання - в активі. З метою вивчення окремих аспектів аналізу формування фінансових ресурсів проводять аналітичне перегрупування статей балансу. Для цього, беручи за основу заключний баланс, складаються різні рекласифіковані баланси, що дозволяє краще оцінити ліквідність та платоспроможність

 

Основною задачею, а також проблемою аналізу фінансових ресурсів є визначення його послідовних етапів та вибір необхідного набору даних та показників, які можна було б ефективно використовувати в відповідних підходах і методах аналізу. Успішне виконання такого завдання дозволяє отримати достовірну інформацію дає змогу керівникам та фінансовим менеджерам обирати відповідні управлінські рішення щодо покращення фінансового стану підприємства.

Аналіз формування і використання фінансових ресурсів підприємства повинен здійснюватись у такій послідовності:

1 етап - проводиться аналіз джерел формування капіталу: оцінка структури джерел фінансових ресурсів у цілому, аналіз джерел власних коштів, аналіз джерел позикових коштів, аналіз кредиторської заборгованості;

2 етап - здійснюється аналіз активів підприємства: аналіз складу і структури загального капіталу в цілому, аналіз основного капіталу, аналіз оборотного капіталу, аналіз дебіторської заборгованості;

3 етап - аналізується ліквідність балансу підприємства, який передбачає деяку перебудову активів за ознакою ліквідності і пасивів за ознакою терміновості їх погашення. На цьому етапі головною метою є перевірка синхронності надходження і витрачання фінансових ресурсів підприємства, тобто його здатність розраховуватись за своїми зобов’язаннями власним майном за певний період часу;

4 етап - проводиться порівняльний аналіз фінансових показників одного підприємства з іншими або за різні звітні періоди, тобто розраховується узагальнюючий рейтинговий показник.

Побудова комплексу показників фінансових ресурсів підприємства передбачає відбір відповідних груп фінансових показників, включення певних показників до відповідної групи, визначення методики їх розрахунку і оцінки. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства за допомогою параметрів знаходить своє відображення у фінансових коефіцієнтах: коефіцієнт фінансової незалежності; коефіцієнт фінансової залежності; коефіцієнт концентрації позикового капіталу; коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу; коефіцієнт довготривалості залучення позикового капіталу; коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт структури позикового капіталу.

Для оцінки рівня ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, як правило, використовують різні показники оборотності, що мають велике значення для розцінки фінансового становища компанії, тобто визначають ділову активність, оскільки швидкість обороту засобів безпосередньо впливає  на платоспроможність фірми.

Ділова активність підприємства обумовлюється швидкістю оборотності його фінансових ресурсів. Також ділова активність підприємства виявляється в динамічності її розвитку, досягнення поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту. Виконання аналізу ділової активності передбачає розрахунок коефіцієнтів і періодів оборотності. Коефіцієнти оборотності показують, що кількість оборотів за звітний період здійснює весь капітал, активи чи пасиви підприємства їхні визначені елементи.

Для визначення економічної ефективності діяльності підприємства оцінюється рентабельність підприємства. Рентабельність демонструє ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства і показує, скільки гривень прибутку (валового, операційного, до оподатковування, чистого) приходиться на 1 грн. реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - активів, власного капіталу та ін.

Висока ефективність здійснюваних аналітичних і контрольних процедур в умовах використання електронної обробки інформації дозволяє розробити комплексну методику аналізу і контролю фінансових ресурсів підприємства, яка б передбачала поєднання методичних прийомів оперативного, ретроспективного та перспективного економічного аналізу й внутрішнього контролю.

Отже, управління діяльністю сучасним підприємством спрямоване, передусім, на організацію самого процесу виробництва, що можливо за умови здійснення щоденного ретельного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання, а відтак – аналізу формування і використання фінансових ресурсів, який є одним із визначальних з огляду на основні фактори виробництва. Підвищенню ефективності такого аналізу сприяє науково-обгрунтована технологія, що полягає у виявленні методів формування і обробки даних про фінансові ресурси, з метою отримання об’єктивної оцінки фінансового стану, тенденцій розвитку та виявлення резервів підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства.

 

Література

1. Угляренко О. М. Формування фінансових ресурсів підприємств (на прикладі підприємств спиртової галузі України) : дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2005.

2. Мельник О. М. Облік, аналіз та контроль фінансових ресурсів підприємства в процесі прийняття управлінських рішень / О. М. Мельник // Сучасні проблеми економіки і менеджменту : тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 10–12 листопада 2011 року/ Національний університет "Львівська політехніка". – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. – С. 478–479.