Экономические науки/10. Экономика предприятия

Чатченко О.Є.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Принципи оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства

 Однією з основних проблем оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства є визначення принципів оцінки. Ґрунтуючись на результатах досліджень робіт відомих фахівців [1-3] виявлено та узагальнено основні принципи оцінки, які доцільно застосовувати під час оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства. Детальне вивчення цих принципів дозволило систематизувати їх на трьома рівням: загальні – принципи, які є обов’язковими для здійснення оцінки будь-якого об’єкту;ринкові, пов’язані з особливостями оцінки попиту як складового елементу ринку; специфічні – принципи, застосування яких обумовлено специфікою попиту на саме продукцію підприємств ресторанного господарства (рис. 1).

До загальних принципів оцінки доцільно віднести такі:

принцип результативності є одним з обов’язкових принципів будь-якої діяльності (у тому числі оцінки) та означає необхідність перевищення отриманих результатів над витратами на проведення оцінки;

принцип об’єктивності забезпечує відображення реальних характеристик об’єкту оцінки – попиту, базується на повній і достовірній інформації. Ю. Б. Іванов та О. М. Тищенко підкреслюють, що реалізація даного принципу вимагає сумірності та порівнянності всіх компонентів оцінки на фоні забезпечення зіставленого вигляду за конкретними параметрами, що потребує використання не тільки об’ємних (кількісних) показників [1]. Цей принцип є пріоритетним для будь-якої оцінки;

принцип адекватності забезпечує однозначність трактування результатів оцінки та адекватність процесу її здійснювання [2]. Це дає можливість одержати точні результати, що є обов’язковим при оцінці обсягу та структури попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства;

принципи системності та комплексності відповідають застосуванню системного та комплексного підходів і забезпечують всебічну комплексну оцінки з урахуванням галузевих особливостей;

принцип статичності забезпечує констатацію наявності, обсягу та характеру попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства на конкретний момент часу. Проте для оцінки тенденцій попиту або перспектив його розвитку доцільно застосовувати принцип динамічності.

принцип коректності забезпечує відповідність обраних методів для проведення оцінки попиту загальним формальним вимогам.

Рис. 1 – Систематизація принципів оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства

До ринкових принципів оцінки запропоновано віднести наступні:

принцип збалансованості (рівноваги) дозволяє здійснити оцінку попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства з позиції його забезпеченості пропорцією за усіма складовими;

принцип залежності дозволяє здійснити оцінку попит на продукцію підприємств ресторанного господарства з урахуванням впливу чинників зовнішнього середовища;

принцип узгодженості забезпечує взаємозв’язок методів, критеріїв та показників оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Серед специфічних принципів виділяють наступні:

принцип очікування є обов’язковим під час здійснення оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства. Він дозволяє виявити пов’язані з певними очікуваннями (інфляція, підвищення/зниження доходів тощо) особливості;

принцип корисності з позиції оцінки попиту означає: товар (послуга) є об’єктом попиту лише у разі, якщо він корисний для задоволення певної потреби споживача;

принцип вибірковості зумовлює використання певної (необхідної) сукупності показників, які дозволяють оцінити конкретні властивості або характер попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства на даний момент часу. Проте зазначимо, що ця сукупність показників не є жорсткою, що обумовлює необхідність застосування принципу гнучкості;

принцип гнучкості дозволяє за необхідністю застосовувати гнучку структуру системи показників оцінки [3]. Процес оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства складається зі значної кількість підпроцесів і йому притаманні як загальні риси (будь-якої оцінки), так і специфічні, обумовлені як характером діяльності, так і природою попиту. Виходячи з цього система оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства має бути гнучкою, здатною враховувати й особливості функціонування підприємства, й особливості попиту, який виникає поза меж підприємства, й зміни зовнішнього середовища;

доцільність застосування принципу заміщення, який означає: у разі підвищення ціни на даний товар (послугу) раціональний споживач віддає перевагу товару-заміннику, обумовлено такою особливістю попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства як наявність перехресної еластичності.

Значну увагу в умовах високої динамічності та мінливості як зовнішнього, так і внутрішнього середовищ сучасних підприємств ресторанного господарства необхідно приділити принципу інформаційного забезпечення. Об’єктивність та адекватність результатів оцінки попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства забезпечується за умов наявності такої інформаційної бази, яка містить необхідний спектр актуальної інформації. Цей принцип є обов’язковим під час проведення оцінки будь-якого об’єкту загальним, проте інформація має бути специфічною відповідно до галузевої специфіки.

Застосування запропонованої системи принципів дозволить здійснити комплексну всебічну оцінку попиту на продукцію підприємств ресторанного господарства.

Література:

1. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства: монографія / За заг. ред. д-ра екон. наук, професора Іванова Ю.Б., д-ра екон. наук, професора О.М. Тищенко. – Х. : ІНЖЕК, 2006. – 384 с.

2. Чорна М. В. Управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій : монографія / М. В. Чорна. – Харків : ХДУХТ, 2010. – 426 с.

3. Костирко Р. О. Комплексна оцінка вартості підприємства: [монографія] / Р. О. Костирко, М. В. Тертична, В. О. Шевчук [за заг. ред. д. е. н. акад. НАНУ М.Г. Чумаченка ]. – 2е вид перероб, доп. – Х.: Фактор, 2008. – 279с.