О.О. Ляшенко

О.Ю. Кузнець

студентки кафедри логістики

Національний авіаційний університет

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТИПУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ

КУЛЬТУРИ НА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВИКОРИСТАННЯ

АУТСОРСИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

У сучасних умовах перед будь-якою організацією постає питання про покращення ефективності діяльності, як основного способу підвищення власної конкурентоспроможності, а часто і виживання. У зв'язку з цим, велика кількість досліджень виділяють організаційну культуру як один з основних факторів, що впливає на функціонування організації в цілому. Отже, її діагностика є для керівництва необхідним джерелом інформації для прийняття ефективних рішень, а можливість зміни власної організаційної культури є важливим інструментом використання внутрішніх управлінських резервів. Не останню  роль для успіху підприємства та зміни його організаційної культури грає особистість менеджера та його підлеглих. Без урахування цих особливостей будь-які спроби аналізу, а тим більше трансформаційних змін типу культури, що склалася в організації приречені на невдачу. Не менш вагомим є зв'язок організаційної культури та процесу прийняття управлінських рішень. Це робить вкрай важливою інформацію про те, з якими труднощами скоріше за все доведеться зіткнутися керівництву підприємства з тим чи іншим типом культури.

Важливим моментом дослідження впливу типу організаційної культури на прийняття управлінських рішень є врахування власного «внутрішньофірмового» досвіду, а також минулого «чужого» досвіду. Таким чином, може бути сформована інформаційно-логічна модель «смислових систем», що базується на репрезентативному матеріалі «досвіду минулого» і яка є: а) певною інтегральною функцією (моделлю), що відображає вплив різних факторів і організаційних форм управління на поведінку менеджерів , що формують «культурний простір» підприємства, б) алгоритмом (у рамках створеної моделі) подолання небажаних факторів, що впливають на стійкість функціонування підприємства.

З точки зору кінцевих результатів діяльності підприємства і його стабільної роботи, важливим є соціально-психологічний клімат, атмосфера в колективі. Жодне підприємство не зможе ефективно існувати, повністю, своєчасно і якісно виконувати свої зобов'язання перед клієнтами, якщо воно «тріщить по швах» від постійних взаємних претензій між підрозділами, а також з'ясування відносин між неформальними лідерами, що «тягнуть ковдру на себе», проштовхуючи «вигідні» для себе рішення, що не співпадають з інтересами всього колективу. Стандартизація взаємовідносин у колективі, чітка регламентація меж повноважень і відповідальності за результат, а також наявність алгоритму вибору ефективних управлінських рішень, що враховують інтереси всього колективу – все це, на наш погляд, є невід'ємною частиною механізму реалізації організаційної культури підприємства.

Практична значущість соціально-орієнтованої організаційної культури підприємства у створенні ефективної, конкурентоспроможної, стійко функціонуючої організації не викликає сумнівів. Безперечним є і те, що організаційна культура підприємства, сформована сукупністю ефективності резерво-клієнто-орієнтованих управлінських рішень, дозволяє створити на підприємстві «залізний порядок», незважаючи на те, що система взаємовідносин між учасниками бізнес-процесів - живими людьми - носіями соціально-психологічних якостей, може бути складною і багатоступінчастою.

Відомо, що необхідна складова діяльності будь-якого підприємства - це витрати не тільки на основний бізнес, а й на управління непрофільними активами. Непрофільні функції не приносять прибутку, але життєво необхідні для нормальної роботи будь-якого підприємства. І чим воно більше, тим значніше витрати, штат співробітників, а також навантаження на управлінські кадри, пов'язані з неосновної діяльністю.

В останні роки західні та українські компанії все частіше бажають зняти з себе тягар цих проблем, виводячи непрофільні сфери своєї діяльності на аутсорсинг.

Економічний сенс переходу на аутсорсинг визначається тим, що послуги підрядника повинні обходитися підприємству дешевше, ніж самостійне управління непрофільної діяльністю, а якість послуг має при цьому підвищуватися.

Очевидно, що даний процес залежить як від виду діяльності організації (торгівля, виробництво, сервіс), так і від організаційної культури, що переважає в ній.

Профіль організацій, що використовують аутсорсинг, має чітко виражену ринкову спрямованість, з середньою схильністю до бюрократичних культур. Рівень вираженості кланової культури низький.

Організації, які у рамках однієї виробничо-збутової мережі  використовують аутсорсинг як логістичну технологію підвищення ефективності бізнесу, мають однаковий профіль організації, а організація, що не використовує дану технологію  має інший профіль організаційної культури.

Основною проблемою при ухваленні рішення про доцільність використання аутсорсингу в якості моделі ведення бізнесу, відзначається недолік інформації про можливі негативні наслідки.

У цілому можна стверджувати, що аутсорсинг є дієвим інструментом підвищення ефективності бізнесу, однак, він не позбавлений недоліків, основним з яких цілком справедливо вважають зниження рівня контролю за протіканням бізнес-процесів. Необхідно також відзначити, що прийняття рішення про передачу того чи іншого виду діяльності на аутсорсинг саме по собі викликає сильні зміни в бізнес-процесах всередині організації, що найчастіше супроводжуються опором працівників.