О.О. Ляшенко
О.Ю. Кузнець
студентки кафедри логістики
Національний авіаційний університет
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТИПУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ
КУЛЬТУРИ НА ПРИЙНЯТТЯ
РІШЕННЯ ПРО ВИКОРИСТАННЯ
АУТСОРСИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
У сучасних умовах перед
будь-якою організацією постає питання про покращення ефективності діяльності,
як основного способу підвищення власної конкурентоспроможності, а часто і
виживання. У зв'язку з цим, велика кількість досліджень виділяють організаційну
культуру як один з основних факторів, що впливає на функціонування організації
в цілому. Отже, її діагностика є для керівництва необхідним джерелом інформації
для прийняття ефективних рішень, а можливість зміни власної організаційної
культури є важливим інструментом використання внутрішніх управлінських резервів.
Не останню роль для успіху підприємства
та зміни його організаційної культури грає особистість менеджера та його підлеглих.
Без урахування цих особливостей будь-які спроби аналізу, а тим більше трансформаційних
змін типу культури, що склалася в організації приречені на невдачу. Не менш
вагомим є зв'язок організаційної культури та процесу прийняття управлінських
рішень. Це робить вкрай важливою інформацію про те, з якими труднощами скоріше
за все доведеться зіткнутися керівництву підприємства з тим чи іншим типом
культури.
Важливим моментом
дослідження впливу типу організаційної культури на прийняття управлінських
рішень є врахування власного «внутрішньофірмового» досвіду, а також минулого
«чужого» досвіду. Таким чином, може бути сформована інформаційно-логічна модель
«смислових систем», що базується на репрезентативному матеріалі «досвіду
минулого» і яка є: а) певною інтегральною функцією (моделлю), що відображає
вплив різних факторів і організаційних форм управління на поведінку менеджерів
, що формують «культурний простір» підприємства, б) алгоритмом (у рамках
створеної моделі) подолання небажаних факторів, що впливають на стійкість функціонування
підприємства.
З точки зору кінцевих
результатів діяльності підприємства і його стабільної роботи, важливим є
соціально-психологічний клімат, атмосфера в колективі. Жодне підприємство не
зможе ефективно існувати, повністю, своєчасно і якісно виконувати свої
зобов'язання перед клієнтами, якщо воно «тріщить по швах» від постійних
взаємних претензій між підрозділами, а також з'ясування відносин між
неформальними лідерами, що «тягнуть ковдру на себе», проштовхуючи «вигідні» для
себе рішення, що не співпадають з інтересами всього колективу. Стандартизація
взаємовідносин у колективі, чітка регламентація меж повноважень і
відповідальності за результат, а також наявність алгоритму вибору ефективних
управлінських рішень, що враховують інтереси всього колективу – все це, на наш
погляд, є невід'ємною частиною механізму реалізації організаційної культури
підприємства.
Практична значущість соціально-орієнтованої
організаційної культури підприємства у створенні ефективної,
конкурентоспроможної, стійко функціонуючої організації не викликає сумнівів.
Безперечним є і те, що організаційна культура підприємства, сформована сукупністю
ефективності резерво-клієнто-орієнтованих управлінських рішень, дозволяє
створити на підприємстві «залізний порядок», незважаючи на те, що система
взаємовідносин між учасниками бізнес-процесів - живими людьми - носіями
соціально-психологічних якостей, може бути складною і багатоступінчастою.
Відомо, що необхідна складова
діяльності будь-якого підприємства - це витрати не тільки на основний бізнес, а
й на управління непрофільними активами. Непрофільні функції не приносять
прибутку, але життєво необхідні для нормальної роботи будь-якого підприємства.
І чим воно більше, тим значніше витрати, штат співробітників, а також
навантаження на управлінські кадри, пов'язані з неосновної діяльністю.
В останні роки західні та
українські компанії все частіше бажають зняти з себе тягар цих проблем,
виводячи непрофільні сфери своєї діяльності на аутсорсинг.
Економічний сенс переходу
на аутсорсинг визначається тим, що послуги підрядника повинні обходитися
підприємству дешевше, ніж самостійне управління непрофільної діяльністю, а
якість послуг має при цьому підвищуватися.
Очевидно, що даний процес
залежить як від виду діяльності організації (торгівля, виробництво, сервіс),
так і від організаційної культури, що переважає в ній.
Профіль організацій, що
використовують аутсорсинг, має чітко виражену ринкову спрямованість, з
середньою схильністю до бюрократичних культур. Рівень вираженості кланової
культури низький.
Організації, які у рамках
однієї виробничо-збутової мережі використовують аутсорсинг як логістичну технологію підвищення
ефективності бізнесу, мають однаковий профіль організації, а організація, що не
використовує дану технологію має інший
профіль організаційної культури.
Основною проблемою при
ухваленні рішення про доцільність використання аутсорсингу в якості моделі
ведення бізнесу, відзначається недолік інформації про можливі негативні
наслідки.
У цілому можна
стверджувати, що аутсорсинг є дієвим інструментом підвищення ефективності
бізнесу, однак, він не позбавлений недоліків, основним з яких цілком справедливо
вважають зниження рівня контролю за протіканням бізнес-процесів. Необхідно
також відзначити, що прийняття рішення про передачу того чи іншого виду
діяльності на аутсорсинг саме по собі викликає сильні зміни в бізнес-процесах
всередині організації, що найчастіше супроводжуються опором працівників.