Економічні науки/ 14.Економічна теорія

к. пед. н; доцент Лобачева І. Ф; Теличко М. В;

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості становлення та перспективи розвитку економічного аналізу

Об’єктивні процеси розвитку продуктивних сил суспільства спричиняють формування нових та ускладнення існуючих процесів управління економічними, соціальними, екологічними й іншими процесами суб’єктів різних рівнів. Це викликає необхідність формування адекватної системи економічного аналізу, яка забезпечуватиме інформаційні потреби як державних інституцій макро- та мезорівнів (насамперед, формування стратегії й тактики забезпечення економічної незалежності та національної безпеки), так і менеджменту, власників і працюючих окремого суб’єкта господарювання, саме тому актуальність даної теми є доцільною.

Реалії сучасної економіки є такими, що результативність діяльності стає все більшою мірою залежною від якості інформації, значна частина якої формується саме в системі економічного аналізу. Економічний аналіз стає засобом створення основного ресурсу постіндустріальної економічної інформації; інформаційно-аналітична діяльність виокремлюється як самостійний, соціально значимий вид діяльності.

Значний внесок у розробку теоретичної та методологічної бази економічного аналізу зробили видатні вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: М. І. Баканов, С. Б. Барнгольц, Ф. Ф. Бутинець, Н. Р. Вейцман, Л. Т. Гіляровська, М. В. Дембінський, Л. Л. Єрмолович, О. В. Єфімова, І. П. Житна, І. І. Каракоз, М. З. Кауфман, Л. М. Кіндрацька, В. В. Ковальов, Т. М. Ковальчук, Л. І. Кравченко, І. Д. Лазаришина, Л. А. Лахтіонова, Б. М. Литвин, М. П. Любушин та інші.

Метою нашого дослідження є розгляд історичного становлення економічного аналізу, його розвиток на даному етапі, а також перспективні умови для його подальшого розвитку.

Аналізуючи становлення теорії та практики економічного аналізу, можна зробити висновок, що вони мають довгий та тернистий історичний шлях. Аналітико-системний процес, який стосується явищ суспільного життя, соціально-економічного укладу, виробництва, обміну та споживання, допоміг нам зробити узагальнення, що саме виробництво, добробут людей, економічне зростання та кризові явища перебувають під впливом неочевидних суспільних факторів, глибинних законів економічного життя

Історичні етапи та причини еволюції економічного аналізу мають свої витоки в історії розвитку науки «управління», яка змінювалася залежно від еволюційних потреб економіки і, в свою чергу, накладала відбиток на механізм та методичні прийоми управлінських процесів.

Усе, що було розроблене раніше, - це надійний фундамент для практичного використання економічного аналізу за нових умов. Але перебудова господарського механізму, орієнтація його на ринкові відносини потребують перегляду традиційних прийомів дослідження і засвоєння багатьох нових економічних категорій [1, с.24-25].

Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, висувають нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу. З поширенням роздержавлення, приватизації і встановлення господарської самостійності всіх організаційних структур розширюватиметься сфера його застосування. Зокрема, конкретніше і глибше вивчатимуться потреби і кон'юнктура ринку, попит і пропозиція, маркетинг. Посилиться значення аналізу фінансових позицій, дохідності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності підприємств. Визначатимуться пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв'язків у питаннях виробництва, постачання та збуту [2, с.34-35].

Сучасний економічний аналіз повністю змінює свою парадигму від оцінково–статистичного до пошуково–прогностичного з вибором оптимальних управлінських рішень у зоні невизначеності та ризику. Сама ж методика конкретних аналітичних досліджень має бути наближеною до життєвих потреб підприємства, відповідати повсякденним запитам управління, бути надійним економічним інструментом управління підприємством.

Наші дослідження показали, що орієнтація перспективної динаміки економічного аналізу виступає критерієм якісної його трансформації. Вона повинна охоплювати всі аспекти щодо зміни філософії управління та її позицій. Можна виділити такі з них, як: 1) пристосованість та швидка реакція до змін у зовнішньому соціально-економічному та політичному середовищах; 2) більш розширене дослідження причино-наслідкових зв’язків у сфері управління; 3) підвищення економічної ефективності та дієвості реалізації аналітичних досліджень.

Також, у зв’язку із посиленням конкуренції, яка є обов’язковою умовою ринкової економіки, в економічному аналізі пріоритет також надається перспективному аналізу та прогнозуванню. Особливе значення при цьому належить оцінці підприємницького ризику, яка вимагає подальшого розвитку існуючої методології досліджень.

Отже, можна зазначити, що нині склалися сприятливі умови для становлення справді наукової національної школи економічного аналізу. Трансформація суспільства і орієнтація на ринкові відносини передбачають перегляд традиційного розуміння багатьох економічних категорій, переоцінки цінностей і критеріїв економічного життя, формування нового економічного мислення. Новим змістом наповнюється управління господарськими процесами, пріоритетними стають економічні важелі впливу. Це розширює сферу наукових досліджень, зону застосування економічного аналізу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Олійник О.В. Економічний аналіз як професійна діяльність: підходи до реалізації / О. В. Олійник// Міжнародний збірник наукових праць – 2011 – Випуск 3(21) – с. 24-25.

2. Парасій-Вергуненко І. М. Еволюція розвитку економічного аналізу в стратегічно-орієнтованій системі управління/ І. М. Парасій-Вергуненко// Фінанси, облік і аудит – 2011 – № 8 – с. 34-35.